Шеремета, Немиря, Пасхавер: Від чого в п'ятницю відмовилася Україна

У п'ятницю ввечері інформаційні стрічки підірвала новина - Україна відкладає вступ в силу асоціацію з ЄС. Через пару хвилин вийшло уточнення - до початку 2016-го відкладено появу зони вільної торгівлі між країнами, тобто Європа зберігає режим безмитної торгівлі для українських товарів, в той час як європейські виробники будуть працювати з нашою країною на колишніх умовах. Про це розповів комісар ЄС з торгівлі Карлде Гухт. Таку угоду було досягнуто в ході тристоронніх переговорів - ЄС-Україна-Росія.

Що насправді підписав міністр закордонних справ Павло Клімкін в минулу п'ятницю - порятунок для знекровленої економіки або відмова від європейського майбутнього?

Олександр Пасхавер, Президент Центру економічного розвитку

Відстрочку треба розглядати у двох площинах - економічної і політичної. Для української економіки я ніяких негативних моментів не бачу. Коли найбільший ринок світу залишається абсолютно відкритим - це позитив для будь-якої країни. Аргумент, що європейські товари тепер не хлинуть на український ринок і через це, мовляв, вітчизняні компанії не будуть покращувати конкурентоспроможність, дуже сумнівний. Наш ринок не закритий для Європи загороджувальними митами, ми працюємо в рамках договору про СОТ. Це означає, що тарифи для європейських товарів досить помірні. Тому, наприклад, українські винороби, як конкурували з винами старого світу, так і будуть.

Ще один аргумент критиків відстрочки, що з-за відстрочення в Україні будуть заморожені реформи прописані в асоціації, швидше за все, безпідставна. Виступаючи на YES Арсеній Яценюк заявив, що Україна не буде відхилятися від графіка гармонізації законодавства та проведе всі необхідні реформи.

Тому, повторюся, для економіки країни я не бачу мінусів від відстрочки.

Політична площина не так однозначна. Звичайно, це велика поступка Росії. Але це поступка не України, а Європейського Союзу. Адже за цей компроміс, в кінцевому підсумку, заплатять саме європейські платники податків.

В той же час всі розуміють, що торгові заперечення Росії проти євроінтеграції України, це другий ряд претензій. Перший - це загальні відчуження України від Росії. Тільки торгові претензії, звичайно, можна було б вирішити значно спокійніше.

Павло Шеремета, екс-міністр економіки

В перенесенні імплементації угоди між Україною і ЄС я бачу переваги і загрози. Все залежить від того, як ми використовуємо обставини, в яких опинилися. Переваги полягають у тому, що ми заспокоїмо трохи нашого нервового сусіда. Загрози полягають у тому, що цей сусід може вирішити, що методами шантажу він і надалі зможе добиватися потрібного йому результату. Також загрозою я вважаю, що керівники наших підприємств можуть подумати, що для чого нам покращувати наші товари і послуги, якщо в цьому немає необхідності.

Григорій Немиря, колишній віце-прем'єр міністр з євроінтеграції

Треба розуміти, що це рішення, на яке дала згоду українська сторона на вимогу російської сторони, погоджено з європейською стороною.

Домовленість про відстрочення імплементації нам намагаються "продати", як начебто вигідну для України, тому я впевнений, що це не так. Що таке Угода про асоціацію? Сама коротка відповідь: це ті реформи, що Україні сьогодні потрібні. Відкладаючи початок введення в дію норм угоди на півтора року, ми де-факто відкладаємо реформи.

Відстрочку не можна розглядати тільки в площині вигідно-невигідно для економіки в наступному році. Що чекала вся країна від угоди? Якщо ми дивилися на неї, як на стандартну угоду про зону вільної торгівлі, яких у світі майже двісті, як звичайна торгова угода, то ми могли б говорити про тарифи і так далі. Але ми всі дивилися на неї, як на наш цивілізаційний вибір, наш європейський вектор, під який розробляли програму реформ.

До того ж, якщо нам так вигідна відстрочка, то чому body language тих, хто був присутній на засіданні в Брюсселі, настільки красномовно говорить про зворотне. Це стало сюрпризом, як для деяких європейських лідерів, так і для багатьох в Україні. Не випадково була оголошена відставка міністра закордонних справ (Лубківського - ред.), який сказав, що ми не можемо відкладати наш цивілізаційний вибір.