"Москаль? Сепаратистам в Луганську тепер не позаздриш". Найцікавіші факти про нового луганського губернатора

Одночасно, глава держави звільнив Ірину Верігіну, що виконувала обов'язки губернатора з травня.

Про свою готовність відправитися у ввірений йому регіон Москаль зізнався відразу після того, як кандидатуру нового глави Луганської області затвердив Кабмін. Підпис Порошенко на документі тоді ще не з'явилася. "Я поїду, подивлюся, поговорю з людьми, з тими, хто за, хто проти, хто, як пишуть соціологи, поки не визначився", – сказав він нам, додавши, що хоча і область ця йому далеко не чужа, він керував нею в середині 2000-х, що саме зараз там працює чи не працює, треба розібратися пошвидше.

"Я такий Рубікон, як страх, давно вже перейшов. Хтось скаже, що не бояться тільки психічно хворі, але коли тобі все життя говорять "бійся", наступає момент, коли ти кажеш: "Чому, власне кажучи, я повинен боятися?". Хто повинен втопитися – той втопиться в калюжі... Найнебезпечніше – прийняти дурні й необдумані рішення, тому що дійсно регіон такий, що одне зайве слово – і може закипіти", – повідомив Москаль.

КАДРОВИЙ ОПЕР. Майбутній керівник одного зі східних регіонів з'явився на світ в західноукраїнському селі Задубрівка, що в Чернівецькій області, в 1950 році. Залізничний технікум, робота доглядачем вагонів, вантажником, потім – армія. Після військової служби Геннадій Москаль вирішив продовжити "силову" кар'єру і вступив до Львівської спеціалізованої середньої школи міліції, яку закінчив з відзнакою і вступив в Київську вищу, а потім – і в столичну Академію МВС СРСР.

З Москви Москаль повернувся в рідну Західну Україну, в Чернівці, де до самого розвалу Союзу працював у карному розшуку. Незалежність країни він зустрів на посаді першого заступника начальника управління МВС України в Чернівецькій області – начальника кримінальної міліції. До речі, за власним визнанням, в "бурхливі дев'яності" йому довелося пережити численні погрози від бандитів, і навіть спробу замаху в 1994 році – кілера з автоматом і гранатами взяли тоді бійці "Альфи".

НАВЧАВ ЯЦЕНЮКА. Тоді ж, до речі, одночасно з роботою в правоохоронних органах, Москаль викладав у Чернівецькому університеті. Курс з криміналістики у нього слухав майбутній глава Кабміну Арсеній Яценюк.

"Він тоді був, здається, старостою групи або курсу. Кажуть, він уже тоді мав юридичну фірму. Але який в жебраків Чернівцях того часу міг бути бізнес? Я теж, в технікумі навчаючись, підробляв вантажником", – згадував в одному з інтерв'ю Геннадій Геннадійович, додаючи, правда, що Яценюка він не особливо шанує. Ні, не за незнання квитків до іспиту, – свого часу, вже будучи главою МЗС України, Яценюк пообіцяв допомогти колишньому викладачеві з одним проектом, але слова свого не дотримав.

ВТИХОМИРЮВАВ КРИМ. У 1997 році президент Леонід Кучма своїм указом призначив Геннадія Москаля начальником міліції АР Крим. На цьому посту він прославився боротьбою з місцевою організованою злочинністю, причому, в тому числі і з спробами її представників прорватися у вищі ешелони кримської влади.

"Саме Геннадій Геннадійович був одним з головних борців з кримінальними бандами в Криму", – нагадує його колега по парламентській роботі, колишній однопартієць по "Нашій Україні" Володимир Ар'єв.

"Москаль – це такий справжній "міцний горішок". І я не думаю, що він буде боятися боротися з проявами тероризму і сепаратизму. І після його призначення я б тим сепаратистам, які спробують себе там проявити, чи не позаздрив би", – додає нардеп.

До речі, що примітно, пару років тому в одному з інтерв'ю Москаль, тоді вже депутат від "Батьківщини" і глава МВС "тіньового Кабміну" Тимошенко, назвав саме Крим "головною загрозою Україні", через який можна підірвати її територіальну цілісність. Правда, в якості основної проблеми він називав не так проросійськи налаштовані сили, скільки радикалів-екстремістів – в першу чергу, толку ісламізму, "осідають серед мирного мусульманського населення Криму".

СКАНДАЛ З БОМЖАМИ. Шлях Москаля на схід України розпочався в 2000 році. Тоді Леонід Данилович дав йому посаду заступника міністра внутрішніх справ по південно-східному регіону, паралельно призначивши керівником рідний для другого президента Дніпропетровській області.

Через свою круту вдачу Москаль тоді навіть опинився в центрі серйозного скандалу, коли, нібито, напередодні візиту Кучми до столиці Придніпров'я в травні 2001 року вирішив "очистити" її від бомжів. Як писали тоді газети, особи без певного місця проживання були "занурені на баржі і відправлені на інший берег Дніпра, а потім вигнані в степ". Ловити їх довелося вже запорізькому "Беркуту".

Політичні опоненти Москаля, в тому числі видний "регіонал" Нестор Шуфрич навіть заявили, що кілька людей загинули і зажадали порушити кримінальну справу, яку, однак, у швидкості було тихо зам'ято.

А вже влітку 2001-го Геннадій Геннадійович зайняв пост голови Закарпатської облдержадміністрації, пробувши на цій посаді рік з гаком.

До речі, цікаво, що під час перебування головою Закарпатської ОДА Геннадій Геннадійович захистив у Харківському національному університеті внутрішніх справ кандидатську на тему "Інститут тимчасового генерал-губернатора в Україні у кінці XIX – початку ХХ століть".

"ЛОСІ, КОНТРАБАНДИСТИ І СУТЕНЕРИ". Луганська область дійсно, за словами самого Москаля, не нове для нього місце роботи. Керувати Луганщиною його відправив Віктор Ющенко 18 листопада 2005 року, попередньо звільнивши з чергової міліцейської роботи (Москаль обіймав пост заступника міністра внутрішніх справ України – начальника кримінальної міліції, його шефом був тоді Юрій Луценко).

"Більш запущеного регіону в Україні, напевно, немає. Після знайомства з областю склалося враження, що час тут зупинився в кінці 80-х і відтоді не було ніякого розвитку. Дороги – найгірші в Україні, придорожньої інфраструктури немає взагалі, маса депресивних міст з закинутими будинками і забитими вікнами, звідки виїхало 30-40 відсотків населення. В особливо важкому стані маленькі міста, де колись була хоч якась промисловість, а зараз немає навіть її... Мені доводилося працювати в багатьох регіонах України, але такої гнітючої картини я ще не бачив. Створюється враження, що попереднє керівництво, що знаходилося при владі майже десять років, абсолютно нічим не займалося, залишивши область саму на себе", – скаже Москаль про Луганську область в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" вже після звільнення.

На посаді він не протримається і півроку, більшу частину з яких проведе в безперервних конфліктах з місцевим "регіоналами", в тому числі з видними "регіоналами" Олександром Єфремовим і Віктором Тихоновим.

Тихонова після знаменитого з'їзду в Сєвєродонецьку звинуватять у сепаратизмі, з іншим главою облради – Валерієм Голенко вже перед відставкою у квітні 2006-го він "зіткнеться" через спроби місцевих парламентарів зробити російську мову в області другою державною, проти чого губернатор був категорично. Позов проти Голенко Москаль подасть до Печерського суду Києва.

Що стосується Тихонова, то Москаль підкреслював, що той, хто зазіхає на територіальну цілісність України, має сидіти за гратами. "Ніхто не має права зазіхати на територіальну цілісність, пристрій або державну владу в Україні. Чому цей з'їзд відбувся саме в Сєвєродонецьку, а не, наприклад, у Полтаві чи Кіровограді? Бо місцеве керівництво було готове до нього. Це була істерія, викликана бажанням за будь-яку ціну зберегти владу", – зазначав екс-губернатор.

"Протистояння, спровоковане колишньою адміністрацією президента, між сходом і заходом, не зникло, воно залишилося, а подекуди навіть поглибилося... Щоб змінити ситуацію в області, необхідно дуже і дуже важко працювати. Люди слухали, проте насправді хотіли чути іншого. Вони спокусилися іншими гаслами – про НАТО і російською мовою – і залишилися зі своїми проблемами, які їх обранці вирішувати не будуть... Прозріння прийде, але трохи пізніше", – говорив у тому ж інтерв'ю "Дзеркалу..." Геннадій Москаль.

25 квітня облрада висловила недовіру Москалю; в зверненні представників ради до президента значилося, зокрема, що Москаль "говорив про депутатів облради таке – лосі, контрабандисти, сутенери" і таким чином "провокував конфлікт як між двома гілками влади, так і між владою і жителями Луганщини".

Після відставки Москаль отримав посаду постпреда президента в Криму, в 2007-му обіймав пости замголови СБУ і заступником секретаря РНБОУ, а після обрався в нардепи. У Раді Москаль став першим заступником голови комітету з боротьби з оргзлочинністю, яку займає й нині.

НЕПРОФЕСІОНАЛІЗМ СБУ. Що стосується нинішніх проявів сепаратизму і бандитизму на Донбасі, то Москаль переконаний, що його причини лежать в непрофесіоналізмі українських спецслужб, які не змогли впоратися з "кращими спецами" з 5-го управління ФСБ (Управління інформації та міжнародних зв'язків).

"Ми піддалися на російську авантюру через непрофесіоналізм наших спецслужб. Нам підсунули якихось Пушіліних, Болотових, Гиркин, Пономарьових, Бісів, абвер, лісовиків – і наші спецслужби це проковтнули. Тому що при всіх режимах виконували функції політичної охранки – боролися з партіями, громадськими організаціями, окремими активістами. Більше нічого не вміють", – повідомив Москаль в інтерв'ю "Економічним вістям" в липні нинішнього року.

КАДРІВ НЕМАЄ. На думку політолога Володимира Фесенка, Геннадій Москаль дійсно має величезний досвід боротьби зі злочинністю. "Інша справа, чи не втратив він кваліфікацію за роки активної парламентської діяльності, де він займався зовсім іншим. Це питання поки відкрите", – каже нам експерт.

На думку Фесенка, взагалі ключовою проблемою Донбасу є відсутність підходящих керівних кадрів на посаду "антикризових менеджерів", саме тому Луганського губернатора шукали так довго, і Москаль почасти був обраний вже "на безриб'ї" (можливо, і через його давніх хороших зв'язків з нинішнім лідером Блоку Петра Порошенко Юрієм Луценко).

"Є потреба в нових губернаторах і для Луганської, і для Донецької областей. Але кого призначити? Є дефіцит кадрів. І "варягів" призначати не хочеться, і місцевих сильних антикризових менеджерів немає, тому й виникла потреба в тому ж Москалю для Луганська", – резюмує Фесенко.