Віртуальне шоу. Кого веде у Раду Олег Ляшко

Радикальна партія - класична партія однієї людини, який вміло використовує технології політичного піару. Крім її лідера Олега Ляшка, українці навряд чи назвуть ще хоча б парочку партійців-"радикалів". Тим не менш стрімко виріс за час Майдану і АТО особистий рейтинг Ляшко зробив його партію дуже привабливою для бажаючих отримати депутатський мандат.

У результаті список Радикальної партії виглядає чи не найбільш строкатим з усіх партій, які потраплять в новий парламент. Тут знайшлося місце і для 24-річної волонтерки з Харкова Олени Кошелєвої, і для сина командира УПА Романа Шухевича - 81-річного Юрія-Богдана Шухевича. Депутатами від партії Ляшка напевно стануть і співачка Інна Бордюг, більше відома під псевдонімом Злата Огневич, і що змінив не одну партію функціонер кучмівської Адміністрації президента Валерій Вощевський.

Політичні пристосуванці і ставленики олігархів також зайняли прохідні місця. З урахуванням "радикалів"-мажоритарників Олег Ляшко цілком може розраховувати на 20-30 соратників по Верховній Раді. Згідно з даними опитування, проведеного з 12 по 21 вересня 2014 року КМІС і фонд "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучерєва", Радикальна партія набирає 6,2% голосів тих, хто має намір взяти участь у виборах.

Можливим таємним спонсором Ляшка називають екс-главу Адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна, який таким чином нібито підготував запасний аеродром. Але на користь цієї версії може говорити лише активність Ляшко в рейтингових ток-шоу. Як розповідають нинішні політики за часів Януковича на ТБ неможливо було пробитися, не отримавши "добро" від Ігоря Шувалова - радника Сергія Льовочкіна. У "списках" радикалів можна знайти кількох кандидатів, минуле яких також пов'язане з екс-главою АП.

У новій Раді команда Ляшко обіцяє реалізувати програму з гучною назвою "План Ляшко. Перемога України". Під стать назві партії у ній чимало радикальних, але віртуальних ідей: відновлення ядерного статусу України, одностороннє анулювання боргів перед Росією, десятикратне збільшення витрат на медицину та інші популістські тези, якими Ляшко вражає Шустера і Кисельова.

Публічне минуле

Олег Ляшко, №1 в списку. У 1994 році був засуджений на шість років позбавлення волі за звинуваченням у розкраданні держмайна, але через кілька місяців був амністований. У 2001 році, будучи головним редактором газети "Свобода", отримав два роки умовно за наклеп щодо віце-прем'єра Василя Дурдинця. У 2010 році в інтернеті з'явилася стара відеозапис, де Ляшко на допиті у слідчого визнається в нетрадиційних зв'язках. Сам Ляшко заявив, що дане відео несправжнє.

Ігор Мосійчук, №9 в списку. Активіст праворадикальних рухів, був фігурантом справи "васильківських терористів", за яким відсидів 2,5 роки в СІЗО. Вийшов на свободу після перемоги Майдану. Був заступником комбата батальйону "Азов", в 2014 році став депутатом Київради.

Андрій Артеменко, №16 в списку. Керував футбольним клубом ЦСКА (Київ), в 2002 році був затриманий у справі про розкрадання держмайна в особливо великих розмірах. Прокуратура інкримінувала Артеменко заволодіння держкоштами в сумі $3,9 млн. Будучи під слідством, провів 2,5 роки в СІЗО. У 2004 році вийшов на свободу, після того як його взяла на поруки група регіоналів на чолі з Михайлом Добкіним. Незабаром справи проти Артеменко були закриті.

Бізнес-інтереси

Сергій Рибалко, №20 в списку. Засновник найбільшого виробника снеків в Україні (ТМ "SEMKI", ТМ "ФЛІНТ", ТМ "KartoFan" тощо) - корпорації S.I.Group. Екс-заступник міністра екології в уряді Миколи Азарова.

Андрій Мисик, №25 в списку. Засновник львівської фірми "Галицька спілка" (виробництво та торгівля меблями), колишній депутат Львівської міськради від партії "Пора".

У списках Радикальної партії нарахували ще 67 представників великого та середнього бізнесу, інтереси якої вони цілком можуть лобіювати в новій Верховній Раді.

Політична гнучкість

Ігор Попов, №6 в списку. Колишній заступник голови Секретаріату президента Віктора Ющенка. Співголова партії "Єдиний центр". Був призначений Януковичем на посаду першого заступника глави Нацагентства з питань держслужби.

Валерій Вощевський, №8 в списку. З 2000-х працював в Адміністрації президента Леоніда Кучми. В уряді Януковича був першим заступником міністра економіки Валерія Хорошковського (2003-2005). Після обрання Януковича президентом працював керівником "Укравтодору". Був членом Української селянської демократичної партії, яка входила в Блок Володимира Литвина, "Команди озимого покоління" Хорошковського і "Громадянського активу Києва", що входив у промерську більшість Леоніда Черновецького.

Сергій Скуратівський, №16 в списку. Директор будівельної компанії "Грін-Грей", колишній член Фронту змін та Батьківщини.

Нараховано ще 6 висуванців від Радикальної партії, які змінили кілька політсил.

Родинні зв'язки

Оксана Лозова, 53-й округ (Рівненська обл.) Мати Андрія Лозового (№2 у списку).

Корисні зв'язки

Денис Силантьєв, №12 в списку. Чемпіон світу та Європи з плавання, екс-заступник голови громадської ради при голові КМДА Олександра Попова, якого називають протеже Сергія Льовочкіна. Разом з дружиною Інною дружить з подружжям Сергій Льовочкін - Зінаїда Ліхачова.

Віктор Галасюк, №10 в списку. Президент столичного технопарку Bionic Hill, будівництво якого було заморожено в серпні 2014 року. Інвестор проекту - олігарх Василь Хмельницький.

Тетяна Юзькова, №24 в списку. Дочка першого голови Конституційного суду України Леоніда Юзькова, якого називають одним з "наставників" колишнього глави АП Віктора Медведчука.

Юрій Чижмарь, №23 в списку. Працював у Секретаріаті президента Віктора Ющенка, при ньому ж очолював Тернопільську ОДА. Після приходу до влади Віктора Януковича був заступником Анатолія Присяжнюка, голови Київської ОДА, призначення якого пов'язують з Дмитром Фірташем і Льовочкіним.

Нараховано ще 3 кандидатів-радикалів", яких в списку Ляшко можна вважати креатурою олігархів і "сірих кардиналів".