Садовий в допомогу. Кого веде у Раду лідер Самопомочи

Тим самим дав зрозуміти, що поки не збирається бути народним депутатом

Швидше за все, цей політичний проект потрібен йому на перспективу: за сприятливої політичної кон'юнктури, успішній роботі Самопомочи в Раді і медіапідтримці Садовий цілком може позмагатися за президентське крісло вже на наступних виборах.

Перевага Садового і його команди в тому, що Львів є гарною ілюстрацією тези про необхідність сильної місцевої влади, на якому наполягає Самопоміч. Тому сам факт присутності львівського градоначальника в списку привертає до себе увагу тих, хто хотів би поширити позитивний досвід самого європейського міста України на всю країну. Таких, судячи з соціологічних опитувань, чимало. Якщо на початок жовтня Самопоміч мала у своєму розпорядженні не більше 2,1% підтримки, то зараз ця молода політична сила, за даними Соцгрупи "Рейтинг", подолала 5-відсотковий прохідний бар'єр.

Як партійний список, так і мажоритарники Самопомочи повністю відображають нинішній тренд - присутність в команді громадських активістів і військових. Тут і Ганна Гопко (№1 у списку), яка здобула популярність завдяки створенню громадянського проекту "Реанімаційний пакет реформ", і один з ідеологів української люстрації та №13 в списку Єгор Соболєв. Серед військових поза конкуренцією другий номер і самий розкручений комбат - Семен Семенченко.

При цьому багато в списку і представників бізнесу. Ключове місце серед них займають представники сфери IT і телекомунікацій, як, наприклад, генеральний директор компанії Eleks Software Олексій Скрипник (№3) і глава компанії "Датагруп" Олександр Данченко (№9). Самопоміч часто називають проектом Коломойського, іноді Льовочкіна, однак прямих доказів цьому немає. А значить, інвесторами цього політичного проекту, принаймні поки, логічно називати самого Садового і команду бізнесменів у списках Самопомочи.

Політична гнучкість

Віктор Кривенко, №5 в списку. На парламентських виборах в 2006 році був 12-м номером у списку партії Інни Богословської "Віче".

Ярослав Маркевич, №14 в списку. Боєць батальйону "Донбас" і харківський IT-підприємець у минулому був головою харківської молодіжної організації "Наша Україна" та членом політради партії.

Оксана Піддубна, 146-й округ (Полтавська обл.). У 2010 році пройшла на виборах Автозаводської районної ради міста Кременчука від Батьківщини.

Тарас Пастух, 163-й округ (Тернопільська обл.). З 1999 року був членом Української народної партії, в тому числі заступником її голови Тернопільської обласної організації. Двічі від Української народної партії обирався до Тернопільської облради - в 2006 і 2009 роках.

Микола Гриценко, 161-й округ (Сумська обл.). З 1986 по 1990 роки був членом КПРС.

Ще 4 висуванця від об'єднання "Самопоміч", міняли свою політичну прописку.

Бізнес-інтереси

Олексій Скрипник, №3 в списку. Генеральний директор IT-компанії Eleks Sofware з представництвами у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Сумах і Кременчуці, член Комітету підприємців Львівщини та асоціації "IT України".

Олександр Данченко, №9 в списку. Генеральний директор провідного телекомунікаційного оператора на українському ринку комплексних послуг фіксованого зв'язку, компанії "Датагруп".

Іван Мірошниченко, №15 в списку. Довгі роки працював віце-президентом транснаціональної аграрної компанії Cargill, а також обіймав посаду віце-президента Української зернової асоціації.

Ігор Діденко, №18 в списку. Глава медіагрупи "Автоцентр", в яку входять "Автоцентр", "Автобазар", Motor News, Auto Bild, Перший автомобільний канал та інші спеціалізовані медіа.

Олександр Опанасенко, №20 в списку. Директор будівельної компанії ТОВ "Холлі Індастріал". Компанія - ліцензіат технології URETEK (стабілізація і підйом бетонних плит, зміцнення фундаментів будівель).

Владислав Воскресенський, №24 в списку. Співзасновник компанії InvisibleCRM, що розробляє програмне забезпечення.

Лев Підлісецький, №26 в списку. Директор і голова правління компанії "Південьзахіделектромережбуд", що веде будівництво ліній електропередачі.

Василь Кіндій, 84-й округ (Івано-Франківська обл.). Керівник івано-франківського регіонального відділення ПП "ОККО-Нафтопродукт", що належить компанії "Концерн Галнафтогаз" Віталія Антонова.

Крім цих 8 кандидатів у числі висуванців від об'єднання "Самопоміч" нарахувано ще 4 представники великого і середнього бізнесу, інтереси яких вони цілком можуть лобіювати в новій Верховній Раді.

Корисні зв'язки

Віктор Кривенко, №5 в списку. З червня 2012 року по січень 2013-го на громадських засадах був радником міністра економічного розвитку і торгівлі. У цей період міністерське крісло займав Петро Порошенко. З березня 2014 року також на громадських засадах працює радником міністра фінансів Олександра Шлапака.

Іван Мірошниченко, №15 в списку. З листопада 2009-го по січень 2010 року був позаштатним радником прем'єра Юлії Тимошенко, а з 2009-го по 2013 рік працював радником міністра аграрної політики України, в кріслі якого за цей час побували Юрій Мельник і Микола Присяжнюк.

Публічне минуле

Єгор Соболєв, №13 в списку. 16 вересня 2014 року народний депутат від Свободи Юрій Михальчишин звернувся до міністра внутрішніх справ з проханням перевірити законність отримання главою Люстрационного комітету Єгором Соболєвим українського громадянства в 2004 році.

У своєму зверненні Михальчишин акцентує увагу на тому, що до 2004 року Єгор Соболєв був громадянином Росії. Парламентарій передбачає, що процедура отримання Соболєвим українського громадянства здійснювалася з порушенням чинного на той момент законодавства. Сам Соболєв на це відповідає: "Що змусило Михальчишина шукати щось підозріле в зміні російського громадянства на українське, мені незрозуміло. Все і так відомо - ця інформація є на моїй сторінці у "Вікіпедії". До мене навіть підходив один з представників Волі з проханням не сприймати це як позицію партії, а як особисту Михальчишина".