Чому мене не радує падіння рубля ?

А також чому перемогти "Новоросію" - ще не кінець.

 Тому що лікарі радять починати день з посмішки, а крім краху Росії нас мало що радує.

А якщо навіть $68 за барель не допомагають, можна новини з "Новоросії" почитати. Справи у сепаратистів, як в екіпажу "Курська" - кисню поки вистачає, але це вже кінець. Навесні самі за пенсіями приповзуть.

Але зі сторони ці звірки все більше схожі на заспокійливий аутотренінг. Справи у Путіна погані, але і в нашому човнику вже по кісточки крижаної води. І сподіватися, що з розгромом "Новоросії" все розрулиться само собою, надзвичайно наївно.

Пройдемося по больових точках. Багато ура-патріоти вже встигли позловтішатися щодо того, як спритно Київ переміг "ватников", відрізавши їх від бюджету. Деякі навіть економічні викладки представляли. Мовляв, нема чого на "соціальний баласт" витрачатися.

Ну ладно, зекономили на "зрадників". А тим часом наш уряд заощадив і на всіх інших. Нагадаю, ще в березні Рада відмовилася перераховувати торішній прожитковий мінімум. Для працездатних це 1218 грн на місяць, для непрацездатних - 949. Правда, з тих пір гривня знецінилася майже удвічі, а ціни виросли, але це ж дрібниці, правда? Зате "лугандонов" уєлі, ла-ла-ла-ла!

Або взяти, приміром, біженців. На них держава теж вирішила заощадити. Копійчаної допомоги, яка їм належить, ледве вистачить на їжу, не кажучи вже про оренду житла. Працездатним у Мінсоцполітики обіцяють 442 грн, пенсіонерам, дітям та інвалідам - 884.

У нас і на цей випадок заготовлені заспокійливі фразочки: "Бидло! На референдум ходили, в Росію хочуть". Припустимо, і справді хочуть. Але ж і до нашим солдатам держава ставиться так само байдуже. "У пацанів одні рукавиці на двох, немає шапок у багатьох" - пише у Фейсбуці черговий волонтер. Якби не волонтери, голодний бунт в армії почався раніше, ніж в "Новоросії".

Недбале ставлення до громадян адвокати влади пояснюють обставинами. В світі - криза, в країні - війна, не донімайте ви своїми пенсіями. Зараз час жорстких заходів і затягнутих поясів. Тільки тут ось яка справа: як затягнути пояс на горлі малозабезпечених - це завжди будь ласка, а притягнути до відповідальності хоча б одного (!) високопоставленого пособника сепаратизму - ніяк руки не доходять.

Припустимо, Губарєва не відпустили, а обміняли на наших полонених. А Клинчаєва, який зривав український прапор з Луганської ОДА, теж поміняли? А інші подільники Януковича чому на волі? Де хвалена жорсткість, а?

Тому закрадаються найгірші підозри. Нам говорили, що бандитський режим Януковича повинен бути повалений. Що ж, він справді був бандитським, тому українці билися з ним не на життя, а на смерть. Згадайте знущання, яким минулої зими піддався козак Гаврилюк. А потім чубатий герой потрапив "наверх" і тепер спокійно працює в одній сесійній залі з поплічниками Януковича. Чи Не дивно?

Нам говорили, що сепаратизм - зло і що його потрібно перемогти. Свята правда! Тому сотні наших хлопців борються з сепаратизмом ціною власних життів. А ось наша нібито патріотична влада бореться з ним якось дивно. Забрати пенсії у тисяч донбаських старих - легко, а викликати Єфремова хоча б на допит - це вже надзавдання.

Читаєш про те, як б'ються "кіборги", і віриш, що все серйозно. А подивишся на Верховну Раду - здається, що ніякої війни немає.

Не хочеться робити песимістичних припущень, але здається, що українців знову "розвели". Війна допомогла політичному класу приборкати Майдан.

Громадянам довелося передати свій бунт проти жлобської і жорстокої влади на боротьбу з окупантами. І нова влада цим неминуче скористалася. Змінилися особи, змінилася риторика, але система залишилася колишньою. Верхи живуть за одними правилами, низи - за іншим.

А неефективність держави все так само компенсується за рахунок найбільш незахищених. І не важливо, хто це: луганський біженець, полтавський пенсіонер або львівський солдат-доброволець.

Тому падіння курсу рубля або розбрат у "республіках" мене не дуже радують. Навіть якщо завтра Росія зникне з лиця землі, а нафта буде коштувати півтора долара за барель, українські чиновники нікуди не подінуться. Не дінеться і хитра, цинічна політична еліта, скільки не розбавляй її комбатами і козаками. Їх переварять - схаменутися не встигнуть.

"Новоросію" ми обов'язково переможемо - це навіть не обговорюється. Але от що робити з нашими "верхами", які вперто не бажають змінювати звички - велике питання. І відповіді на нього, у мене немає.