Головні питання ВР: у Заходу попросять зброю, на Донбасі створять військову поліцію, а генералам "скостять" люстрацію –

Верховна Рада сьогодні опівдні збереться на позачергове пленарне засідання. З двотижневого комітетських-регіонального режиму народних обранців минулої неділі "висмикнув" спікер Володимир Гройсман.

Після страшного теракту в Маріуполі, коли в результаті артнальоту бойовиків так званої "ДНР" загинуло 30 мирних жителів, президент терміново скликав РНБО. І деякі його рішення потрібно терміново втілити в життя, прийнявши відповідні закони.

ДОНБАС БЕЗ НС. У Донецькій і Луганській областях з'являться так звані військово-цивільні адміністрації. "Це дозволить сьогодні вирішити питання відсутності влади на звільнених територіях, коли фактично втекли всі обрані депутати місцевих рад, які займали сепаратистські позиції, скоювали злочини, які переховуються від правосуддя і думають, що таким чином будуть протидіяти українській владі для відновлення ефективності дій", – заявив напередодні в ході зустрічі з лідерами депутатських фракцій президент Петро Порошенко.

За словами глави держави, якого цитує прес-служба Банкової, в районах та містах Донбасу будуть функціонувати військово-цивільні адміністрації, до яких перейдуть всі повноваження місцевого самоврядування, – аж до нових місцевих виборів (за законом вони повинні пройти в жовтні 2015 року – ред.)

Втім, Порошенко підкреслив, що працювати в цих адміністраціях зможуть не тільки люди в погонах, а й мирні господарники, які виявляться здатні вирішувати проблеми людей в охопленому війною регіоні.

А от питання військового – так само як і надзвичайного стану на Донбасі Рада вводити не має наміру. Джерела знають, що це питання піднімалося і на недільній Раді нацбезпеки, і вчора в президентському кабінеті, але вище керівництво поки вводити його не має наміру.

Нагадаємо, що вчора Кабінетом міністрів було вирішено оголосити в Донецькій і Луганській областях режим надзвичайної ситуації – це дозволить провести, у разі необхідності, евакуацію мирного населення, а також більш ефективно, від імені держави, надавати їм гуманітарну допомогу.

ВІЙСЬКОВА ПОЛІЦІЯ. Крім спецадміністрацій може з'явитися в зоні бойових дій на Донбасі і новий силовий орган – військова поліція. Цей законопроект (№1805) також був серед обговорюваних на засіданні Радбезу.

"В даний час в державі склалася ситуація, коли фактично в бойових умовах... діюча система органів досудового розслідування не забезпечує ефективне і оперативне розслідування масових військових злочинів, негативно впливає на стан боєготовності військових частин і підрозділів ЗС України та інших військових формувань", – наголошується в пояснювальній записці до документа.

За словами авторів – нардепів від Блоку Петра Порошенка Віктора Короля та Миколи Паламарчука, зараз на Донбасі розслідування всіх злочинів, включаючи військових, знаходиться в руках рядових міліціонерів, створення ж спеціального силового підрозділу, підконтрольного Міністерству оборони, а не МВС допоможе більш ефективно стежити за правопорядком на фронті.

"Законопроектом передбачено надання повноважень слідчим Військової поліції на досудове розслідування злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів),...скоєних військовослужбовцями, а також злочинів, скоєних державними службовцями та працівниками МО України, ВСУ під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини або на військових об'єктах", – наголошується в пояснювальній записці.

"Законопроект також передбачає можливість покладання за зверненням Міністра внутрішніх справ України Президентом України на Військову поліцію виконання спільно з підрозділами міліції та Національної гвардії України окремих завдань з охорони та забезпечення громадського порядку, виявлення і припинення кримінальних правопорушень серед цивільного населення в місцевостях, в яких введено режим воєнного чи надзвичайного стану", – зазначають автори.

ВІЙНА І МИР. Ще одне ключове питання повістки – урядовий законопроект "Про внесення змін в окремі законодавчі акти щодо визнань організацій терористичними" (№1840). Необхідність його прийняття, як раніше говорили нам наші джерела, було однією з основних причин екстреного виклику депутатів у столицю.

Це рамковий документ, безпосередньо так званих "ДНР" і "ЛНР" він не стосується, – вони в проекті закону не згадуються. Він лише прописує загальний механізм і підстави, за якими та чи інша організація може бути визнана терористичною.

"Підставою для ініціювання питання про визнання організації терористичною є міжнародно-правові зобов'язання України та/або отримання в установленому законодавством порядку офіційного документального підтвердження здійснення організацією терористичної діяльності", – йдеться в тексті поправок.

Відповідно до положень документа, "рішення про визнання організації терористичною приймається Вищим адміністративним судом України на підставі адміністративного позову Генерального прокурора". Однак, "у разі, якщо терористична діяльність організації призвела до виникнення кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України, така організація може бути визнана терористичною рішенням РНБОУ".

Необхідність даних норм у відомстві Павла Петренка пояснюють тим, що де-факто, незважаючи на наявність закону "Про боротьбу з тероризмом", визнати тих же бойовиків на Донбасі терористами було неможливо. Зокрема, саме тому внесений ще 10 січня нардепами на чолі з нинішнім секретарем РНБО Олександром Турчиновим законопроект про визнання терористичними організаціями конкретно "ДНР" і "ЛНР" отримав негативний висновок Головного науково-експертного управління ВР з пропозицією відправити його на доопрацювання.

Паралельно з розглядом урядових поправок депутати мають намір звернутися до світової спільноти та окремим організаціям, зокрема, РБ ООН і ПАРЄ, розповідає голова парламентського комітету з міжнародних справ Ганна Гопко. За її словами текст звернення, який станом на вечір вчорашнього дня ще готувався, буде містити прохання до лідерів світових держав надати Україні військову допомогу, посилити санкції відносно РФ – аж до визнання її країною-агресором, відключити від міжнародної міжбанківської системи SWIFT і виключити з ПАРЄ. Також депутати попросять від світу визнати так звані "ДНР" і "ЛНР" терористичними організаціями.

Втім, в ЄС напередодні вже заявили, що таке визнання можливе лише після того, як сама Україна прийме відповідне рішення.

За словами голови представництва ЄС в Україні Яна Томбінського, визнання "ЛНР" і "ДНР" терористичними організаціями "є дуже чутливим питанням".

"І це питання також має бути поставлене в рамки загального міжнародного права і системи. Саме тому необхідно в першу чергу прийняти відповідні кроки українською стороною на офіційному рівні, а вже потім воно може бути виведене на міжнародну арену", – повідомив він на прес-конференції в Києві.

ЗАКОН ПРОТИ МУЖЕНКА? Ще одна норма, якою займуться нардепи (і необхідність прийняття якого також обговорювалася на недільному засіданні РНБО) – внесення поправок в закон "Про очищення влади" в частині повернення на командні пости люстрованих раніше генералів та інших великих воєначальників.

У чинній редакції закону люстрації підлягали всі випускники навчальних закладів КДБ СРСР, а також всі (включаючи командирів та їх заступників різних родів військ) воєначальники часів Януковича. У Міністерстві оборони ці положення розкритикували відразу, заявивши, що доведеться звільнити відразу декількох професійних і досвідчених генералів, заміни яким з ходу і не підшукати.

Тепер цю норми можуть змінити. "Заборона... не застосовується до осіб вищого офіцерського складу, які займають (займали) посади в органах внутрішніх справ, СБУ, Міністерстві оборони, ЗСУ та інших утворених відповідно до законів військових формувань, якщо це обумовлено необхідністю забезпечення обороноздатності держави", – свідчить текст поправок (№ 1841), підготовлений нардепами на чолі з комбатом Андрієм Тетеруком.

Так, зокрема, на думку авторів, щодо люстрованих воєначальників та інших силовиків з "великими зірками" глави МВС, МО, СБУ та "інших військових формувань" повинні направити мотивоване клопотання на ім'я президента, після чого той зможе визнати, що так, люструвати їх і справді не варто.

На думку джерел, ця норма може бути фактично спрямована на те, щоб змістити зі своєї посади чинного начальника Генштабу Віктора Муженко. Як раніше розповідали нам джерела в АП, питання про його відставку дійсно обговорювалося на останньому засіданні РНБО, але остаточного рішення так і не було прийнято. За словами співрозмовника у військових колах, у крісло Муженка активно пророкують Геннадію Воробйову – генерал-полковнику, першого заступника голови ГШУ, якого раніше було необхідно звільнити саме за законом про люстрацію.