Українську "лінію Мажино" зведуть у Донбасі
Плани будівництва оборонних споруд тримають у найсуворішому секреті.
865 мільйонів гривень з резервного бюджету країни Кабмін вирішив виділити на оборону кордонів. Влада має намір відбудувати фортифікаційні споруди за нинішньої лінії зіткнення в Донбасі. У списку оборонних елементів - укриття, бліндажі, взводні і ротні опорні пункти, блокпости.
Завершити повинні до середини травня
Одержавши таке розпорядження, в Донбас тут же приїхав з офіційним візитом віце-прем'єр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
- Будівництво фортифікаційних споруд на сході України має завершитися до середини травня, - сказав Геннадій Зубко в Краматорську. - Час на виконання обмежений, ситуація напружена.
Тут же офіційний Київ визначив відповідальних на місцях - контролювати і супроводжувати хід робіт будуть голови недавно заснованих військово-цивільних адміністрацій Донецької та Луганської областей - Олександр Кіхтенко і Геннадій Москаль. З конкретним планом дій глава держави зволікати не став, тут же затвердив план будівництва, визначив підрядників і призначив кураторів на кожну ділянку на лінії зіткнення.
Особливу увагу Маріуполю та Артемівську
Про те, що саме і де конкретно побудують, військові особливо не поширюються. Привідкрили завісу таємниці в Адміністрації президента. Там сказали: на лінії оборони зведуть близько 300 опорних пунктів.
- На артемівському напрямку йдуть всі необхідні роботи для того, щоб зміцнювати і вибудовувати кілька ешелонів лінії оборони і захисту в напрямках Горлівки та Дебальцеве, - поділився радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк. - На південному фронті постійно проводяться укрепроботи - риття протитанкових окопів, будівництво фортифікаційних споруд.
Експерти вважають ці плани цілком логічними і виправданими.
- План тримається в строгому секреті, і ми можемо лише будувати здогади. Не виключено, що влада вирішили створити свою "лінію Мажіно" з опорними точками, протитанковими ровами, підземними комунікаціями. І це цілком виправдано - у разі наступу супротивника ми зможемо вберегти не одне солдатське життя. А побудувати все це потрібно до появи "зеленки", звідси і поспіх, - уточнює військовий експерт, полковник Євген Шульга.
Оборона може не знадобитися
Політологи впевнені, що такий крок не пов'язаний з можливим відновленням бойових дій.
- Сприймати це як кінець мирних домовленостей не варто, - вважає політолог, завідувач відділом проблем європейської інтеграції Національного інституту стратегічних досліджень Павло Рудяков. - Посилення оборони - це економічний процес, а переговори - зовсім інша справа. Одне іншому не заважає. Процеси можуть йти паралельно. Сторони можуть домовитися і мирним шляхом. Вони до цього вже готові. Зараз це рішення посилити оборону - навряд чи може спровокувати ескалацію конфлікту, оскільки "ЛНР" і "ДНР" готові йти на мир, хоча і на своїх умовах. Обидві сторони розуміють: ресурси для ведення війни практично вичерпані. А фортифікаційні споруди, якщо їх і почнуть будувати, може, і знадобляться - потім зроблять музей, приміром.
Втім, у нашому уряді налаштовані більш серйозно. Кажуть: навіть якщо переговори по Донбасу вдасться завершити повним поверненням територій в Україну, споруди перенесуть на держкордон. На всяк випадок.