Війна на Донбасі: названі дві причини, за якими рано говорити про перемогу Росії

Росія зробила вдалий для себе хід по ситуації на Донбасі, домігшись внесення пункту, що визначає статус окупованих територій, проект змін до Конституції України. Разом з тим, говорити про перемогу Москви зараз рано по ряду причин.

До такого висновку дійшли експерти Міжнародного центру перспективних досліджень, йдеться в 19-му випуску аналітичної публікації "Зовнішньополітичні акценти".

"США приєдналися до російським вимогам до України за конституціоналізації "особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей" (нагадаємо, чіткого формулювання про особливий статус у відповідному законі немає, але мова йде про серйозні особливості самоврядування окупованих районів Донбасу), а також проведення там виборів одночасно з місцевими виборами в Україні. Крім геополітичного елемента, рішення США можна пояснити втомою від нездатності України досягти прогресу у врегулюванні конфлікту самостійно, виконати обіцяний пакет реформ, подолати корупцію тощо. Серед американської еліти знову згадують улюблену фразу з приводу України, яка "ніколи не втратить можливості втратити можливість". Тому Вашингтону було доцільніше взяти тактичну паузу в конфлікті з Росією заради протидії ряду загроз на Близькому Сході, ніж продовжувати жорстку конфронтацію з Москвою з-за України", — зазначили експерти.

За їх словами, Вашингтон пішов назустріч Москві в рамках домовленостей щодо ядерної програми Ірану. Разом з тим, говорити про перемогу РФ зараз немає підстав, впевнені в МЦПД.

"Якщо короткострокові наслідки врегулювання іранського питання для України вже очевидні — Київ безапеляційно змушують погодитися з положеннями, які фактично легітимізують ДНР/ЛНР та їх ватажків, то про довгострокові наслідки для України російсько-американського зближення з іранської ядерної програми поки що робити висновки зарано", — зауважили вони.

По-перше, за словами експертів, Москва не перемогла, тому що "Україна все ще має шанс відновити свою суб'єктність у переговорному процесі за умови успішного впровадження реформ, подолання корупції, відновлення економічного зростання, а також дотримання послідовної та виваженої політики Києва щодо окупованих територій Донбасу та Криму з урахуванням національних інтересів".

По-друге, наголошується в документі, "не слід перебільшувати стратегічного характеру виграшу Москви від врегулювання ядерної програми Ірану, зміни ситуації в Сирії і прийняття Києвом російських вимог щодо конституційного закріплення статусу Донбасу" у зв'язку з внутрішніми проблемами самої РФ.

"Поки що ми маємо справу з тактично вдалим ходом Кремля, а не з його стратегічною перемогою. Падіння ціни на нафту підвищить вартість російської агресії проти України та послабить російську економіку. Зменшення кількості нафтодоларів позначиться на соціально-економічному становищі російських громадян і матеріально-технічне і військове забезпечення бойовиків ДНР і ЛНР. У стратегічному плані Москва має таку кількість внутрішніх викликів — від немодернізованої економіки до авторитарної політичної системи, що тактичні дипломатичні перемоги поки що ні в якій мірі їх не компенсують. Однак питання витривалості нинішнього російського режиму є досить дискусійним — РФ навіть у нинішній ситуації може витримати низькі ціни на нафту і рік, і більше. Тому російсько-американське взаєморозуміння слід характеризувати не як кінцевий програш України, а як сигнал про хибність розрахунку на зовнішню допомогу при повній внутрішній бездіяльності і збереженні старих корупційних практик, слабкості держави всередині і зовні", — йдеться в аналітичному документі.