Сепаратисти відступили. Але чи гарантують "паризькі гарантії" припинення війни?

На зустрічі в Парижі 2 жовтня лідери країн нормандської четвірки — Володимир Путін, Петро Порошенко, Франсуа Олланд і Ангела Меркель, говорили більше чотирьох годин.

Коротко були досягнуті наступні ключові домовленості:

• Скасування виборів, призначених бойовиками на 18 жовтня і 1 листопада.

• Амністія для сепаратистів, не замішаних у вбивствах і тяжких злочинах – імовірно в день виборів.

• Відвід Україною і Росією техніки з лінії розмежування під наглядом ОБСЄ протягом близько 40 днів.

• Збільшення армії спостерігачів ОБСЄ і гарантії повного доступу для них до всіх об'єктів інфраструктури, включаючи кордон.

• Вислання на окуповану територію фахівців з Німеччини і Франції для розмінування територій.

• Збільшення кількості пропускних пунктів на лінії розмежування і повний доступ в регіон для міжнародних гуманітарних місій.

• Виведення всіх іноземних військ з України.

• Легалізація особливого положення Донбасу.

Думки розділилися

У Парижі, вважає український політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, був знайдений компроміс – з невеликою перевагою на користь України.

Основні суперечності між Україною, Росією і її маріонетковими квазиреспубликами полягали в послідовності виконання Мінських угод.

"Позиція України: спочатку звільняється територія, повертається українська влада, потім — вибори, а потім — особливий статус Донбасу. Логіка РФ — зворотна: спочатку статус, потім діалог між Києвом, Донецьком і Луганськом в російській інтерпретації, а потім — вибори як легалізація цього статусу, і допуск до контролю над кордоном, який сьогодні не контролюється", - говорить Карасьов.

За сценарієм, погодженого в Парижі, сторони погодилися на проведення виборів у Донбасі під міжнародним контролем над виборчим процесом. Судячи з усього, вони будуть проводитися за так званим планом Мореля, можливо, з невеликими коригуваннями.

План М

План Мореля – документ під назвою Елементи для тимчасового закону про місцеві вибори в деяких районах Донецької та Луганської областей – передбачає прийняття спеціального закону щодо виборів в окупованому Донбасі. Його розробили помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд, статс-секретар МЗС РФ Григорій Карасін і координатор політичної підгрупи контактної групи по Донбасу П'єр Морель. Ще тиждень тому президент Петро Порошенко в інтерв'ю розкритикував цей план, назвавши його "особистою думкою Мореля". Але потім пропозицію французького дипломата з деякими змінами було прийнято усіма сторонами.

Згідно з планом, український парламент повинен прийняти спеціальний закон для того, щоб вибори в Донбасі формально пройшли по українському законодавству, але так, щоб ці правила були прийнятні для представників ДНР і ЛНР. Спостерігати за процесом будуть представники ОБСЄ і навіть брати участь у підрахунку голосів.

У Берліні і Парижі переконані, що друг Володимир вплине. Якщо ж ні, то всі благі побажання Меркель і Олланда втратять сенс, а ситуація стане більш складною.

"Цим самим досягається мета, яку ставила українська дипломатія, але в іншій формі. Україна хотіла направити в Донбас миротворчий контингент, який розвів би сторони і забезпечив мир. Отримали ж ми електоральний аналог такого контингенту", - говорить Карасьов.

З української сторони складність реалізації цієї домовленості полягає в необхідності прийняти закон про вибори. Частина парламенту неодноразово висловлювалася проти проведення виборів на окупованих територіях під будь-яким соусом. Петро Порошенко днями в інтерв'ю українським каналам заявив, що в Україні є політичні сили, які підтримають такий закон. Щоб набрати необхідні 226 голосів, президентська політсила може заручитися підтримкою Опозиційного блоку, припускає Карасьов.

"Є такий вислів — Париж коштує меси. Його сказав вождь гугенотів у 1593 році, коли, щоб одержати французький престол, був змушений перейти з протестантства в католицизм. Тобто, ситуативно, голосування варто миру. Заради того, щоб відновити суверенітет, виконати Мінські угоди, повернутися до мирного життя, а значить, нічого страшного в такому варіанті немає ", - говорить експерт.

Бойовики, згідно з паризьким домовленостями, зобов'язалися скасувати призначені ними раніше на 18 жовтня і 1 листопада вибори в "ДНР" і "ЛНР". Після Парижа вони називали умовами, на яких готові зробити це, амністію і можливість участі у виборах представникам так званих громадських об'єднань. А сьогодні заявили, що згодні перенести місцеві вибори на 2016 рік.

Паризькі домовленості задовольнили Олланд і Меркель, але не надто задовольнили Путіна і Порошенко

На цю заяву відреагувала і ще одна сторона переговорів. У Леоніда Кучми, представника України в Тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації в Донбасі, заговорили про необхідність скасувати результати виборів 2 листопада 2014 року. Адже вони, як заявила прес-секретар Кучми, Дарка Оліфер, "не були визнані ані міжнародним співтовариством, ні Києвом, ні, до речі, Москвою".

Будуть бойовики виконувати інші умови, залежить від того, який вплив на них зробить президент РФ Володимир Путін, каже політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко.

"В Берліні та Парижі переконані, що друг Володимир вплине. Якщо ж ні, то всі благі побажання Меркель і Олланда втратять сенс, а ситуація стане більш складною", - вважає він. Обидва європейських лідера досі неадекватно оцінюють ситуацію всередині України, і персону Володимира Путіна, вважає він.

"Вони не розуміють, що ціна цих гарантій — майже нульова, ми бачили це неодноразово ", - каже політолог.

Амністія і передача контролю за кордоном

Для Києва неприйнятно озвучене французьким президентом пропозицію про відновлення українського контролю над російсько-українським кордоном і виведення збройних формувань з Донбасу не до, а після виборів. В іншому випадку Україні може бути дуже складно встановити контроль над кордоном, оскільки після виборів регіон може опинитися під контролем проросійської влади. Щоб перевага в цьому питанні виявився на українській стороні, потрібно ще до виборів передати контроль над усіма пропускними пунктами спостерігачам ОБСЄ як нейтральній стороні, вважає Фесенко. Однак він не виключає, що в цьому питанні після паризької зустрічі Україна може відчути тиск з боку Олланд і Меркель.

Також для Української сторони важливо, щоб компроміс був знайдений і за іншими пунктами, зокрема, щоб до дати проведення місцевих виборів у Донбасі були звільнені всі заручники, які зараз перебувають у полоні в самопроголошених ДНР і ЛНР, так і в Росії.

"Обов'язковою умовою для проведення місцевих виборів повинен бути графік виведення всіх іноземців з окупованих територій Донецької та Луганської областей. І під цим графіком повинен бути підпис Росії ", - говорить Фесенко.

Після виборів парламенту належить трьома сотнями голосів принйняти зміни до Конституції, що закріплюють особливий порядок самоврядування в Донбасі –як небудь заново запускати процес конституційного визначення особливого статусу цих територій.

"Після виборів Україна отримає нову місцеву владу в окремих районах Донецької і Луганської областей. Стало бути, ми отримаємо нового політичного суб'єкта", - говорить Карасьов. І думка цих суб'єктів буде враховуватися при внесенні конституційних поправок.

Так чи інакше, якщо сторонам вдасться закріпити перемир'я і реалізувати відведення танків і важкої зброї калібром до 100 мм, це — це вже позитивні досягнення, вважають політологи. "Якщо ці моменти вдасться реалізувати, протриматися в перемир'я до кінця року, дійсно з'являться передумови для припинення війни. Але припинення війни ще не означатиме мир. Ситуація залишиться завислою і невизначеною — скоріше, на стадії замороженого конфлікту", - говорить Фесенко.

Військова заморозка, за словами Карасьова, буде супроводжуватися політичною розморозкою, і це триватиме до повного виконання політичної частини Мінських угод.

Путін не отримав те, чого хотів. Його примусили до обіцянки про скасування виборів і не пообіцяли зняття санкцій

Чому Путін пішов незадоволеним

В ході зустрічі канцлер Німеччини в знак спроби примирення змусила Порошенко і Путіна потиснути один одному руки. Після переговорів президент РФ першим покинув Єлисейський палац, ніяк не прокоментувавши переговори згодом – зазвичай це свідчить про те, що він незадоволений результатом.

Паризькі домовленості задовольнили Олланд і Меркель, але не надто задовольнили Путіна і Порошенко, вважає Фесенко.

"Те, що Путін хотів отримати – він не отримав. Його примусили до обіцянки про скасування місцевих виборах, але він не може про це сказати, не хоче втратити обличчя. Про н не хоче показувати свою слабкість, а хотів би продовжити гру із Заходом. І е го ніхто не пообіцяв скасування санкцій ", - говорить Фесенко.

Меркель за підсумками зустрічі звернулася до публіки зі словами: "Все те, що можна було досягти, сьогодні було досягнуто. Процес триває. Є надія, що, незважаючи на деяке запізнення, у відповідності з початковим планом мінських угод, тим не менш були досягнуті певні кроки". Досягнуті в Парижі домовленості вона назвала "паризькими гарантіями".

Таким чином, вустами Меркель Захід дав гарантії відновлення суверенітету по всій території України, а також електорально-політичної та мирно-дипломатичної реінтеграції окупованій частині Донбасу, вважає Вадим Карасьов.

"На жаль, поки без Криму", - додає він.

"У центрі міста в якусь одну школу або Будинок культури заглянув – там все добре, а потім, як у Північній Кореї, за кут хочеш подивитися – а туди вже не можна"

Паризькі гарантії жителям Донбасу

Бачать якісь "гарантії" жителі самого Донбасу – питання.

"Люди на сьогоднішній момент не бачать, і я як депутат не розумію, як я можу приїхати в Донецьк і агітувати за якісь проукраїнські сили, і як ви, як журналіст, можете приїхати туди і без бронежилета, каски і молитви вести репортаж, - каже нардеп Олексій Рябчин, виходець з Донецька, в останні тижні побував у багатьох містах контрольованого Україною Донбасу. - Як міжнародні спостерігачі можуть проводити верифікацію цих виборів так, щоб це було не показушно – типу в центрі міста в якусь одну школу або Будинок культури заглянув – там все добре, а потім, як у Північній Кореї, за кут хочеш подивитися – а туди вже не можна".

Він не впевнений, що досягнуті домовленості дозволять приїхати в Донецьк і проголосувати проукраїнськи налаштованим мешканцям регіону. Ті ж люди, які залишаються на окупованій частині Донбасу, не володіють повноцінною інформацією, оскільки медіаполе спотворено.

"Мені здається, все це просто спосіб запити смачним компотом або шоколадом гірку пігулку", - говорить він.