"Реструктуризація": чому Україна не в захваті від пропозиції Росії

Несподівана пропозиція

На цьому тижні Росія зробила несподівану пропозицію, від якого Україна навряд чи зможе відмовитися. Виплата боргу, про "природі" якого дискусії точаться вже не перший місяць, може бути перенесена на 2016-2018 роки.

Спір, яким вважати цей борг державним або комерційним, загрожувала затягнутися в судах на довгі роки. Тому заява російського президента прозвучала як грім серед ясного неба.

- Ми не просто погодилися з реструктуризацією українського боргу, ми запропонували найкращі умови цієї реструктуризації, ніж від нас просив МВФ, - заявив Путін. - Нас просили перенести цей платіж на наступний рік. Я сказав, що ми готові піти на більш глибоку реструктуризацію: в цьому році взагалі не отримувати ніяких грошей, а в наступному році отримати мільярд, у 17-му - ще мільярд і у 18-му - ще мільярд.

"Хід конем"

На перший погляд, досить щедру пропозицію для України: що хотіли – те й отримали. Чому ж вітчизняні експерти від заяви президента РФ залишилися, м'яко кажучи, не в захваті?

- Мало того, що це питання вирішувалося між РФ і МВФ без присутності української сторони, так ще й "граціозна" пропозиція росіян реструктуризувати борг заганяє Україну в патову ситуацію, - вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. - Куди не підеш – скрізь будуть проблеми. І взяти не можна, і не прийняти нерозумно...

На думку економістів, цю пропозицію було зроблено тому, що в Росії нарешті зрозуміли: у грудні своїх грошей не отримають – взяти їх нам просто ніде! Більше того: незважаючи на це, МВФ не планує згортати програму допомоги Україні. У результаті був зроблений такий "хід конем". З одного боку, Росія забезпечує собі повернення грошей - нехай не зараз, а через три роки, але ж могли і цього не отримати. З іншого боку, демонструє бажання йти назустріч, хоча при найближчому розгляді умови могли бути набагато краще.

- Умови Росії щодо реструктуризації українських єврооблігацій на 3 млрд доларів дійсно не найвигідніші, - погоджується президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Нам би не завадили канікули років на п'ять, а вже після них погашення по одному мільярду в рік.

ДОВІДКА

Розбіжності виникли через способу кредитування, обраного в 2013 році. Євробонди на суму 3 млрд доларів, випущені Україною на ірландській біржі, повністю викупив Фонд національного добробуту РФ. Україна наполягала, що розміщення облігацій на біржі свідчить про комерційний характер боргу, і, стало бути, він апріорі підлягає реструктуризації. Росія наводила свої аргументи: оскільки покупцем облігацій є ФНБ, то борг вважається міждержавних і, отже, під реструктуризацію цілком може і не потрапити.