100 днів Луценка: сварки, хабарі і "втеча" до Ізраїлю

Виповнилося рівно 100 днів, як екс-голова МВС і екс-нардеп обійняв високу посаду в Генпрокуратурі. Чим відзначився Луценко-прокурор, а також його спірні заяви на новому місці.

ПРИЗНАЧЕННЯ. Пост для Луценка став реальним лише завдяки правкам до закону про прокуратуру: вони дозволили очолити ГПУ людині без юридичної освіти та стажу. До слова, сам новоспечений генпрокурор скромно назвав це "не дуже правильною практикою", але від посади не відмовився. При цьому голосування за призначення і позбавлення його депутатських повноважень пройшло настільки стрімко, що користувачі соцмереж тоді жартували, мовляв, наступного генпрокурора можна буде замовити на "МакДрайв" разом з бігмак-меню. Сам Юрій Віталійович тоді заявив, що прийшов на півтора року. "Ні в душі, ні по життю – я не прокурор. Я хотів би не затримуватися, оскільки у мене інші погляди на життя", – зазначив він. Серед головних своїх пріоритетів на найближчий рік він назвав оновлення прокурорського корпусу, передачу "справи Януковича" до суду і кілька хвиль спецоперацій проти мафіозних структур.

ГУЧНІ СПРАВИ. Часу на розкачку Луценко вирішив не брати, і вже через тиждень після його призначення почалися затримання. ГПУ впіймала на хабарі співробітників ДержСНП, на корупційній схемі попався заступник міністра охорони здоров'я Роман Василишин, Луценко затримав екс-заступника міністра часів Януковича Олександра Сухомлина і так далі. Одним з найгучніших було клопотання про арешт нардепа Олександра Онищенка, яке Луценко підписав в середині червня. Онищенка, нагадаємо, підозрюють в розкраданні 3 млрд грн при видобутку і продажу газу, а також організації ОЗУ з 20 осіб. Другою найрезонанснішою подією стало затримання екс-нардепа Олександра Єфремова в аеропорту – екс-регіонал хотів вилетіти до Відня. У ГПУ його звинувачують за трьома статтями, серед яких і сприяння в створенні терористичної організації.

СВАРКА З НАБУ. Конфлікт з Національним антикорупційним агентством розпочався ще 6 липня, коли Луценко засумнівався в доцільності і необхідності проведення Національним антикорупційним бюро України обшуків у адвокатів нардепа Олександра Онищенка. Тоді проблему зам'яли, але вже через місяць конфлікт перейшов в гостру фазу – 5 серпня до НАБУ прийшли слідчі з Генпрокуратури з обшуком. Причиною стала незаконне прослуховування телефонних розмов працівників ГПУ з боку антикорупціонерів. В результаті обидві сторони заявили про побиття своїх співробітників спецназом іншого відомства, а питанням зайнялася СБУ .

ДУМКИ. На думку політолога Вадима Карасьова, за минулі 100 днів Луценку вдалося привернути увагу до роботи ГПУ та посіяти великі надії в суспільстві: "Ми побачили активність з розслідування справ, пов'язаних з сепаратизмом. Але всі ці 100 днів фактично обнулились конфліктом з НАБУ. Луценко навіть довелося їздити до Ізраїлю. З чуток, він туди їздив за Ставицьким (екс-голова Міненерго, який мігрував до Ізраїлю. – Авт.), але, швидше за все, поїхав він туди від скандалу. Перечекав його, повернувся і звів цей конфлікт до умовної нічиєї, але реально – на користь НАБУ".

На думку його колеги Андрія Бузарова, діяльність Луценка на посаді генпрокурора можна порівняти з періодом його діяльності як голови МВС. "Тобто багато шуму і ніяких результатів. Йдуть виборчі показові арешти, але багатьох інших чиновників, пов'язаних з корупцією, ніхто не затримує. Також можна згадати заполітизованість Луценка – це найголовніше, що заважає в об'єктивному підході до роботи ГПУ. Тобто він не вирішив найголовнішої проблеми – це не відділив правоохоронні органи від політики".

ЗАВДАННЯ: "ТРИ ГОРІШКА" ДЛЯ ГЕНПРОКУРОРА

Політексперт Володимир Фесенко зазначає: "Головне, чим слід зайнятися Юрію Луценку до кінця поточного року, це доведення декількох принципово важливих для країни справ хоча б до судового процесу. І бажано, щоб свою річницю на посаді голови ГПУ в травні 2017 року він зустрів хоча б з одним-двома судовими вироками".

Фесенко називає "три міцних горішка" – першочергові справи, які генпрокурору необхідно до кінця цього року довести до суду. "Найголовніше, і я думаю, що сам Луценко буде до цього прагнути, – це "справа Януковича". Друге – справа про розстріл Майдану взимку 2014 року. Третє – справа народного депутата Онищенка. Якщо Луценку вдасться хоча б по одному з них вийти на судовий вирок, то, я думаю, можна буде вважати його роботу задовільною", – резюмує політолог. Нагадаємо, на початку літа Генпрокуратура затримала чотирьох беркутівців, яких підозрюють у скоєнні вбивств на Майдані. Слідство триває досі. Явних переміщень не озвучено поки що і по іншим гучним справам.