В Україні вдарять по корупцiї ще однією інституцією

Чим саме вiдатиме новий орган? Чи потрiбна нам насправдi ще одна iнституцiя в боротьбi з корупцiєю? 

-- Йдеться про структуру, яка здiйснюватиме управлiння арештованим i конфiскованим майном у рамках кримiнального провадження. Її основним здобутком має стати єдиний реєстр такого майна. Агентство має фiксувати, якi саме органи яке майно арештували, i потiм простежити, з якого майна знято арешт, куди пiшли грошi вiд реалiзацiї конфiскованого тощо. На сьогоднi ця процедура дуже непрозора й корумпована.

Маємо дуже багато випадкiв, коли арештоване майно взагалi кудись зникало або його неефективно реалiзовували. Наприклад, коли тисячi тонн арештованих нафтопродуктiв януковичiвського бiзнес-партнера Курченка передали за непрозорою процедурою на реалiзацiю компанiям, пов'язаним iз депутатом вiд "Народного фронту" Пашинським та його товаришем Тищенком. У результатi цього продажу держава отримала копiйки. А ухвалу суду, врештi-решт, скасували, i тепер державi, можливо, ще й доведеться повертати Курченковi реальну ринкову вартiсть арештованих нафтопродуктiв.

Крiм того, вiд управлiння деяким майном держава могла б мати ще й певнi доходи. Наприклад, це стосується "Межигiр'я". На сьогоднi майно цiєї резиденцiї арештоване в рамках кримiнального провадження, але ще не конфiсковане й належить Януковичу. Тобто таким майном користуватися не можна. Разом з тим, якщо держава не збереже його i, припустiмо, в цiй справi був би виправдувальний вирок, то держава має компенсувати збитки за зiпсованiсть майна.

Також хочу сказати: якби новостворене агентство проявило ефективнiсть та прозорiсть роботи, йому б довiряли такi ж iноземнi органiзацiї, що спецiалiзуються на розшуку активiв осiб, пiдозрюваних у незаконнiй економiчнiй дiяльностi. У результатi їхньої спiвпрацi українське агентство буквально за декiлька годин мало б iнформацiю, наприклад, чи є за кордоном якiсь активи в депутата Онищенка, якого Верховна Рада позбавила iмунiтету.

Одне слово, якби цей орган запрацював так, як слiд, то, безперечно, вiд нього була б велика користь. Разом з тим вiн буде найменш важливим з усiх антикорупцiйних iнституцiй, якi нинi вже функцiонують в Українi, -- НАБУ, Спецiалiзованої антикорупцiйної прокуратури i Нацагентства з питань запобiгання корупцiї. Тому що воно не є правоохоронним органом, а лише обслуговує iншi правоохороннi структури.

На жаль, нинi не можна говорити про ефективну роботу тих органiв, якi мають боротися з корупцiєю. Бiльш-менш позитивно можна оцiнити роботу лише Нацiонального бюро розслiдувань, яке займається розслiдуванням у рамках кримiнального процесу. Досягненням є те, що воно розпочало кримiнальнi провадження стосовно одiозних високопосадовцiв, тих, яких ранiше вважали недоторканними, наприклад, Онищенка, Охендовського.

Але процесуальне керiвництво над провадженнями НАБУ здiйснює САП. Саме антикорупцiйний прокурор надає дозвiл на арешт людини, на оголошення пiдозри тощо. Маємо факти, коли позицiя Антикорупцiйної прокуратури дуже слабка або взагалi необгрунтована. Пiдозрюємо, що в деяких справах, якi стосуються високопосадовцiв, цей орган не дiє незалежно, а в iнтересах окремих осiб.

А робота Нацiонального агентства iз запобiгання корупцiї взагалi незадовiльна. Воно з минулої осенi так i не спромоглося розпочати перевiрки електронних декларацiй про доходи високопосадовцiв, попри те, що там масово скандальнi цифри. НАЗК у своїх дiях проявляє лояльнiсть до провладної верхiвки, перетворилося на її ручний орган.

Дарiя КАЛЕНЮК, виконавчий директор "Центру протидiї корупцiї"