Пенсійна реформа: що запропонував МВФ і чому образився Кабмін

І ця колонка викликала різкий гнів віце-прем'єр-міністра з соціальних питань Павла Розенко.

Високий чиновник назвав висловлювання міжнародного фінансиста не інакше як "марення"! Що ж такого запропонував Роден і що найбільше не сподобалося Розенко? У відповідях на ці питання розбиралися експерти.

Кроки від Міжнародного валютного фонду

У статті Роден навів цифри, які доводять, що українці виходять на пенсію в середньому набагато раніше, ніж робітники в інших країнах Європи. Середній вік виходу на пенсію для чоловіків становить 58,5 року (в ЄС - 63,6), для жінок - трохи менше 56 років (в ЄС - 62,6). Це призвело до того, що в Україні налічується понад 12 млн пенсіонерів, тобто близько 30% населення. Ще гірша ситуація виглядає, якщо згадати, скільки людей платять соціальні внески для підтримки цих пенсіонерів. Співвідношення платників пенсійних внесків до пенсіонерів - майже 1 до 1, і це один з найнижчих показників у світі.

Висновок напрошується однозначний: хочете, щоб пенсії стали більше, зробіть так, щоб пенсіонерів стало менше, і збільшити податки.

Отже, що, на думку голови місії, потрібно робити?

1. Зменшити приплив нових пенсіонерів до пенсійної системи і збільшити надходження до Пенсійного фонду. Досягти цього пропонується будь-яким "приємним" способом - від подальшого обмеження можливості дострокового виходу на пенсію до збільшення пенсійного віку.

2. Надати працівникам більший вибір віку виходу на пенсію в залежності від загальної тривалості трудового стажу. За цим "широким вибором" криється проста думка: чим довше працював і більш високі соціальні внески платив - тим вища пенсія.

3. Посилити взаємозалежність між сплатою внесків та розміром пенсійного забезпечення. На думку Родена, це стимулює працівників вимагати від роботодавців сплати єдиного соціального внеску з реального розміру їх зарплати.

4. Посилити адміністрування доходів, щоб скоротити кількість підприємств, які зовсім не платять, або платять дуже мало внесків за найманих працівників. Плюс жорстке регулювання спрощеного режиму оподаткування для малих підприємств, що створює великі можливості для ухилення від сплати податків. За цими витіюватими оборотами також криється нескладна думка: треба обкласти спрощенців додатковими податками. Однак експерти одностайні: ця міра також не приведе до бажаного результату, оскільки український бізнес скористається старим перевіреним способом - ще глибше заб'ється в тінь.

Тим не менш Роден робить висновок: без цих кроків запровадження другого рівня пенсійної системи - накопичувальної буде передчасним.

Реакція Розенко: "жахливий непрофесіоналізм!"

Як можна зрозуміти зі слів віце-прем'єра, найбільше його зачепили слова про "радянські часи", які він, мабуть, прийняв особисто на свій рахунок. Цитуємо дослівно: "незважаючи на спроби трохи підрихтувати правила в останні роки, основна структура пенсійної системи не змінилася з радянських часів".

Реакція від зазвичай стриманого Павла Розенка була бурхливою і тому досить несподіваною.

"Після слів "експерта", що "основна структура пенсійної системи не змінилася з радянських часів", пропало всяке бажання читати весь цей брєд до кінця", - написав Розенко і трохи згодом додав: "Ну а сентенції на тему впровадження другого рівня - взагалі no comment. Людина просто не розуміє, що це таке і як воно працює... Жахливий непрофесіоналізм".

Цікаво, що більшість передплатників, що висловили свою думку на сторінці віце-прем'єра, м'яко кажучи, позицію Розенко не поділяють. Хоча, втім, і на бік МВФ ставати не поспішають.

"Не хочете співпрацювати з МВФ - не співпрацюйте! - пише Богдан Струтинський. - Чого сьогодні так кричати? Не було переговорів з фондом? Пенсійна ситуація в Україні перебуває у стані колапсу! Вирішити її потрібно терміново!"

"Те, що написано в статті, набагато інформативніше, ніж обривки різноспрямованих меседжів і фантазій, які люди чують від уряду, - вважає Андрій Буквич. - Те, що, на ваш погляд, сьогоднішня пенсійна система докорінно відрізняється від радянської, зовсім не означає, що вона виглядає іншою для бабусі, якій листоноша точно так само приносить пенсію, тільки тепер цих грошей не вистачає ні на що! Також я не розумію, чому ви берете податки з пенсії моєї мами? Чому відрахування з моєї зарплати йдуть в загальний казан, дірку в якому ви примудрилися довести до 140 млрд гривень?"

ВІК

Вам ще не 55 років? Готуйтеся переробити

У коментарі віце-прем'єр Павло Розенко пояснив: найбільше в колонці Родена йому не сподобалися заклики підняти пенсійний вік.

- У нас є Меморандум із МВФ - там питання про підвищення віку немає, - зазначив Розенко. - І ми не брали на себе ці зобов'язання.

Однак, як стає зрозуміло з виступу представника Петра Порошенка в парламенті Ірини Луценко, чергове підвищення пенсійного віку - це лише питання часу. За її словами, пенсійний вік в країні може бути підвищений вже через 5-10 років, але не раніше, ніж приведуть в порядок солідарну систему. А вже після того, як "економічні показники і інфляція буде на досить низькому рівні", можна буде говорити про підвищення пенсійного віку.

Тобто якщо чергове підвищення пенсійного віку почнеться з 2022 року, воно торкнеться всіх, кому сьогодні 55 років і менше.

ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ

Реформу побачать ті, кому ще 15 років працювати

Олександр ОХРІМЕНКО, президент Українського аналітичного центру:

- Основна проблема фахівців МВФ полягає в тому, що вони не хочуть реально вивчати економіку України і в результаті дають нам рекомендації виходячи з того, що економічна модель України не відрізняється від моделі США. В результаті їх поради виявляються помилковими. Нарешті це зрозуміли і в нашому уряді.

Данило МОНІН, співавтор податкової реформи:

- Позиція МВФ зрозуміла: треба продовжувати гнобити економіку і "консервувати" солідарну систему, причому вони думають виключно про те, як зменшити дефіцит ПФ. Але економіка - це єдиний механізм, і все, що держава отримує від бізнесу і громадян (а це більше трильйона гривень у цьому році), воно може розподіляти як захоче. Так от з цієї суми лише 180 млрд грн. йде на забезпечення тих, хто вийшов на пенсію. Ще близько 100 млрд витрат Пенсійного фонду - це соціальні виплати, дотації і т. д. - 18 типів виплат отримують понад 6 млн осіб. Глава місії МВФ нам намагається довести, що Пенсійний фонд - це "окрема котлета", і його треба балансувати окремо. Насправді це призведе до банального збільшення податкового навантаження на бізнес і відкоту від ліберальної податкової реформи.

Андрій ВИГИРИНСКИЙ, аналітик:

- Повна маячня все - і колонка Родена, і реакція Розенко. Що нового він там написав? Нічого! Солідарна система архаїчна, 1 працюючий утримує 1 пенсіонера, потрібні реформи - ми всі це знаємо, оскільки чуємо не перший рік. Найголовніше питання: для кого буде впроваджуватись другий накопичувальний рівень? І відповідь на нього проста: для тих, хто зараз працює і буде працювати ще років 10-15 мінімум. Тим же, кому до пенсії залишилося пару років, нічого накопичити не вдасться.

Що стосується реакції віце-прем'єра, то вона схожа на реакцію дитини, яка щось робила, а їй кажуть: "Сідай, два". І він каже: так ми ж щось змінювали! Ніхто не сперечається - змінювали. А результат який? Розенко прав в тому, що представник МВФ не враховує українських реалій, в яких більшість отримують доходи, з яких не сплачують внески. Але справа в тому, що легалізація доходів і переведення їх в "білу" площина - це питання не пенсійної реформи, а діяльності податківців і контролерів щодо роботодавців.

А в цілому викликає подив, що представник МВФ вважає себе вправі впливати на уряд шляхом написання статей, а віце-прем'єр відповідає на це у соцмережах. Потрібно говорити і діяти в офіційній площині, а не стрясати повітря порожніми інфоповодами.