Незаміжня жінка: міфи, забобони і реальні факти

Перше, про що ми запитуємо, зустрівши колишню однокласницю або подругу, з якою давно не бачилися: “Ти заміжня?“ І якщо вона відповідає негативно, співчутливо зітхає. Якщо дівчині не вдалося вийти заміж, значить вона не реалізувала себе в житті, навіть якщо у неї є свій бізнес і три вчених ступеня. Причому статус чоловіка у даному випадку не має великого значення. Як кажуть в народі, нехай поганенький, але свій. Матері вбивають цей постулат дочкам буквально з пелюшок. При цьому ніхто не пояснює, кому і для чого він поганенький потрібен. Ось дівчата і поспішають вийти заміж за першого, хто їм це запропонує. А раптом ніхто більше не покличе, і вона залишиться неповноцінною і нереалізованою.

І навіть хвалена гендерна рівність не допомагає повністю змінити ставлення до цього факту, хоча треба, заради справедливості, слід зазначити, що в останні роки ситуація починає злегка змінюватися. Принаймні, в засобах масової інформації та на різних жіночих тренінгів йдеться про те, що жінка цілком може почувати себе щасливою і реалізованої навіть без чоловіка. Хоча якщо вона про це заявляє привселюдно, її починають підозрювати: «Як же, не хоче вона! Просто не кличе заміж ніхто, от вона і випендрюється!»

А давайте поговоримо про те, як ставиться суспільство до незаміжнім жінкам, і чи завжди це вважалося образливим «діагнозом».

Давньогрецькі жриці

Дівчата, які приймали рішення залишатися протягом 30 років незайманими, отримували в Стародавній Греції певні привілеї і могли претендувати на те, щоб стати весталками – жрицями богині Вести. Вони користувалися повагою в суспільстві і отримували свободу від чоловіків, так як звільнялися від батьківської влади і мали право на свою власність. Це було великою рідкістю для жінок тієї епохи. До шлюбу вони належали батькові, а після - чоловікові, і розпоряджатися майном не мали жодного права. Також весталка вважалася недоторканною і ніхто не смів її образити, так як кривдника могли засудити до смертної кари. Тому їм часто довіряли зберігати заповіти та інші цінні папери. Також в їх обов'язки входило підтримання священного вогню і чистоти в храмі богині Вести. Також у незаміжніх дівчат була ще одна перевага. Вони могли бути присутнім на Олімпійських іграх, вхід на які заміжнім жінкам було заборонено. Це пов'язують з тим, що в той час спортсмени виходили на арену зовсім голимі.

Середньовічна Європа

А от бути незаміжньою в епоху Пізнього Відродження було не тільки не вигідно, але й небезпечно. По-перше, можливості заробити у жінок практично не було, і вони повністю залежали про чоловіка. Ніякого соціального захисту, як ви розумієте, в ті часи також не передбачалося, і жінці доводилося терпіти будь-які витівки свого чоловіка, лише б не залишитися одній. Незаміжня жінка, або навіть вдова, якщо чоловік не залишив їй спадщини, ризикувала піти по світу або просто померти від голоду. Напевно, приказка щодо «плохонького, але свого» з'явилася саме в ті часи. Також незаміжня жінка перебувала під пильною увагою сусідів і інквізиції, бажали позбавити землю від нечисті в її особі. Дійсно, раз не заміжня – значить відьма. Адже це очевидно і не потребує доказів. А вже якщо красива і сусідський чоловік ненароком заглядає, то й поготів відьма. А довести це за допомогою прийнятих тоді методів допиту не складало труднощів.

Незаміжні жінки і забобони

Забобони, повір'я, передбачення і всілякі способи привороту нареченого – це взагалі окрема тема, про яку можна говорити годинами. Дівчаткам буквально змалку втовкмачують, що роздобути гарного нареченого і вдало вийти заміж - це найвища місія в її житті. А потім дивуються, чому ж серед жінок так мало вчених? Вважаючи це доказом того, що чоловіки, мовляв, розумніші. А те, що жінкам менше ста років тому тільки дозволили отримувати освіту і досі переконують, що найважливіше - це заміжжя, в розрахунок при цьому чомусь ніхто не бере. Але це все ліричні відступи. Повернемося до обрядів, які передбачають дівчині вдале заміжжя. Самий дивний з них ми знайшли в Англії. Щоб побачити уві сні судженого і вдало вийти заміж, молодим дівчатам, які побували на весільній церемонії в якості гості, пропонується взяти шматочок весільного торта з собою додому. Але не для того, щоб пригостити ним стареньку бабусю, яка не змогла прийти на весілля, як ви могли подумати. А для того, щоб покласти його собі під подушку. Кажуть, що деяким дійсно вдається, поспавши на весільному торті, побачити уві сні майбутнього чоловіка. Що роблять після цього з кондитерським виробом, і потрібно його після цього з'їсти, щоб закріпити результат, історія замовчує. Так само, як і чим відпирати жирні плями, які залишились на постільній білизні.