Чи будуть шерстисті мамонти знову бродити по сибірській тундрі?

Щоправда, думки вчених розділилися, і вони по-різному оцінюють необхідність відродження тварин, вимерлих 10 тисяч років тому.

Російських вчених вразив прекрасний стан останків мамонта, виявлених у брилі льоду на далекому острові на півночі Сибіру. Мамонт зберігся настільки добре, що в його м'язових тканинах була виявлена свіжа кров.

З допомогою радіовуглецевого методу датування вчені з'ясували, що ця тварина жила на землі близько 40 тисяч років тому, а гарний стан його останків дає надію на можливе його клонування.

Доросла самка, якій дали прізвисько Лютик, була знайдена в травні 2013 року. При зростанні в 2,5 метра вона трохи вище азіатського слона. Неймовірно, але три ноги, велика частина тулуба і частина голови і хобот збереглися. На думку вчених, їй було близько 50 років, коли, рятуючись від хижаків, які її переслідували, вона провалилася в торф'яне болото, тому з'їдена була тільки частина її тулуба.

На наступному тижні буде показаний фільм, знятий французьким Channel 4, в якому показано, як у Сибіру вчені проводили розтин тулуба мамонта і брали високоякісні зразки ДНК клітин тканин. Ці зразки будуть передані корейській компанії Sooam, що займається дослідженнями в області біотехнологій.

Корейські фахівці сподіваються знайти клітку з цілим ядром, в якому міститься непошкоджений геном.

«Тепер, завдяки нашій співпраці, ми отримали безпрецедентний доступ до зразків клітин мамонта, - говорить представник компанії генетик Инсун Хван (Insung Hwang). - В наукових цілях зразки ДНК були спрямовані й інші дослідницькі установи».

Палеобиолог з лондонського Музею природознавства (Natural History Museum) доктор Торі Херридж (Tori Herridge) коментує події так: «Колеги з Південної Кореї, збирають тканини для клонування, дуже зраділи, оскільки чим краще збереглися тканини, тим більше шансів на те, що в них залишилася неушкоджена ДНК».

Правда, вона попереджає, що мрія повернути до життя шерстистих мамонтів стане жахливим кошмаром для їх сучасних нащадків - слонів.

Будучи фахівцем в області анатомії мамонтів, доктор Хэрридж стверджує: «У вирішенні таких питань найголовніша складова, а ще і важлива етична проблема, полягає в тому, що на певному етапі знадобиться сурогатна мати - азіатська слониха. Для клонування мамонта доведеться проводити безліч експериментів з безліччю азіатських слоних. Тут найголовніше - скільки інформації ми можемо отримати звичайним способом, не опускаючись до таких методів, як клонування».

Доктор Хэрридж сумнівається в тому, «чи варті всі доводи на користь клонування мамонта всіх тих труднощів, випробувань і мук, які виникнуть у зв'язку з цим. Адже доведеться тримати слониху в неволі, проводити над нею досліди, приректи її на 22-місячну вагітність, після чого їй, можливо, доведеться народити якусь нежиттєздатну істоту. Або вона буде змушена виношувати в утробі плід, що представляє загрозу для її життя. І враховуючи все це, я вважаю, що ніякі докази тут не працюють. Вони непереконливі».

Аутопсія вже дозволила отримати надзвичайно важливу інформацію. По річним кільцям на бивнях знайденої мамонтихи, які під час вагітності зростають повільніше, вчені з'ясували, що вона народжувала як мінімум вісім разів. При дослідженні її зубів, вчені виявили дефекти, які вказують не те, що вона не могла як слід пережовувати їжу. Мабуть, цим і пояснюється наявність у її кишечнику дрібних каменів.
 

Корейська генетик р-н Хван погоджується з тим, що «в їх роботі неминучі проблеми етичного характеру, і їх доводиться вирішувати».

«Тому нам доведеться обговорювати всі можливі наслідки вже зараз, - каже він. - Але все-таки деякі з наших колег вивчають геном з зразка, отриманого від знайденого мамонта. Це тривалий і складний процес, і малоймовірно, що ми зможемо закінчити цю роботу в найближчому майбутньому.

Для відродження мамонтів методом клонування або за допомогою генної інженерії знадобиться дуже багато часу. І ми робимо все можливе, щоб закінчити цю роботу ще при житті нашого покоління».