Таблиця множення – Блог ідеальної дружини

А ще ви не раз чули думку, що рівень математичної освіти падає.

От коли мої діти навчалися у другому класі, я чітко собі зрозуміла, чому падає рівень математичної освіти в школі. Саме у другому класі при закладці самого фундаменту математичної освіти виникає така гігантська непоправна діра, яку вже ніякими милицями у вигляді калькуляторів не підіпреш.

А саме головна проблема — в таблиці множення. Подивіться на зошити в клітку, які є у ваших дітей-школярів.
Я довго ходила по магазинах у пошуках зошитів. І все одно, на всіх —  така  ж картина.


 Є зошити ще гірше (для старшокласників) на яких таблиці множення немає, а є купа безглуздих формул.

Ну, так чому ж цей зошит поганий? Нічого не підозрюючи батько бачить, що на зошиті таблиця множення. Начебто, все життя ж на зошитах була таблиця множення? Що не так?

А проблема якраз в тому, що на зошити НЕ таблиця множення .

Таблиця множення, дорогі мої читачі, ось це:


Іноді цю ж таблицю навіть називають красивим слово "таблиця Піфагора". Верхню ліву колонки можна не брати, тільки основний прямокутник.

По-перше, це таблиця. По-друге, вона цікава!
Жодна дитина в здоровому глузді не буде розглядати виписані стовпчиками приклади.
Жодна дитина, як би геніальна вона не була, не зможе знайти в виписаних прикладах цікаві фішки і закономірності.
Ну, і взагалі, коли вчитель говорить: "вивчи таблицю множення", а дитина навіть перед собою таблиці не бачить — вона відразу розуміє, що математика — це така наука, де звичайні речі названі як-то по-іншому і треба багато-багато зубрити, а зрозуміти нічого не можливо. І взагалі, треба робити так, як сказано", а не "так, як є сенс".

Чому ж "таблиця" краще?
По-перше, в ній немає сміття та інформаційного шуму у вигляді лівій частині прикладів.
По-друге, над нею можна подумати. Тут навіть ніде не написано, що це множення — просто таблиця.
По-третє, якщо вона постійно під рукою і дитина на неї постійно натикається, вона волею-неволею починає запам'ятовувати ці числа. Зокрема, на запитання "сім'ю вісім" вона ніколи не відповість 55 — адже числа 55 взагалі в таблиці немає і не було!
Запам'ятовувати стовпчики прикладів здатні тільки діти з аномальною пам'яттю. В "таблиці" треба запам'ятовувати набагато менше.

Крім того, дитина автоматом шукає закономірності. І сама самостійно їх знаходить. Навіть такі закономірності знаходять діти, ще не вміють множити.
Наприклад: числа, симетричні відносно діагоналі рівні. Розумієте, людський мозок просто налаштований шукати симетрію, і якщо знаходить її і зауважує — дуже радіє. А що це означає? Це означає, що від перестановки місць співмножників добуток не змінюється (або що множення коммутативно, простіше кажучи).

Розумієте, дитина помічає це сама! А те, що людина придумала сама вона запам'ятає назавжди, на відміну від того, що вона зазубрила або їй сказали.
Пам'ятаєте свій іспит у вузі з математики? Ви ж забули всі теореми курсу, крім тієї, що вам дісталася і вам довелося доводити її злобному преподу! Ну, це якщо ви не списували, звичайно. (Я утрирую, але майже завжди це близько до правди).

А потім дитина бачить, що можна не всю таблицю вчити, а тільки половину. Якщо ми вже знаємо сходинку множення на 3, то нам не треба запам'ятовувати "вісім на три", а досить згадати "три на вісім". Вже вдвічі менше роботи.

А крім того, що це відбувається — дуже важливо, що ваш мозок не приймає суху інформацію у вигляді якихось незрозумілих стовпчиків прикладів, а думає і аналізує. Тобто тренується.

Крім комутативності множення можна помітити, наприклад, ще такий чудовий факт. Якщо ткнути в будь-яке число і провести прямокутник від початку таблиці до цього числа, то кількість клітинок у прямокутнику — ваше число.

І тут множення вже отримує більш глибинний сенс, ніж просто скорочений запис декількох однакових доданків. Йде сенс і для геометрії — площа прямокутника дорівнює добутку його сторін.

А ви не уявляєте, наскільки простіше ділити з такою таблицею!!!

Коротше, якщо ваша дитина у другому класі, роздрукуйте їй ось таку правильну, таблицю множення. Повісьте на велику стіну, щоб вона на неї позирала, коли робить уроки або сидить за компом. Чи ще якоюсь дурницею страждає. І надрукуйте і заламинируйте їй маленьку (або напишіть на картоні). Нехай вона її в школу з собою тягає і просто зручно під рукою тримає. (не завадить на такій таблиці виділити квадрати по діагоналі, щоб краще видно)
У моїх дітей є ось така. І їм це реально допомогло у другому класі і досі дуже сильно допомагає на уроках математики.

От, чесне слово, одразу середній бал з математики збільшиться, а дитина перестане нити, що математика тупа. А на додачу, в майбутньому вашій дитині теж буде простіше. Вона зрозуміє, що треба ворушити мізками, а не зубрити. І мало що зрозуміє, вона ще й навчиться це робити.

І повторюся: в прикладах стовпчиками нічого поганого немає. І кількість інформації в них міститься така ж, як і в "таблиці". Але й нічого хорошого в таких прикладах теж немає. Це — інформаційне сміття, з якого потрібне ще не враз знайдеш.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають