Вчені назвали причину можливої ядерної війни

Про це заявляють вчені з університету ООН.

«Басейн річки Інд є водної «годинниковою бомбою», яка може вибухнути в будь-який момент, збільшивши дефіцит водних ресурсів в регіоні і викликавши непоправні зміни в кліматі. Існують і інші конфлікти, пов'язані з доступом до воді, і ми аналізуємо їх сьогодні для того, щоб Земля могла вийти на траєкторію мирного та сталого використання водних ресурсів», — заявив Володимир Смахтин , директор Інституту водних ресурсів, навколишнього середовища і здоров'я ООН в Гамільтоні (Канада).

За словами вченого, конфлікт навколо водних ресурсів на Індостані загострився в останні роки — буквально місяць тому Індія заявила про припинення роботи постійної двосторонньої Комісії по річці Інд, яка керувала водними відносинами між Індією і Пакистаном з 1960 року, коли ці країни підписали договір про водах Інду.

В рамках цієї угоди Індія отримала право користування водами трьох східних приток Інду, а Пакистан — водами двох його західних приток і власне самого Інду. Цей договір був породжений побоюваннями Ісламабаду про те, що Делі може позбавити його доступу до води, перекривши ті притоки, які протікають по території Індії, в тому випадку, якщо між цими країнами в черговий раз спалахне війна.

У вересні 2016 року уряд Індії вперше висловило намір переглянути цю угоду або вийти з нього, що офіційний Ісламабад оголосив ворожою дією з боку Делі і заявив, що подібний крок індійського уряду буде розцінений як «акт війни».

Експерти університету ООН проаналізували ситуацію і дійшли висновку, що нестача питної води в Індостані дійсно є дуже серйозною проблемою, яка, за відсутності кооперації між Індією і Пакистаном і продовження поточного вектора їх відносин, може призвести до війни між ними в найближчому майбутньому.

Частина цієї проблеми зумовлена зовнішніми причинами — зміною клімату, яке поступово зменшує обсяги стоків притоки Інду, а також зростаючим споживанням води у двох прилеглих до Індії і Пакистану країн — Китаю та Афганістану. За оцінками вчених, Інд і всі інші річки Південної Азії найсильніше постраждають від зміни клімату, і його наслідки у вигляді посух і хронічної нестачі води швидше за все виявляться в регіоні.

Друга частина проблеми має внутрішній характер — Індостан вже сьогодні має проблеми із забезпеченням себе водою, і подальше зростання дефіциту водних ресурсів може породити внутрішньополітичну нестабільність в цих країнах, особливо в Пакистані, де рівень споживання води особливо високий, а політична система перебуває на грані «відбувся держави».

Як зазначає Роберт Вирсинг , один з авторів доповіді Університету ООН, тривала історія конфліктів між трьома ядерними державами регіону — Пакистаном, Індією і Китаєм — дозволяє говорити лише про вкрай негативних прогнозах і підвищення ймовірності розвитку конфлікту в найближчі роки, у тому числі і в ядерному вимірі. Відмова від угоди 1960 року, за його словами, тільки підвищить таку ймовірність.