Фахівці розкрили таємницю спорудження єгипетських пірамід

Кілька років тому археологи виявили порт, який, за оцінками фахівців, спорудили 4600 років тому. Знайдено його в Єгипті на березі Червоного моря, в регіоні Ваді аль-Джарф, передає ЗМІ

Швидше за все, призначення порту полягало в перевезенні матеріалів для будівництва Великої піраміди в Гізі. Крім гавані археологи знайшли найдавніший з відомих архів папірусів, які дають остаточну відповідь на запитання: хто ж побудував піраміди. Місця для конспірологічних теорій не залишилось.

Професор університету Сорбонни в Парижі П'єр Таллє розповів, що стародавню гавань його група знайшла недалеко від виявленого нею ж величезного архіву папірусів, який є найдавнішим з усіх відомих сховищ. Це сталося в 2013 році, однак невелика частина знахідок була виставлена в єгипетському музеї Каїра тільки влітку цього року.

Папіруси були створені за часів правління другого фараона IV династії Стародавнього царства Єгипту Хуфу, відомого також як Хеопс (2580 - 2550 рр. до нашої ери). Вони описують структуру держави, повсякденне життя будівельників пірамід, а також те, як доставляли будівельний матеріал з порту в Гізу. Стародавні документи дуже добре збереглися: довжина деяких листів сягає цілого метра. Знахідка остаточно спростовує вигадки про те, що єгиптяни нібито використовували неймовірні технології, які недоступні сучасній людині.

Крім того, в архіві були облікові записи -- таблиці, що відображають щоденні або щомісячні поставки продуктів з різних місцин, в тому числі з дельти Нілу. В основному перевозили хліб і пиво для портових робітників. Оскільки гавань розташована далеко від Гізи, то, швидше за все, в неї заходили кораблі, навантажені міддю і мінералами, з яких виготовляли будівельні інструменти.

П'єр Талле вважає, що відкритий порт дає уявлення про те, як Хеопс правив, розпоряджався і організовував своїх підлеглих майже 5 000 років тому. Фараон був не тільки великим будівельником пірамід, але і купцем, адже древні єгиптяни торгували у всіх прибережних містах Червоного і Середземного морів. Стародавній Єгипет нерозривно пов'язаний з корабельним ремеслом, вітрильні човни могли проходити в день до 80 кілометрів і використовувалися не тільки для торгівлі, але і для військових дій.

Під хвилями, що омивають узбережжя Ваді аль-Джарф, археологи виявили монументальний пірс, довжиною 200 метрів, побудований з великих вапнякових блоків. Мабуть, він слугував ще й хвилерізом, забезпечував тихий безпечний порт для пришвартованих суден. Серед знахідок також 22 корабельні якорі, поруч з якими лежали кілька великих посудин і розміщувалися гончарні печі. Недалеко від причалу вчені знайшли залишки досить великих кам'яних будівель (30 метрів в довжину, 8-12 метрів в ширину).

Талле поділився з Haaretz міркуваннями, що, швидше за все, будівлі слугували сховищами їжі і матеріалів для робочих, нічлігом для моряків, а також адміністративними центрами, які відповідали за роботу порту. Поруч з ними розкопали 99 кам'яних якорів з червоними написами -- назвами кораблів, до деяких якорів навіть були прив'язані мотузки, що збереглися до сьогодні.

Хеопса завжди вважали суворим наглядачем, що змушував єгиптян віддавати 20 років свого життя на тягання брил для піраміди, яку фараон будував для свого власного звеличення. Давньогрецький історик Геродот писав, що Хеопс найняв так багато робочих, що просте утримання їх на редьці і цибулі коштувало 1600 срібних талантів (талант - це давня міра ваги, 1 талант дорівнює приблизно 30 кілограмів), тобто близько 48 000 кілограмів срібла.

Однак сучасні єгиптологи сумніваються в «чорних легендах про Хеопса» і вважають, що Геродот завищив кількість пірамідобудівників. За словами П'єра Талле, останні розрахунки показали, що насправді для будівництва потрібно 5 000 осіб або 15 000, якщо враховувати людей, які доставляли сировину в Гізу.

Ще однією помилкою є те, що на будівництві до єгиптян ставилися як до рабів. Насправді вони були вільними ремісниками, котрі служили при царській адміністрації, і були, судячи з записів на знайдених папірусах, досить привілейованими особами.