Білорусь будує на кордоні з РФ прикордонну зону з особливим пропускним режимом

Указом Олександра Лукашенка на прикордонній з Росією території запроваджується особливий режим, аналогічний тому, який діє біля кордонів республіки з Євросоюзом. Таким чином білоруський президент намагається натиснути на керівництво РФ і показати Європі свою незалежність від Москви, вважають експерти. 

Громадяни СРСР добре знали, що на певній відстані від державного кордону починав діяти так званий режим прикордонної зони: там складно було оселитися, щоб туди приїхати (навіть в гості до родичів), потрібно отримати спеціальний пропуск. У 1983 році статус прикордонної зони мало 16,4% території Радянського Союзу. У сьогоднішній Білорусії режим прикордонної зони діє на територіях, що межують з Польщею, Литвою, Латвією та Україною. Відвідати таку зону житель країни може, повідомивши заздалегідь місцеву владу і сплативши державне мито.

Проте досі все це не стосувалося кордоні між Білоруссю і Росією: там не було ні прикордонного митного контролю, ні режиму прикордонної зони.

Білоруські власті вирішили змінити ситуацію. 4 вересня Олександр Лукашенко підписав указ №433, яким встановив режим прикордонної території в межах адміністративно-територіальних одиниць, що примикають до державного кордону Республіки Білорусь з Російською Федерацією. Причому сам указ досі не опублікований, 5 вересня прес-служба білоруського президента повідомила про його існування, зазначивши, що новий режим допоможе «вирішенню завдань по виявленню і припиненню незаконної транзитної міграції, наркотрафіку та незаконного переміщення через кордон товарно-матеріальних цінностей».

У самій Білорусії указ був сприйнятий спостерігачами як чергова спроба офіційного Мінська натиснути на Москву.

Відсутність прикордонного та митного контролю на білорусько-російському кордоні довгі роки було самим явним символом «особливих відносин» Москви і Мінська в рамках Союзної держави.

Багато в Мінську згадали, як у 1995 році Олександр Лукашенко і прем'єр-міністр РФ Віктор Черномирдін разом викопували прикордонний стовп на білорусько-російському кордоні, демонструючи серйозність інтеграційних намірів двох країн. Правда, існує легенда, що цей стовп на тому місці був спеціально вкопаний напередодні вночі.

Сьогодні при перетині внутрішніх кордонів Союзної держави відсутній митний контроль, у пасажирів не перевіряють паспорти і не оглядають багаж. 

Представники національно орієнтованої білоруської опозиції давно вимагають встановлення повноцінного кордону з Росією. З подібними ж рекомендаціями до Мінська нерідко звертаються і різні європейські політики.

Саме небажання йти назустріч ні тим ні іншим традиційно дозволяло говорити про Лукашенка як про самого проросійськи налаштованого лідера серед керівників пострадянських республік, тому введення на кордоні з Росією режиму прикордонної території для багатьох стало повною несподіванкою.

«Сенсації насправді немає. Ніякого повноцінного кордону з Росією Лукашенко робити не буде, принаймні зараз. І це при тому, що відсутність кордону сьогодні напружує Мінськ. Але дражнити ведмедя ще страшніше. Інша справа, що в перспективі чи буде сильний кордон на сході Білорусі, чи не буде самої Білорусі. Мова йде не про завтрашній день, а про тієї гіпотетичної ситуації, коли Білорусь, ймовірно, при іншому вже уряді може обрати курс на європейську інтеграцію», - каже білоруський політолог Олександр Класковський

З тим, що Лукашенко навіть при бажанні не зможе швидко відновити кордон з Росією, згоден і перший керівник незалежної Білорусі, один із тих, хто підписав Біловезькі угоди про ліквідацію СРСР, професор Станіслав Шушкевич.

«Зробити кордон з Росією таким же, як кордон з Литвою, з Євросоюзом, - це неможлива річ. Це 1560 км, там навіть питання демаркації - справа дуже складна. А створення там якоїсь прикордонної зони прямо суперечить всім тим підходам, які Лукашенко просуває з моменту свого приходу до влади. Швидше це якийсь елемент загравання з Євросоюзом», - сказав Шушкевич

За версією білоруських чиновників, режим прикордонної зони вводиться насамперед для того, щоб білоруським і російським правоохоронцям було простіше боротися з контрабандними поставками продуктів, заборонених в Росії в рамках продуктового ембарго. Однак це не єдина причина. В коментарі прес-служби Лукашенка не випадково згадується наркотрафік.

У березні цього року на батьківських зборах у ряді мінських шкіл були підписані колективні звернення до депутатів парламенту з вимогою встановити суворий прикордонний і митний контроль на російсько-білоруському кордоні. Причиною стало стрімке поширення серед білоруських підлітків наркотиків нового покоління - спайсів і марок, які вільно потрапляють в Білорусію з Росії (транзитом з Південно-Східної Азії) через відкритий кордон. Невисока ціна і запевнення драгдилеров в легальності спайсов і марок призвели до того, що ці наркотики швидко потіснили переважавших раніше на білоруському ринку героїн і метадон.

В аналітичному огляді за 2013 рік управління з наркоконтролю МВС Білорусії констатувало: «Основною країною - постачальником наркотиків і психотропів в Республіку Білорусь безпосередньо для внутрішнього збуту, як і раніше є Російська Федерація, з території якої ввозяться не тільки традиційні для даного регіону героїн і метадон, але також гашиш, амфетамін та інші психотропні речовини нового покоління, які раніше активно постачалися з країн Прибалтики і Польщі. Одним з факторів, що викликали дану тенденцію, є входження Республіки Білорусь у Митний союз, що дозволяє спрощене переміщення товарів через кордон Росії та Білорусі. Основна кількість перекриття каналів постачання психоактивних речовин в республіку має російський вектор».

Тим не менше поки введення режиму прикордонної території все ж швидше має характер обережного зондування позицій Росії напередодні набрання чинності з 1 січня 2015 року договору про Євразійський економічний союз (ЄАЕС).

Варто нагадати, що Олександр Лукашенко вкрай неохоче підписав цю угоду, не забувши заявити, що вона не враховує білоруські інтереси. Тепер Мінськ всіляко затягує і його ратифікацію. А в кінці серпня про можливий вихід з ЄАЕС Казахстану заговорив вже Нурсултан Назарбаєв.