"Будинок Павлова" донецького аеропорту

"О 5:10 була перша атака з танками і стрілецькою зброєю. Піхота пішла за підтримки танків, як завжди. Друга атака була в 9:50. Танки вийшли на вогневі позиції і почали бити прямою наводкою по терміналам", - так керівник прес-центру АТО Владислав Селезньов описав події ранку 5 жовтня: "дві атаки на аеропорт Донецька".

З сходу України продовжують щодня надходять повідомлення про бої і обстріли, незважаючи на оголошений режим припинення вогню між українськими силами і сепаратистами. Донецький аеропорт, контрольований українськими військовими - одне з найбільш згадуваних місць боїв.

Харківський підприємець Роман Доник, створив волонтерську групу і збирає кошти на допомогу воюючим українським підрозділам, бував в аеропорту, і порівнює бої за будівлю старого терміналу з боями за "Будинок Павлова" при обороні Сталінграда під час Другої світової війни:

- Це колишня будівля старого терміналу. Кажуть - аеропорт. Аеропорт - це величезна територія, злітна смуга, прилеглі служби, прилеглі території, готелі. Зараз українською владою, в тому числі "Правим сектором", контролюються готель біля гаражів і старий термінал. Все інше під контролем або прострілюється терористами.

- Майже щодня надходять повідомлення про перестрілки в районі аеропорту Донецька. Це означає, що у військових, які там знаходяться, немає ніякого відчуття перемир'я?

- Немає відчуття немає, а його насправді немає. В принципі з ранку до вечора там працює артилерія, "Гради" працюють саме над терміналом. Артилерія припиняє стрілянину на той час, коли починаються атаки піхоти або бронетехніки, коли підходить піхота. Тобто в принципі практично постійні обстріли, ні про яке перемир'я мови не може йти. Тобто змінюються тільки варіанти, або це ствольна артилерія, або це встановлення реактивного вогню, або просто танки їдуть, самохідна зброя. Але в принципі, за великим рахунком, не було дня, в який би не стріляли.

- Наскільки це близький бій?

- Стрілецьку зброю, періодично робляться вилазки, атаки, піхота, танки під'їжджають. Навіть зафіксований був рукопашний бій, терористи вже заходили на територію, були вибиті. Будівля сама по собі майже знищена, немає перекриттів. Раніше від артилерійського вогню воно рятувало, це були стіни, це були стелі, це були підвальні комунікації. Всі розповідають, що це цілі катакомби, як під Одесою, але це трошки перебільшено. Є колектори, є якісь каналізаційні комунікації, назвати це катакомбами в принципі не можна. Зараз немає даху по суті, якісь арки, якісь перекриття, якісь ніші. Знову ж у підвалі ніхто не буде сидіти або в якихось щілинах. Якщо говорити про оборону, то це може бути в книжках яких, - окремо стояча будівля, у Другій світовій війні "будинок Павлова" в Сталінграді - щось подібне відбувається з цим терміналом. Потрібно розуміти, що аеродром - це не п'ятачок землі, навколо якого окопалися і все. Є будівля, яку захищають.

- Ви там бували, є відчуття у людей, які там знаходяться, якоїсь особливої значущості оборони цієї будівлі?

- Потрібно розуміти, що донецький аеропорт протягом майже 6 місяців контролюється збройними силами України. Ще не було війни, коли тільки були захоплення будівель, установ, він вже контролювався. І з тих пір безперервно були наміри його захопити. Безумовно, ті люди, які там були, які півроку там просиділи, для них це культ. По суті для всієї України це не просто будівля, яка стоїть на льотному полі, це небагато, може бути, політичне, може бути культове щось. Тобто це приклад героїзму, мужності, тому що в принципі вся Україна стежить за цим будинком. Деякі люди говорять про те, що його треба залишити. Але ті люди, які там, я точно знаю настрої людей, спецназу, який виходив на ротацію, вони налаштовані на те, що вони повернуться туди. У військових немає такого поняття - треба, не треба, красиво, не красиво, кому це потрібно, навіщо це потрібно. Є наказ - вони його виконують. Ми сподіваємося, що ті люди, які віддають цей наказ, знають більше за нас. За цей час дуже багато людей поранено, дуже багато загиблих, сподіваємося, що всі ці жертви не марні. Я впевнений, що оборона аеропорту увійде в будь-які новітні підручники. Дійсно це героїзм і це кожен день.

- Важко доставляти туди що-то?

- Ми волонтери, не можна сказати, що ми займаємося постачанням. Постачанням займаються військові підрозділи, регулярні частини. Просто ми, коли з'являється можливість, намагаємося туди заїхати, підбадьорити хлопців, передати чогось. Це не повне оточення, якщо дивитися, як буква "П", прохід туди є, але відрізок дороги прострілюється. Вибираються моменти, коли не артилерія обстрілює, коли не обстрілюють міномети.