"Мій син не дезертир, він пішов, щоб врятуватися"
Матері солдатів пікетували ГПУ, але у відомстві натякнули: пощади відступившим не буде.
Над бійцями колишньої 51-ї бригади з Володимира-Волинського четвертий місяць висить клеймо дезертирів. Їх звинувачують у самовільному залишенні місця служби, а насправді - відступі в Росію. Це було 25 липня після дев'ятиденного обстрілу "Градами", коли на кордоні в Луганській області палахкотів Ізваринський котел. Матері солдатів намагаються домогтися помилування для синів, які хотіли жити.
"Владі потрібні були гроби?"
З самого ранку вівторка будівлю Генпрокуратури було оточено міліцією. Поруч групами стоять заплакані жінки. Їх сини ось вже четвертий місяць знаходяться в Запоріжжі - "Уральських казармах". За законом їм загрожує кілька років в'язниці.
- Мого сина примушують підписати визнання і за це обіцяють, що дадуть не реальний, а умовний термін, - витирає сльози мати одного з бійців Світлана Бондарук. - За що? Адже він не зробив нічого протизаконного! Він не дезертир! Він пішов звідти, щоб врятуватися!
До будівлі ГПУ під'їжджає вишневий мікроавтобус. З динаміків ллється пісня "Воїни світла" Ляпіса Трубецького. Це - бійці батальйону "Айдар".
- Ви за кого - за владу або за солдат? - запитую у невисокого кремезного хлопця в камуфляжі з нашивками батальйону.
- Ми завжди були проти влади, - затягується цигаркою боєць на ім'я Коля Віта, відповідає в батальйоні за матеріально-технічне забезпечення. - Як можна звинувачувати хлопців за те, що вони намагалися вижити? Або владі потрібно було, щоб замість живих приїхали цинкові труни?
Групу матерів супроводжують юристи і представники руху "Автомайдан-Київ". Активіст Дмитро Каль вигукує по гучномовному зв'язку: "Ми оголошуємо безстрокову акцію! Поки солдат не відпустять, будемо пікетувати ГПУ! Розіб'ємо намети і будемо ночувати, поки Ярема не прийме міри!"
"На нас щодня тиснуть"
Юрба раптом заворушилася, загула - незрозуміло, подіяли загрози або присутність айдаровців. Але через кілька хвилин з будівлі ГПУ вийшов представник генпрокурора і запросив матерів на бесіду. Жінки гуськом пройшли через металеву арку і зникли в коридорах ГПУ.
Через кілька годин стало відомо: пікетники спілкуються з заступником генпрокурора Анатолієм Матіосом. Сам же Віталій Ярема проводить екстрене закрите засідання.
- Активістів на засідання не пустили, вони зараз ведуть консультації. Після цього вони зустрінуться з нашою ініціативною групою, адвокатами, і якщо консенсус буде досягнуто, ми просто візьмемо цю справу далі на контроль. Якщо прокуратура не почує вимогу громадян, ми і далі будемо влаштовувати акції протесту. Аж до безстрокових, - говорить представник руху "Автомайдан-Київ" Віктор Трофименко.
Додзвонилися одному з бійців 51-ї бригади - Вадиму. За його словами, тиск на солдатів з боку прокуратури відбувається щодня.
- Нас щодня викликають по три-чотири людини і пропонують: підписуйте папір і можете їхати додому. Каже: більше вас ніхто не чіпатиме, подумаєш, буде умовний термін. Але у прокуратури немає доказів того, що ми дезертири. Крім того, по цьому документу виходить, що якщо за три роки умовного терміну ми зробимо якесь порушення, нам світить п'ять років тюрми!
Заарештували автомайдановца
Поки матері бійців домагалися зустрічі з Віталієм Яремою, під будівлею ГПУ вибухнув новий скандал. Виявляється, військовий прокурор Анатолій Матіос написав заяву на одного з активістів "Автомайдану" - Дмитра Карпа. Хлопця повели в райвідділ для складання адмінпротоколу. Розпалений натовп пішов туди ж.
- Думаю, таким чином хотіли зірвати переговорний процес, - вважає юрист Анатолій Башловка.
Розмова справді була закінченою. Матерям бійців натякнули: дітей виправдовувати не збираються.
- Тобто, на їх думку, вони винні. Ми будемо вимагати зустрічі з Яремою! - кип'ятиться юрист руху "Автомайдан-Київ" Дмитро Каль.
Коли номер здавався до друку, матері так і не домоглися свого.
Звинувачення у дезертирстві фактично стали причиною розформування 51-ї бригади. Після боїв під Ізварине випробуванням для неї став Іловайський котел... За даними волонтерів, більш 90 бійців бригади загинули і стільки ж пропали без вісті, більше 40 в полоні.
В ТЕМУ
Вчинок вчинку ворожнечу. Не можуть всі бути зрадниками
Є перші переговори
Тема дезертирства сьогодні одна з найболючіших для учасників АТО. На тлі розмов про підняття бойового духу армії багато бійців відчувають себе свідомо відданими. Не кожен готовий, опинившись перед вибором, загинути, щоб уникнути ганебного клейма зрадника.
- Нас залишали з автоматами проти "Градів", "забували" в окопах без їжі і води. Ми просили підмоги, але її не було, - згадує Ігор, боєць 25-ї бригади, що опинилася, як і 51-а, в так званому Південному котлі на кордоні в Луганській області. - І під Ізварине, і під Іловайськом деякі хлопці просто тікали геть, коли не вистачало сили волі. Багато хто з них вважаються безвісти зниклими. А вони розуміли, що відправлені на смерть, і засудити їх за бажання жити я особисто не можу.
Зараз за фактами дезертирства, як раніше повідомляв військовий прокурор Анатолій Матіос, відкрито понад 220 кримінальних проваджень. Є перші вироки.
У Дніпропетровській області на 7 років позбавлення волі засуджено двоє контрактників родом з Донецької області. 20-річні хлопці, взявши зброю, вирушили воювати на стороні "ДНР". Їх затримали на наступний день.
- Перейти на бік противника військовослужбовці не встигли, - розповів начальник військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Роман Різниченко. - З червня вони перебували під вартою, а 31 жовтня вислухали рішення суду. Але своєї провини не визнали.
У американців свій підхід
Менші терміни - за 2 роки - отримали двоє мобілізованих, які втекли з частини на початку вересня. Хлопці злякалися війни і ховалися близько місяця. Зараз, за даними військової прокуратури, підозра у дезертирстві вислухали півсотні військових, 32 з них заарештовані. Але вчинок вчинку ворожнечу. Не можна ставити на одну чашу ваг закону.
На думку заслуженого юриста України, колишнього першого заступника генерального прокурора Миколи Голомші, якщо мова іде про звинувачення, кожен випадок має бути розглянутий окремо і максимально об'єктивно.
- Пригадується Велика Вітчизняна війна, коли радянським військам погрожували розстрілом за відступ. Американці ж у цей час говорили, що якщо чоловік потрапив у безвихідне становище і йде в полон, то його необхідно рятувати, - каже Микола Голомша. - Кримінально-процесуальний кодекс вимагає повного, об'єктивного і всебічного розслідування. Якщо порушений статут і людина не виконала доктрину в системі оборони - це одне. А якщо вона діяла в умовах крайньої необхідності, рятуючи себе для своїх рідних, - зовсім інше.
На думку нашого експерта, слідство має розслідувати не тільки дії бійців, але й те, хто їх до цього змусив. Щоб ні зараз, ні в майбутньому люди не страждали від неправильної організації військових дій.
З ІСТОРІЇ ПИТАННЯ
Після вимушеного переходу через кордон України на територію Росії бійцям 51-ї бригади пропонували прийняти бік противника, але вони відмовилися. Після цього солдатів передали українським силовикам. 2 серпня у Запоріжжі суд відпустив їх під особисті зобов'язання, але з припискою перебувати в Запорізькій частини. 21 вересня президент Петро Порошенко заявив, що 51-а механізована бригада буде скасована, а замість неї буде створена нова 14-я.