Депутатські зарплати: Яким має бути оклад парламентаря?

Активіст та новоспечений нардеп Мустафа Найєм розпочав публічну дискусію про те, наскільки адекватною є нинішня зарплата парламентарів. спитала, що думають про це пересічні українці та експерти.

Уже три місяці українські народні обранці отримують "голу ставку" без пільг і всіляких надбавок. Розмір зарплати народного депутата до відрахування податків становить близько шести з половиною тисяч гривень. Донедавна депутати отримували в рази більше. Іще 2013 року зарплата звичайного депутата становила часто близько 17 тисяч гривень, а, приміром, віце-спікер Верховної Ради сьомого скликання Руслан Кошулинський, з урахуванням різних премій та надбавок, отримував понад 18 тисяч. Такі цифри були оприлюднені в кошторисі парламенту на минулий рік, про що писали українські ЗМІ.

За даними Державного комітету статистики України, нинішня депутатська ставка майже удвічі перевищує середню зарплату в Україні. Станом на серпень 2014 року вона складала 3008 гривень. У країнах Європи зарплати народних обранців перевищують середні по країні в два-чотири рази. А в Росії, приміром, депутати отримують у 13 разів більше, аніж у середньому громадяни країни. Там зарплата народного обранця складає близько 10 тисяч доларів США.

Депутат на громадських засадах

Українці по-різному ставляться до питання рівня оплати роботи народного обранця. Опитані перехожі на українських вулицях у своїй позиції здебільшого одностайні - мовляв, жодних тобі підвищень. А деякі пропонують узагалі скасувати депутатам зарплату. "А навіщо їм ця зарплата, хіба хтось з них живе на ці гроші? - обурюється у відповідь на запитання кореспондентки 43-річний підприємець зі Львова Юрій. - Їм все одно платить партія або ж бізнес". Чоловік переконаний, що платити депутатам не слід узагалі, а їхню кількість у Раді варто скоротити.

Дещо поблажливіша до народних обранців пенсіонерка пані Люба. "Скільки? Шість тисяч? І вистачить з них. Люди біля доменних печей так заробляють. А вони навіть на засідання не ходять. Нехай поживуть на одну зарплату, як казали в одному радянському фільмі, то, може, закони для людей почнуть писати, а не тільки думати про олігархів", - каже вона. Жінка категорична, депутати нічого не роблять, а закони за них пишуть помічники. На її думку, саме останні й мають отримувати гроші, тоді як депутати можуть працювати на громадських засадах.

Більше грошей - краще працюють?

Утім, знайшлися й співрозмовники, які переконані, що зарплата у шість тисяч гривень - неадекватна. "Запевняю, за шість тисяч гривень прожити у Києві надзвичайно складно. Тому, якщо депутат отримуватиме десь удвічі більше, тоді можна сподіватися на віддачу в роботі", - каже в розмові з держслужбовець зі Львова Орест. Чоловік не поділяє думки, що депутату не слід платити взагалі. "Тоді давайте заберемо зарплату в міліціонера, в податківця. За роботу треба платити, бо це визначає ставлення до неї", - додає Орест.

Інша справа, каже львів'янин, це пільги. Держава має залишити депутатові безкоштовне проживання і проїзд, а оздоровлення та матеріальна допомога для народного обранця, а тим паче для членів його сім'ї, має відійти у небуття. "Як на мене, їх забагато у Раді. Вважаю, мажоритарні округи треба скасувати, бо мажоритарники часто забувають, що вони не менеджери для своїх громад, а йдуть писати закони", - ділиться думками держслужбовець.

Незаможні депутати

На відміну від багатьох українців, експерти-політологи впевнені в тому, що зарплату депутата, обраного народом, треба не зменшувати, а збільшувати, при чому в рази. "Зарплата у шість тисяч - це ганьба для держави", - категорично заявивляє заступник голови Національної спілки журналістів Львівщини Андрій Болкун. На його думку, депутати - це обличчя держави, тому законодавець не повинен думати про те, як себе прогодувати. На його думку, зарплата народного обранця має становити не менше 20 тисяч гривень, аби у депутата не виникала спокуса вдатися до корупційних дій. Як аргумент на користь підвищення зарплати він наводить той факт, що велика частина нинішніх депутатів - не надто заможні люди. Ідеться передусім про тих, хто ще вчора боровся з державним апаратом як громадський активіст.