Підсумки тижня: псевдовибори на Донбасі і гнів Порошенко

Чергове загострення ситуації на Донбасі, безумовно, стало головним інформприводом тижня, що минає. Так звані "вибори ", проведені в " ДНР " і " ЛНР ", поставили на грань зриву Мінські домовленості і дали привід говорити про повернення конфлікту на сході країни до гарячої фази. На цьому тлі особливої актуальності набуло питання якнайшвидшого початку роботи парламенту - адже для вирішення " питання Донбасу " необхідно прийняти ряд законопроектів.

" НАЧЕБТО ВИБОРИ ". " Це було б дуже смішно, якби не було так сумно". Саме так можна охарактеризувати псевдовибори, що пройшли на Донбасі 2 листопада. " Бюлетені ", видрукувані на принтері, можливість голосувати за чужими документами, відсутність списків виборців - усе це не мало спільного з виборчим процесом. Апофеозом фарсу стали результати " екзит -полу ", оприлюднені одним з телеканалів РФ - сумарний результат "кандидатів у прем'єр-міністри " " ДНР " в них склав 100,1 %.

Зрозуміло, жодна держава результати таких "виборів" не визнала. Навіть Росія обмежилася лише заявою про те, що вона " поважає вибір Донбасу ". Не в останню чергу цьому сприяли загрози нових санкцій з боку США та Євросоюзу.

ГНІВ ПРЕЗИДЕНТА. Петро Порошенко відреагував на псевдовибори оперативно - вже 3 листопада він виступив із зверненням до народу. На думку президента, провівши "вибори ", терористи порушили Мінські домовленості. Нагадаємо, що дані домовленості передбачали проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей 7 грудня. І пройти вони повинні були згідно з українським законодавством. У зв'язку з цим Порошенко ініціював скасування закону про "особливий статус " Донбасу і має намір форсувати підвищення обороноздатності української армії. Тим самим глава держави недвозначно дав зрозуміти керівництву " ДНР " і " ЛНР ", що готовий повернутися до силового сценарію вирішення конфлікту. Найбільш значущим є повідомлення президента, що в зоні АТО вже створено кілька нових військових частин, покликаних припинити можливий наступ на Маріуполь, Бердянськ, Харків, Сєвєродонецьк і Дніпропетровську область. Кабміну доручено розробити ряд законопроектів, що регулюють економічну і податкову діяльність на окупованих територіях. Порошенко заявив, що економічна політика України по відношенню до " ДНР " і " ЛНР " може бути посилена.

РАДА. На даний момент ЦВК вже визнала обраними більше 40 депутатів - мажоритарників. Примітно, що першим тимчасове посвідчення нардепа отримав найстарший представник нового депутатського корпусу - 81-річний Юхим Звягільський.
А поки ЦВК продовжує рахувати голоси, переможці виборів активно ведуть переговори з приводу створення коаліції і формування майбутнього Кабміну. Уже відомо, що прем'єрське крісло, швидше за все, збереже за собою Арсеній Яценюк. Кандидатури майбутніх міністрів визначатиме сам Арсеній Петрович - з наступним розглядом їх на загальних зборах коаліції. Основна інтрига пов'язана з тим, якій політсилі дістануться портфелі міністрів юстиції та внутрішніх справ: за даними наших джерел в АП, Порошенко наполягає, щоб ці посади зайняли його люди. Але з цим не згоден "Народний фронт ", який вважає, що президент повинен обмежити свої апетити лише міністрами оборони та закордонних справ. Втім, в парламенті у президента буде найбільша фракція, а тому експерти припускають, що " Народному фронту " ймовірно доведеться змиритися з тими кандидатурами, які запропонує Порошенко на весь силовий блок.