Простий спосіб як повернути Донбас

В той день ми проговорили до пізньої ночі. Він мені розповідав, що тисячі смертей змусили його замислитися, навіщо ці люди гинуть.

"Розумієш, сину, молоді хлопці гинуть з обох сторін. Мені так прикро це усвідомлювати, як ніби це і мої втрати", - говорив він.

Батько вважає, що вже не має значення, хто винен: США або Росія - брат іде на брата. Війна і смерть. Глухий кут з обох сторін.

В кінці бесіди батько сказав, що так любив українські пісні, "співуча" мова, відчував себе українцем і ось тепер, напевно, в Україну не повернеться. Йому, напевно, хотілося б, але як? Це питання, на яке у нього не знайшлося відповіді.

Що я міг йому сказати? Старався уникати гострих кутів, говорив, що сам давно змінився. Що робити Україні з Донбасом, дати піти? Але ж багато людей зовсім не розуміли, до чого можуть призвести перші мітинги проти Києва. А якби не втрутився Кремль, то що б сталося? Правильно, все стихло. Можна сказати, що ці люди винні? Так, але в тій же мірі можна сказати, що вони обмануті і стали заручником ідей одного кремлівського божевільного.

Як можна судити того, кого обдурили? Ніяк, він сам пожинає плоди, сам себе покарав. В моєму рідному місті шикуються кілометрові черги біля польових кухонь, де звичайні, підкреслюю, звичайні, а не жебраки, городяни отримують по тарілці каші. Скільки людей вже померло від голоду? Сотні. Скільки загинуло мирних громадян? Тисячі. Скільки дітей? Десятки. Так що ще потрібно, щоб зрозуміти, що нічого в світі не відбувається безслідно.

А що я бачу зі сторони українських "патріотів": "вата" винна, так їм і треба. Тільки жовч і злість. А скільки загиблих українських солдатів і добровольців, скільки зруйнованих життів, скільки сліз і трагедій! Хіба ми не платимо таку ж ціну, як вони?

У цій шаховій грі немає переможців. Вона може закінчиться тільки одним - порожньою, розореною шахівницею, розрухою і колапсом. І зараз, коли у людей на сході України нарешті пробивається розуміння глухого кута, в який ми всі зайшли, хіба ми не повинні змінити свою риторику, знизити рівень ворожнечі, зменшити свій егоїзм?

Пізно шукати, хто правий і хто винен, потрібно переступити через образи. У цій битві виграє не сильний, а розумний. Той, хто зможе переступити через особисту ворожнечу.

І тоді вийде, як одного разу, до кінця свого життя, сказав грузинський філософ Мераб Мамардашвілі: "Потрібно відмовитися від себе, щоб щось зрозуміти".