У яку суму обійдуться країні новорічні канікули

"Пахати треба, а не відзначати!"

Здавалося б, очевидно: враховуючи ситуацію в країні, навряд чи ми можемо собі дозволити суцільні загули і свята. Проте в Кабміні вирішили по-іншому і надали українцям відпочивати 9 днів. Новорічні канікули будуть складатися з двох частин: 1-4 січня і 7-11 січня.

Чесно кажучи, для кого уряд робить ці переноси, залишається загадкою. Опитування регулярно показують, що дев'ять з десяти українців у новорічні дні нікуди не їдуть і усі свята проводять вдома. Причина банальна: немає грошей.

Можливо, багатьом потрібний цілий тиждень, щоб повноцінно відпочити в домашніх умовах? Тим більше що запропоновані нам урядом вихідні за часом збігаються зі шкільними канікулами. А значить, у наших співгромадян з'являється додаткова можливість провести час у колі сім'ї. І знову мимо! Українці, звичайно, відпочити не проти, але 9 днів на загальну думку - це занадто!

"А святкувати народ з чим? - ставлять собі питання форумчани. - У кого зараз багато грошей на святкування? Тут всім пахати треба, а не відзначати!"

"Враховуючи, що на одне робоче місце претендують п'ять українців, то приблизно 4/5 населення будуть відпочивати ще довше!" - резюмував один з учасників обговорення.

Втім, справедливості заради відзначимо, що щорічно цікавимося планами наших читачів на першу декаду січня. І з року в рік виявляється, що незалежно від того, переносяться урядом святкові дні чи ні, українці працюють у зручному їм режимі. А саме: кожен третій у будь-якому разі виходить на роботу згідно з календарним графіком, ще третина - ударно відпочивають з Нового року на Різдво. Решта, зазвичай, в першій декаді січня відпрацьовують в середньому два-три дні.

Довгі свята - великі витрати

Ми вирішили підрахувати, в яку суму обійдуться новорічні канікули вітчизняній економіці, і вийшли на суму в 12 млрд грн. Зрозуміло, що ці розрахунки досить умовні, адже за цей час вдасться і дещо зекономити.

- Наприклад, економлячи електроенергію, до чого нас останнім часом всіма силами закликає уряд, - каже економіст Андрій Мартинюк. - Навіть в офісах, які не будуть включати світло, комп'ютери і обігрівачі, економія вийде суттєвою. Не кажучи про великих промислових підприємствах.

Крім того, експерт не виключає, що чимало підприємств відправлять працівників у відпустку за свій рахунок. І це знову-таки економія бюджетних і виробничих засобів.

А на думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, у розрахунках варто враховувати не тільки збитки, але й економічні доходи від масових свят. Експерт нагадує, що для економіки країни довгі свята набагато краще, ніж короткі, оскільки добре стимулюють витрати. Наприклад, в короткі свята люди, зазвичай, нікуди не їздять і доходи транспортної галузі залишають бажати кращого. А ось довгі вихідні стимулюють людей до поїздок: від "подорожі" в село до батьків до закордонних вояжів.

- І навіть той факт, що цього року новорічні тури зможуть собі дозволити не так вже багато українців, не означає, що доходів у економіки не буде, - продовжує експерт. - Адже під час тривалих свят люди активно витрачають гроші!

Справді: скільки б українці не скаржилися один одному, що "грошей немає", до свят, а тим більше до новорічних, ми традиційно відкриваємо свої заначки і кубушки і гуляємо на повну котушку! Причому щоб осилити майбутні витрати багато наших співгромадян приймають вольове рішення взяти гроші в борг, а затягувати паски вже після свят.

Завдяки цьому витрати на споживчі товари і сферу послуг різко зростають, тож ці сектори економіки навіть залишаються у виграші.

Лічилка 

Згідно з прогнозами Мінфіну ВВП в 2015 році складе близько 1,7 трлн грн. При цьому робочих днів у році буде 253, а неробочих - 112. З урахуванням безперервних виробництв, торгівлі та інших чинників виробництво у формально вихідні дні експерти зазвичай оцінюють у 0,5 від звичайного робочого дня. Таким чином, умовно повних робочих днів буде 309 і "ціна одного дня" складе приблизно 5,5 млрд грн. Відповідно, коли робочий день "перетворюється" у вихідний, втрати становлять близько 2,7 млрд грн./день. Тобто ціна дев'ятиденного святкування Нового року для української економіки повинна скласти близько 24-25 млрд грн. Беручи до уваги, що весь тиждень будуть гуляти далеко не все (не забуваємо про транспорті, торгівлі, ресторанах, кінотеатрах, сфері обслуговування, а також про трудоголіків на різних постах), виходимо на суму 12-12,5 млрд грн.

- Зазвичай, довгі свята обходяться українській економіці приблизно 12-13% від місячного ВВП, - каже Василь Юрчишин. - Однак, зважаючи на не надто добрий стан економіки, а також той факт, що відпочивати ми будемо 9 днів, приблизна вартість січневих свят складе 8-9%.

Враховуючи прогнозований річний ВВП на рівні 1,7 трлн грн., місячний ВВП складе 142 мільярди. 8-9 відсотків від цих грошей - 11,4-12,8 млрд грн. Тобто в середньому ми знову вийшли на ті ж 12 млрд грн., які отримали за допомогою математичних розрахунків.

Згідно з дослідженням, проведеним компанією Deloitte, українці хоч і зменшили свої витрати на цьогорічні новорічні і різдвяні свята, все ж планують витратити 2817 грн. Із запланованої суми велика частина (1233 грн.) буде витрачена на новорічний стіл, 1217 грн. підуть на подарунки, а решта скромні 367 грн. - на розваги.

- Сума новорічного бюджету українців досить низька у порівнянні з іншими країнами, так і в порівнянні з минулими роками в Україні, - прокоментувала результати дослідження старший менеджер компанії "Делойт" Ольга Шамрицька. - Однак на тлі різкого знецінення гривні та загальної економічної ситуації в країні такий святковий бюджет все одно можна назвати оптимістичним.