Крокуємо в НАТО не поспішаючи
Україна відмовилася від нейтралітету: депутати підтримали президента і проголосували за скасування позаблокового статусу.
Під оплески і поклики "Слава Україні!" депутати схвалили законопроект, що знімає бар'єр на шляху у військовий блок. Тепер проект направлять на підпис президенту.
З чотирьох, практично ідентичних законопроектів про скасування позаблокового статусу країни, депутати обрали президентський - найбільш компромісний. Окрім Петра Порошенка, зробити Україну позаблоковою державою пропонувала Юлія Тимошенко. В її проекті було зазначено, що Україна готова брати участь в загальноєвропейських і регіональних системах колективної безпеки, ставати членом ЄС і НАТО.
А президент, ймовірно за старою дипломатичною звичкою, запропонував пом'якшити формулювання. У його проекті йдеться про поступову інтеграцію України в європейський простір. Десь на горизонті маячить мета - членство в Євросоюзі, але чітких строків не зазначено. Засіб для досягнення мети - посилене співробітництво з НАТО. Є і міні-мета - досягти критеріїв, необхідних для членства в цій організації. Адже скасування позаблокового статусу сама по собі ще не означає вступу до НАТО.
Як сказано в пояснювальній записці, позаблоковий статус виявився неефективним і не зміг уберегти державу від зовнішньої агресії і тиску. А "перебування України в "сірій" буферній зоні між потужними системами колективної оборони є додатковим викликом".
- Тому ми відмовляємося від того, що не принесло нам ніякої користі, а швидше завдало шкоди, - говорить голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. - У нас була ілюзія захисту. Наш позаблоковий статус, як показав останній рік, виявився непрацюючої пустушкою.
Але поки не можна говорити про те, що ми почали підготовку плану дій щодо вступу в НАТО. Експерти кажуть, що це процес довгий і може розтягнутися на десятиліття.
До РЕЧІ
Як реагував світ
І в НАТО, і в Росії відреагували швидко. Вже через годину після голосування з'явилася перша заява: Альянс поважає вибір депутатів. У НАТО підтвердили, що якщо Україна підтвердить курс і буде дотримуватися стандартів, то з часом цілком може стати членом організації.
"Тільки Україна приймає рішення щодо власної зовнішньої політики. Як було вирішено на саміті в Бухаресті у 2008 році, наші двері відкриті, і Україна стане членом НАТО, якщо вона цього попросить, виконає стандарти і буде дотримуватися необхідних принципів", - заявили чиновники НАТО.
Передбачувано, Росія відреагувала в абсолютно протилежному ключі. Так, прем'єр Дмитро Медведєв вважає, що Україна перетворюється на потенційного військового супротивника Росії. А міністр закордонних справ Сергій Лавров назвав голосування контрпродуктивним кроком.
- Це створює ілюзію, що шляхом прийняття таких законів можна врегулювати глибоку внутрішньодержавну кризу в Україні, - сказав він. - Більш продуктивний шлях - почати діалог. Немає іншого шляху, як конституційна реформа з участю всіх регіонів.
В ТЕМУ
В НАТО вступимо не раніше 2020 року, але після референдуму
Але спочатку українців запитають, а чи вони хочуть зближення з Альянсом.
На зустрічі в понеділок з президентом Литви Далею Грібаускайте, президент Петро Порошенко розставив всі крапки над "і" - наша країна вступить до НАТО, тільки якщо українці погодяться на це.