Нова хвиля мобілізації: заберуть спеців і перевірять охочих

Військкомати звіряють списки, а в Міноборони готуються вчити новачків

До чергової, четвертої хвилі мобілізації в Україні, залишився всього тиждень. Вона, нагадаємо, розпочнеться 20 січня (всього в цьому році планується три хвилі – ще дві будуть у квітні і червні). Планується призвати близько 50 тисяч людей – серед них будуть і військовослужбовці запасу, і солдати-строковики. Кияни тим часом скаржаться, що їм вже прийшли перші повістки.

НЕ ПОВІСТКИ. "Моєму чоловікові вже прийшов документ, просять з'явитися у військкомат... Він дуже хворий, нещодавно йому ледь не ампутували ногу, зараз терміново збираємо всі довідки", – розповідає киянка Анастасія Сабова. У Міноборони кажуть, що поки військкомати просто уточнюють списки мобілізованих. "Це поки ще не повістки. Офіційно повістки почнуть надсилати з 20 числа, – розповів нам заступник голови Управління преси та інформації відомства Олександр Мотузянник. – У кожному військкоматі є свій список військовозобов'язаних запасу. І перед початком мобілізації вони з'ясовують, чи вірні дані. Можливо, люди, наприклад, переїхали". Кого призвуть у першу чергу, а кого точно не візьмуть на фронт?

СПОЧАТКУ СПЕЦИ. У Міноборони нам сказали, що забирати будуть у першу чергу фахівців. "Мобілізувати будемо підготовлені кадри: офіцерів та військових фахівців запасу", – сказав нам представник прес-служби Міноборони Валентин Буряченко. У саму зону бойових дій майбутні солдати потраплять не відразу: спочатку їх відвезуть на бази навчальних центрів ЗСУ, де вони пройдуть обов'язкову підготовку (займе 25 днів). Після цього їх чекає тренування у складі військових підрозділів. У Міноборони обіцяють, що нові бійці будуть забезпечені всім необхідним обладнанням, зброєю, технікою і амуніцією, але чи так це – покаже час... Мотузянник пояснив, що загальну кількість військових фахівців по країні підрахувати складно: "Їх, очевидно, більше, ніж план з мобілізації: дуже багато звільнилися з військової служби багато років тому. Але сказати зараз, хто з них придатний до служби з тих, хто залишився в списках, ми не можемо".

" ЗА БАЖАННЯМ". Є тільки шість категорій українців, яких точно не візьмуть на війну (див. інфографіку), говорить Буряченко: "Священиків мобілізуємо тільки за бажанням. Мобілізувати багатодітних батьків, інвалідів і тих, хто за ними доглядає, не будемо. Та й жителів окупованих територій не візьмемо. Як ми їх заберемо, коли вони там?". Тих, хто прагне на фронт, зупиняти не будуть, але військкомат перевірить, чи справді ви будете корисні. "Піти на війну може будь-хто: якщо медкомісія підтвердить, що людина не інвалід, хіба ми проти? Але потрібна також відповідна підготовка або спеціалізація", – зазначає Буряченко.

"ГРАДИ" І ТАНКИ. Мобілізація на фронт особливо турбує українців через посилення протистояння на Донбасі. Учора, вперше з початку війни, число бойовиків там перевищило число українських військових, повідомили в комітеті ВР з оборони. Серйозно посилилися перестрілки із сепаратистами в Луганській області: у бік наших військових знову стріляли "Гради", артилерія, міномети і танки. Всього за добу з 11 січня бойовики на Донбасі 22 рази обстріляли позиції українських військових, у т. ч., з важкого озброєння, повідомив прес-центр АТО. Щоб утримати ситуацію під контролем, військові скоротили число виїздів і в'їздів у зону бойових дій (тобто, кількість "зелених коридорів" для цивільних).

"Бойовики сподівалися, що їм віддадуть донецький аеропорт"

Політологи пов'язують посилення протистояння на Донбасі з безвихідною ситуацією у переговорному процесі про мир. "До Нового року були надії на компроміс і виконання мінських домовленостей, при якому обидві сторони хоч більш-менш дотримувалися "режиму тиші". Але переговорний процес завис. Бойовики також сподівалися, що їм віддадуть донецький аеропорт, чого не сталося. Тому тепер бойовики посилили обстріл, щоб розширити нинішню лінію розмежування. І в ряді місць навіть просунулися", – пояснив Володимир Фесенко. "Путін посилює тиск на українську сторону напередодні нових переговорів і надсилає додатково бойовиків і зброю їм. А ми проводимо наші дії у відповідь, серед яких у тому числі – скорочення пунктів переходу із зони бойових дій на контрольовані Україною території і назад. Це – необхідний захід, ми не зможемо по-іншому зупинити просочування диверсантів. Потрібен жорсткий контроль", – вважає професор політології НаУКМА Олексій Гарань.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають