Слідство у «справі Майдану»: сенсацій не чекайте. Подробиці

В середині грудня минулого року Генпрокурор Віталій Ярема призначив слідчого Сергія Горбатюка начальником управління спеціальних розслідувань та керівником спільної групи силових органів по розслідуванню злочинів проти активістів Євромайдана.

В цьому управлінні створено три відділи - два слідчих і один аналітичний. Розслідувати будуть злочини проти протестувальників, починаючи з листопада 2013 року. До виробництва взяті і вбивства міліціонерів, а також арешти протестувальників.

Горбатюк 20 років працює в органах Генпрокуратури і практично вся його робота пов'язана зі слідчою діяльністю. У 2004-2014 році він обіймав посаду слідчого та старшого слідчого з особливо важливих справ ГПУ. Розслідував справи стосовно колишніх прем'єр-міністрів Павла Лазаренка та Юлії Тимошенко. За останньою - справа Кіотського протоколу та закупівлі автомобілів швидкої допомоги, але Горбатюк каже, що відмовився від цього розслідування. «Я розслідував близько місяця на початковому етапі, а потім доповів про те, що не бачу підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, тому був відсторонений від подальшого розслідування», - говорить він сьогодні.

Горбатюк пояснив, чому з України втекли головні підозрювані у «справі Майдану», якими результатами розслідування може похвалитися Генпрокуратура, хто допитаний в рамках епізодів, а також чому співробітники «Беркута» не дають жодних свідчень, які б пролили світло на події на Майдані.

Про розслідування справи Майдану

Вперше слідчі ГПУ вийшли оглянути місце події після розстрілів на Майдані ввечері 23 лютого.

Чому 23 лютого, якщо розстріли відбулися 18-20 лютого? Тому що тоді кримінальні провадження розслідувалися слідчими міліції. У прокуратурі знаходилося колишнє керівництво, яке змінилося 23 лютого, і десь з обіду в цей день вже новим керівництвом прийнято рішення про прийняття до провадження справ про вбивства слідчими Генеральної прокуратури України, і вже після цього були організовані початкові слідчі дії, зокрема огляди місця події.

Тоді багато вказували, що стрілянина по протестувальниках 20 лютого велася з даху Національного банку України або його приміщень - цю будівлю було оглянуто однією з перших. Починаючи з 24 лютого протягом 10 днів слідчі щодня виходили на вулиці Інститутську, Грушевського, Майдан Незалежності і оглядали місця подій, під час яких вилучали речові докази, зокрема, кулі, в тому числі з прострілених дерев.

Заважало, що окремі представники " самооборони Майдану «довгий час не давали розібрати барикади - останній огляд барикад під час їх розбирання змогли провести лише в серпні 2014 року. Якщо б це сталося швидше, то відповідно швидше надали б на експертизу знайдених там кулі і гільзи і, відповідно, швидше отримали б результат їх дослідження.

Це - один з багатьох факторів, які призводили до затримки розслідування - пізнє призначення експертиз. Ще один фактор - матеріально-технічне забезпечення експертних установ, які фізично не можуть впоратися з такою кількістю експертиз в короткі терміни. Ніколи не було такої кількості потерпілих, об'єктів для дослідження, які необхідно обробити одночасно і швидко.

У зв'язку з такою завантаженістю окремі експертизи проводяться більше 3-5 місяців, або нам кажуть: «Не раніше, ніж через півроку ми зможемо приступити до її виконання, тому що у нас на виконанні десятки, а то і сотні експертиз». При цьому ж виконуються не тільки призначені нами експертизи, але і йде робота по поточним злочинам.

У судово-медичних фахівців, які проводять імунологічні, цитологічні, медико-криміналістичні дослідження, експертизи ДНК, протягом року вже двічі закінчувалися необхідні для цих експертиз реактиви, інгредієнти, які виділяються на рік. Двічі - у червні та жовтні 2014 року Генпрокуратура направила листи з проханням про додаткове виділення коштів для проведення експертних досліджень.

Зараз ми не можемо говорити про конкретні терміни розслідування, так як розслідування закінчиться, коли буде розкрито останній злочин і притягнутий до відповідальності останній підозрюваний.

Але можемо сказати про певні здобутки за окремими напрямами слідства. У нас вже завершено розслідування, де інкримінується трьом працівникам спецроти «Беркут» вчинення 39 вбивств на вулиці Інститутській. Тільки один з цих підозрюваних, - Садівник, втік внаслідок безпідставної зміни судом запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт.

Зараз підозрювані завершили ознайомлення зі справою і обвинувальний акт направлено до суду. При цьому, їх окремі захисники явно затягують процес ознайомлення - днями або тижнями не з'являються до слідчого. Тому за клопотанням прокурора суд надав їм місяць для ознайомлення. Це один епізод.

Слідство у «Справі Майдану» ми поділяємо за напрямами і по датах певних подій. Є кілька епізодів.

Розгін Майдану 30 листопада 2013 року. Наприклад, в рамках цього епізоду допитаний колишній глава адміністрації президента Сергій Льовочкін.

Після створення управління спеціальних розслідувань ми прийняли до свого провадження справу, яка розслідувалася слідчим відділом київської прокуратури за фактом спроби силового витіснення протестувальників правоохоронцями в ніч з 10 на 11 грудня, в результаті якого постраждали більше 20 людей, в тому числі народні депутати.

Наступний епізод, який розслідує наше управління - прийняття Радою законів від 16 січня, а саме - порушення при їх прийнятті. В даний час по цьому епізоду повідомлено про підозру і оголошені в розшук Володимир Олійник та Ігор Калетник.

Далі були події 19-22 січня, коли ескалація конфлікту на Грушевського і відбулися перші вбивства - Сергія Нигояна, Михайла Жизневського і Романа Сеника. Тоді ж шість протестуючих отримали вогнепальні поранення і понад 100 осіб отримали інші тілесні ушкодження.

Наступні епізоди - це події 18 лютого - мирний наступ на Верховну Раду з метою зміни Конституції України для зменшення повноважень президента. Тоді в Маріїнському парку, на вулицях Інститутській та Грушевського побили понад 500 осіб. П'ятеро загинули і не менше 60 отримали вогнепальні поранення.

Ще один епізод - штурм Майдану в ніч з 18 на 19 лютого. Тоді загинули 13 осіб - 11 від вогнепальних поранень картеччю чи шротом, один - від колото-різаного поранення і один - травма від дії вибухового пристрою.

Пожежа в Будинку профспілок виділена в окремий епізод. Після пожежі там виявлені два трупи. Ступінь їх обвуглювання не дозволяє встановити причину їх смерті. Разом з тим не були отримані дані, що свідчать про насильницьку смерть - немає ні куль у тілі, ні колото-різаних ран. Цей епізод ми виділяємо окремо тому, що в ту ніч Будинок профспілок намагалися захопити бійці спецпідрозділу «Альфа».

Захоплення відбувався в рамках антитерористичної операції, про яку тоді заявив Олександр Якименко, як тодішній голова СБУ. І хоча всі документи щодо її проведення знищені, є достатні підстави вважати, що антитерористична операція все ж таки проводилася.

Попередні результати пожежно-технічної експертизи свідчать, що в Будинку профспілок було більше десятка вогнищ пожежі в різних місцях, які могли з'явитися за дії, зокрема, «коктейлів Молотова». В даний час не ясно, хто саме вчинив підпал.

Під час цих подій співробітники «Альфи» спускалися з даху вниз по поверхах з метою витіснення протестувальників, а інші могли, захищаючись, протидіяти, в тому числі з допомогою коктейлів Молотова, проте категорично стверджувати в даний час не можна - йде слідство. Слідів якоїсь специфічної підпалюваної суміші, про яку у свій час заявляв Геннадій Москаль, не виявлено.

Тієї ж ночі на розі вулиць Великої Житомирської та Володимирської було скоєно вбивство журналіста В'ячеслава Веремія і Віталія Васильцова. Це наступний епізод, у скоєнні якого підозрюють цивільні особи, так звані «титушки».

При цьому ми охоплюємо розслідуванням всю злочинну діяльність «титушек» під час протестів, їх задіяння колишніми високопоставленими чиновниками та правоохоронцями у протидії протестних акцій, починаючи з 30 листопада. Ми досліджуємо, де і коли вони брали участь і які наслідки їх дій. Досліджуємо участь у цих акціях і провокації різних злочинних угруповань, у тому числі і «Оплот». Перевіряється їх взаємозв'язок з правоохоронцями.

Досліджується участь різних бізнесменів, наближених до влади, у фінансуванні «титушек». Є певні напрацювання в ході обшуків виявлено документи, які можуть свідчити про виділення коштів на оплату діяльності «титушек».

Звичайно, особлива увага приділяється розслідування найбільш трагічного епізоду - вбивства на Майдані 20 лютого. Тоді з вогнепальної зброї було вбито 49 осіб, 92 протестуючих отримали вогнепальні поранення і 20 - інші тілесні ушкодження. Як вже зазначалося, 39 вбивств слідство інкримінувало трьом бійцям спецроти «Беркута».

Разом з тим на причетність до скоєння убивств і заподіяння вогнепальних поранень 20 лютого перевіряються й інші правоохоронці і сторонні особи. Не дивлячись на величезний масив відео та фотознімків, зібраний в ході слідства, існують труднощі в ідентифікації правоохоронців, які вели в той день стрілянину з вогнепальної зброї, так як вони одягнені в шоломи і захисні маски. Того ж Садівника вдалося ідентифікувати завдяки ознакам, пов'язаних, в тому числі, з травмою руки. У інших двох підозрюваних були відкриті обличчя.

Для ідентифікації осіб ми призначаємо проведення комплексної фотопортретної антропометричної експертизи. У кожної людини індивідуальні комплекс розмірів окремих частин тіла, обличчя, розріз очей, що дозволяє виділити людей, якщо фото або відео неякісне, або обличчя закрито шоломом. Плюс враховуючи велику кількість відеоматеріалу з різних точок - ми організуємо проведення комплексної експертизи з використанням 3D графіки.

Є ще один епізод, яким займається ГПУ - постанова Кабміну від 22 січня про незаконне введення на озброєння правоохоронних органів та надання дозволу на використання без необхідних досліджень на безпеку спеціальних засобів посиленої дії. Це світлошумові, димові і газові гранати Російської Федерації, які доставлялися в Україну як гуманітарна допомога. Вони були більш сильні і потужні по своїй дії, ніж ті, що на той час використовувалися в Україні.

Використання гранат виробництва РФ - порушення, так як перед використанням Моз повинен провести дослідження ступеня небезпеки їх впливу на людину. Також ГПУ погодити та вивчити законність і обґрунтованість таких дій. Цього зроблено не було.

Гроші на закупівлю цих гранат не виділялися, але на оплату митних платежів безпідставно витрачено 1 млн 100 тис. грн, що також інкримінується чиновникам МВС.

Також цими нормативними актами Кабміну було дозволено правоохоронцям перекривати вулиці. Однак фактично перекриття вулиць, що ведуть до так званого урядового кварталу, сталося ще в грудні 2013 року.

Це ще один епізод, який розглядається як один з чинників, який спровокував події 19 січня - коли люди йшли у Верховну Раду з мирним протестом проти прийняття законів від 16 січня, що отримали назву «драконівські», але були зупинені кордонами міліції.

Миколі Азарову повідомлено про підозру в організації незаконного прийняття цих постанов, якими незаконно дозволено правоохоронцям перекривати вулиці, використовувати спецзасоби посиленої дії і водомети при низьких температурах, що призвело до заподіяння шкоди здоров'ю та життю протестувальників.

Тими самими постановами уряду було скасовано температурне обмеження на застосування водометів. Вчинення цих порушень інкримінується Миколі Азарову, міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку, його заступнику Віктору Ратушняку.

Тому що департамент громадської безпеки міністерства, який очолював останній, підготував текст вищевказаних постанов, а інший заступник - Сергій Лекарь, безпосередньо представив ці проекти на Кабміні порушення передбачених законодавством процедур. Цим службовцям МВС інкримінується незаконне завезення світлошумових гранат та інших спецзасобів з Росії в порушення встановленого порядку.

В даний час не отримано достовірних даних, що розстріли на Майдані здійснювали іноземні громадяни. Але слідство йде таким шляхом - поки не встановлено протилежне, ми це робимо і перевіряємо висунуту версію. Встановлено, що кілька вбитих 20 лютого 2014 року на Інститутській могли отримати поранення з боку готелю «Україна». Це дає підстави вважати, що до розстрілів могли бути причетні сторонні особи - правоохоронці.

Дійсно, слідство має в своєму розпорядженні дані, наданими СБУ, що під час акцій протесту в Київ приїжджали працівники ФСБ РФ з ознайомчою метою.

Про втечу високопоставлених українців

У кримінальних процесах також досліджуються обставини втечі з України Віктора Януковича та інших високопосадовців. Разом з тим саме по собі втечу при відсутності повідомлення про підозру - це не злочин. Вживати заходів до розшуку і затримання осіб можна тільки тоді, коли стосовно нього було повідомлення про підозру, складений офіційний документ, обрана судом міра запобіжного заходу.

На час втечі чиновників і, зокрема, Януковича, їм не було оголошено підозру у скоєнні злочинів. Його оголосили тільки 25 лютого, тобто через 2-3 дні після втечі.

Зупиняючись детальніше на розслідуваних епізодах, слід зазначити, що вкрай важливим для розуміння першопричин подій Майдану і їх розвитку є дослідження обставин жорстокого розгону мітингу на Майдані Незалежності, які сталися в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року і установленню причетних до його організації.

В даний час по цьому епізоду притягнуті до відповідальності екс-голова КМДА Олександр Попов, колишній заступник секретаря РНБО Володимир Сівкович, керівництво київської міліції Валерій Коряк, Петро Федчук та Олег Мариненко.

Як відомо, спочатку цим особам було повідомлено про підозру ще в грудні 2013 року. Резонанс від цих подій і обурення, яке вони викликали в суспільстві, були настільки великими, що і влада не відреагувати на це не могла. Однак, не бажаючи фактично залучати цих осіб до відповідальності, справи щодо них були закриті за законом про амністію, прийнятим незадовго до цього Верховною Радою України.

Це вплинуло на строки розслідування, оскільки його продовження могло відбутися тільки після скасування рішень суду про амністію і повернення матеріалів справ до слідчого. В даний час суд розглядає питання про повернення виробництв по Коряку, Федчуку, Мариненко і Сівковичу.

Однак, у ставленні до іншим причетним до цього розгону осіб робота триває. Так, екс-секретарю РНБО Андрію Клюєву повідомлено про підозру за статтею 340 Кримінального кодексу, і він оголошений в розшук.

Попову, провадження по якому повернулося з суду в ГПУ, в даний час повідомлено остаточну підозру у вчиненні перешкоджання проведенню мітингів і зборів та у пособництві працівникам міліції в перевищенні ними службових обов'язків. Вже оголошено про закінчення слідства і в даний час відбувається ознайомлення з матеріалами справи.

Встановлено, що тоді розгін здійснювався понад 200-ма працівниками «Беркута», переважна більшість з яких були з київського підрозділу, також залучалися співробітники «Беркута» з Сум, Полтави, Черкас. Аналіз відеоматеріалів свідчить, що насильство застосовували десь 30-40 чоловік.

Незважаючи на це, слідство веде копітку і різнопланову роботу, щоб кожен з причетних до цього злочину все ж був встановлений і поніс відповідальність. Зокрема, не притягнутий до відповідальності командир київського полку «Беркут» Кусюк Сергій, який керував діями підлеглих. Він збіг, за оперативною інформацією, в Росію, а тому оголошений в розшук.

В ході розслідування цих подій, втім, як і інших, де вбачається причетність правоохоронців, вражає, що жоден з працівників міліції, в тому числі «беркутівців» не дає викривальні або свідчення, в яких вказувалися конкретні обставини подій. «Не знаю», «не бачив», «не чув» - це короткий виклад їх показань. Це свідчення людей, основний обов'язок яких - перешкоджати вчиненню злочинів, а якщо злочин скоєно - максимально сприяти розкриттю. Незважаючи на це, більшість цих людей працює і зараз. Існують проблеми з їх викликом на допити, часто причиною неявки є хвороби, несподівані відпустки або перебування в АТО.

Загалом, за підрозділів «Беркуту» - фактично сталася лише зміна назви та певне скорочення штату. Не відбулося очікуваного очищення кадрів, яке, в першу чергу, має полягати в тому, що міліціонери, які брали участь у протидії протестних акцій, повинні були очиститися правдивими свідченнями про ці події і ролі кожного.

Звичайно, не можна звинувачувати кожного в причетності до злочину під час протестів, і я цього не роблю, але кожен може визначитися - він з тими, що вчиняли злочини, або з тими, хто хоче встановити цих осіб.

Створюється враження, що головна цінність - це підтримка один одного, незалежно від того, чи здійснював товариш які-небудь протиправні дії чи ні. Взагалі шоком було те, що під час судових засідань за скасування зміни запобіжного заходу Садівнику на домашній арешт, його колеги по службі у вересні 2014 року скандували: «Слава «Беркуту!». На мою думку, не обходиться без потурання цьому з боку командування.

Звичайно, у ГПУ та МВС на початковому етапі були певні проблеми з співпрацею, які в даний час усунені. Генеральним прокурором України був проведений ряд заходів, які дозволили налагодити належну співпрацю. В тому числі - створення нашого управління, що додало більшої організованості такої взаємодії.

Наше управління спецрозслідувань здійснює досудове слідство у кримінальних проваджень за численними фактами заволодіння державним майном високопоставленими чиновниками колишньої влади, обставини узурпації влади, і досліджує питання фактичного створення злочинної організації.

Це, наприклад, заволодіння комплексом споруд і землею колишньої державної резиденції «Межигір'я», це діяльність самого Віктора Януковича, яка отримала широкий розголос у ЗМІ - гонорари за книги, оплата за будівництво «Межигір'я».

Розслідується діяльність фірм групи «Мако» Олександра Януковича, кримінальні провадження щодо діяльності Сергія Арбузова - витрачання бюджетних коштів на телеканал БТБ, Клюєва і Курченко.

Щодо Клюєва розслідується його причетність до економічних злочинів - окремі фірми, які входять в сферу його впливу, отримували державні преференції та інвестиції.

Крім того, розслідується кримінальне впровадження за завідомо неправосудного рішення Конституційного суду, яке дозволило повернутися до Конституції 1996 року.

Про заочне засудження

Загальне правило кримінального процесу - без участі підозрюваних справа не може бути направлена до суду. Якщо підозрювані у міжнародному розшуку, то ставиться питання про екстрадицію.

Арбузов перебуває в міжнародному розшуку за підозрою у скоєнні економічних злочинів. В даний час в міжнародний розшук оголошені Янукович, Азаров, Юрій Колобов.

У Інтерполу є зауваження щодо оголошення в розшук підозрюваних, яким інкримінується причетність до насильницьких дій або організації таких дій під час протестних акцій. В Інтерполі вважають, що це має ознаки політичного переслідування. При цьому, у випадках інкримінування заволодіння державним майном оголошення в міжнародний розшук має більше шансів. Якщо немає міждержавного (у рамках СНД) або міжнародного розшуку підозрюваного, іноземні держави не здійснюють розшук і, відповідно, ми не можемо встановити точне місцезнаходження підозрюваних. Тому відсутня можливість направити клопотання про допит і екстрадицію підозрюваного.

Що стосується внесених до Кримінального і Кримінально-процесуальний кодекс змін про заочне судочинство, то в ньому містяться наступні особливості. Для початку такого спеціального досудового розслідування необхідно встановити місцезнаходження підозрюваного - направити запит про екстрадицію. Коли країна, де переховується злочинець, відмовить у видачі - це буде підставою звернутися до суду з клопотанням про початок так званого заочного розслідування.

Запити про місцезнаходження оголошених у розшук чиновників в Російську Федерацію прямували. Після їх оголошення в розшук слідчий давав з цього приводу доручення МВС або СБУ, і вони направляли запити щодо здійснення розшуку за кордоном.

Також будь-які дані журналістських розслідувань долучаються до справ і здійснюється їх перевірка. Допитуються ті, на кого посилаються журналісти. Немає такого, що б не враховувалися такі публікації, якщо ми бачимо, що це може принести користь у розслідуванні.