Всі в чергу. Як заробляють на пропускному режимі в зоні АТО

Пропускний режим у зоні АТО на умовному кордоні з ДНР/ЛНР перейшов в активну фазу.

Оформлення перепусток проводиться координаційними групами, які створені при управліннях (відділах) МВС районів у містах Старобільськ, Дебальцеве, Великая Новосілка, Маріуполь. Перші дні показали,що пунктів видачі мало, а термін перевірки документів та видачі пропуску - 10 днів - великий.

На Донеччині вже видано понад 13 тис. перепусток, але черги на пунктах прийому документів вимірюються тисячами. Паралельно почастішали обстріли раніше мирних секторів в окупованих містах, і багато, вкінець закошмарені мешканці вирішили тікати. Більшість - в Росію. Одні - тому що перебираються подалі від "укропов", інші - побоюються їхати по прострілюваній трасі до найближчого українського блокпосту, а потім чекати ще пару тижнів чи пропуску, то прильоту артилерійських снарядів і мін.

Тим часом на проблемі пропусків заворушився "туристичний бізнес". Вартість послуг щодо спрощення процедури здачі документів, або ж взагалі доставки пропуску на додому, коливаються в ціні від 70 до 500 гривень залежно від схеми і місця. Це для жителів, наприклад, Донецька. Для застряглих на українській території людей, які виїхали з "Дірки" (так місцеві називають сепаратистські "республіки") до 1 лютого і бажають повернутися назад, більш актуальна добова вартість найманого житла. Волонтери та влади у Великій Новосілці і Маріуполі безкоштовного житла в потрібних кількостях не нададуть, а готельєри і власники квартир користуються ажіотажем. Про ситуацію в Дебальцеве не варто і говорити. Для мирних жителів там зараз головне - просто виїхати.

Черги як в СРСР

Додатковий пункт прийому/видачі документів у Маріуполі відкрився в понеділок, другого лютого. Черга всього лише до двох вікон, які приймають заяви і ксерокопії документів, за хвилини стала обчислюватися десятками, а через кілька годин - сотнями людей. З'явилися паралельні списки черг, прориви через чорний хід припинялися по можливості міліцією та пильними громадянами, квест ускладнювався проливним дощем. У "передбанник" Жовтневоїю райадміністрації Маріуполя, де розташований заповітний кабінет, пускають по 4-6 чоловік, так що іншим доводилося чекати на вулиці.

Черга в Жовтневу РДА Маріуполя

"Я такого приниження в житті не відчував...", "Хтось може сказати, як заповнювати заяву?", "У кого є бланки?", "Ви тут не стояли!", - типові фрази, які можна почути в черзі.

На другий день роботи в чергу записалися понад 1600 осіб, і з'явилося щось схоже на логістику. Ксерокопія - за вуглом (апарат постійно перегрівається, не витримує навантажень), що блокує двері міцний чоловік вигукує прізвища списочників і пропускає всередину по двоє-троє. Побували в "акваріумі" розповідають людям зовні, як і що заповнювати, черга поступово розсмоктується. Адже немає сенсу товпитися, якщо в день пункт може обслужити не більше 150-160 осіб. Просто рук не вистачить. Тим не менш, вхід обступає щільна група з близько 100 осіб, прорватися через яких можуть лише журналісти та легальні, внесені у списки, здобувачі пропусків. "Я сподіваюся, що це загострення за два-три дні спаде. Зрозуміло, що людям пояснити зараз, щоб вони прийшли на наступний день - неможливо. Вони цього не хочуть чути. Їм хочеться сьогодні, тому вони стоять до кінця. Але все одно таку кількість ми ніяк не можемо обробити. Ми тільки приймаємо документи, обробляють їх спецслужби", - говорить заступник голови Жовтневої райадміністрації Галина Ігнатова, паралельно пояснюючи комусь, куди вписувати ідентифікаційний податковий код, де і як писати мотивувальну частину заяви на пропуск.

"Блін, як у донецькому БТІ при совку...", - зауважує чоловік, 700-й з гаком за списком.

Непрохідність

Додатковий пункт в Маріуполі фізично не зможе розвантажити потік громадян. Він просто став ще одним майданчиком для журналістів та спостерігачів, де можна щодня бачити, як в одну дверку ломляться тисячі людей. Губернатор Донеччини Олександр Кіхтенко якось сказав, що в місяць потрібно буде видавати 700 тис. таких перепусток, і був недалекий від істини. Тільки в Маріуполі пенсійних туристів з підконтрольних бойовикам територій місцеві влади обраховується десятками тисяч. Якщо додати працівників підприємств та установ, житло яких виявилося в "Дірці"- так і вийде.

Трафік в Росію з ДНР/ЛНР зростає. Так безпечніше, та й ціна, гривень 300 з особи до Ростова - прийнятна. А для оброблених російськими та місцевими ЗМІ жителів псевдореспублик, ще й зрозуміліше. Розгорнути цей потік одними постами патріотів в соцмережах неможливо.

"На сьогоднішній день 13200 пропусків видано. Спочатку певні проблеми, звичайно, були. Як зазвичай - нововведення. З часом ці питання вирішуються. Людський фактор. Десь хтось когось не зрозумів, які документи... Треба створювати місцевій владі спільно з координаційним центром дивитися відкриття ще ряду місць прийому документів", - коментує голова ажиотаж Донецької обласної міліції В'ячеслав Аброськін.

Однак, є відчуття, що силовики намагаються зіпхнути один на одного проблему. СБУ, яка грає перші ролі в координаційних групах воліє мовчати, військові та прикордонники міркують на тему ефективності фільтрації бойовиків, а в місцевих міліцейських колах бродить цікава формулювання: "Ми в темі, але не в долі". Тобто виділяти додатково своїх людей, а значить брати відповідальність за реалізацію пропускного режиму і припиняти тіньовий бізнес на цій проблемі, мало хто хоче. А значить, доля проекту залишається неясною: або пропускний режим доведеться спрощувати, або почнуться протести і владі доведеться щось вирішувати з логістикою, термінами і чергами.

Бізнес на проблему

Поки в зоні АТО сидовики і місцеві влади намагаються, як вміють, реалізувати рішення РНБО про пропускному режимі, бізнес, зародився ще на зорі пенсійного туризму з окупованих територій, активно взявся за новий "ринок". На спорожнілому донецькому Південному автовокзалі, раніше обслуживавшем пенсійний трафік на південь області, можна знайти оголошення з пропозиціями поїздок "за перепустками". Схема звична: набирається автобус з охочими, їх привозять на потрібний блокпост і оптом здають документи. Розцінки коливаються від 70 до 150 гривень за пропуск. Зрозуміло, що повної гарантії отримання перепустки в підсумку немає, але від тяганини з чергами, бланками і ксерокопіями, від ризику зависнути у Великій Новосілці в невизначеному статусі на пару тижнів - рятує.

Здача документів та подача заяв на отримання перепусток

Ще один приклад типового оголошення на тій стороні: "У Донецьку відкрився пункт прийому та оформлення документів з отвозом для здачі в координаційний центр на БЖ Курахівський. Знаходиться біля Податкової. Ціна, якщо повний пакет повністю оформлений - 100 грн., якщо заповнення та ксерокопії на місці + 50 грн. Працює з 10 - 15 з понеділка по п'ятницю..." Далі вказані телефони

Дорожче коштує послуга з доставкою документів додому. По обидві сторони лінії розмежування можна знайти людину, яка за, приблизно, 1000 гривень проверне справу. Контакти таких "брокерів" шукають в інтернеті або по сарафанному радіо.

Налагоджена і "оптова" робота з підприємствами. В'ячеслав Аброськін підтверджує: "Подають списками. Тисяча, дві, три, чотири - роблять прямо на все підприємство". Як при цьому здійснюється паспортний контроль, ідентифікується реальність внесеного до списку кожного персонажа - загадка. І це підтверджені і враховані міліцією цифри. Як тоді йдуть справи з лівим потоком документів?

В той же час обсяги продажу перепусток перебільшені і в медіа, і в соцмережах. Швидше це, на відміну від контрабандних вантажоперевезень, невеликий тіньовий сервіс для фізичних осіб. Незаконний, але полегшує життя клеркам в координаційних групах і мисливцям за перепустками. По-знайомству і щоб себе не образити.

Інша справа - безпека і фільтрація диверсантів, заявлені як першопричина проекту. Продавлювання такої маси документів десятків людей через фільтр з декількох десятків чоловік або конструкцію зламає, або все потече через край, що, власне, вже і відбувається. Хто в таких умовах відрізнить від бойовика ботаніка? Тим не менш, силовики рідко говорять про проблеми логістики і фільтрації. В основному - про необхідність посилити систему.

"Зараз такий час, що всіх потрібно випускати і давати можливість виїжджати, оскільки це реальний ризик для життя, а ось туди, я думаю, пропускний режим повинен бути ще жорсткіше, це моя особиста думка. Це війна і це не жарти", - озвучив в Маріуполі свою особисту думку радник міністра МВС України Зорян Шкіряк.

І це тренд серед спікерів і балакучих голів силових відомств.

Куди бігти

"Я присягаюся - це моя мама! Вона зараз не може приїхати з Києва, але сама прийде за пропуском!" - кричить у сльозах дівчина, яка здає роздруковані скани документів. "Вам пояснити, як підробляють ці документи? Ви хочете мене підвести під статтю? Тільки оригінал паспорта", - відповідає співробітниця пункту оформлення перепусток в маріупольській Жовтневій райадміністрації.

"Сьогодні вночі під обстрілом майже не спали жителі Макіївки та Донецька. До ранку у багатьох дозріло рішення виїжджати. Приватні перевізники, вивозили людей, до сьогоднішнього дня брали плюс 150-200 грн. до ціни квитка за відсутність пропуску. Сьогодні навіть така схема не діє. Зате відкрита дорога на Ростов. Вибір між РФ і смертю від артилерії за донеччан зробила пропускна система", - пише у соцмережі донецька журналістка Юлія Суркова.

Маріуполь. Відпочинок

"Вони про Конституцію пам'ятають взагалі? Де свобода пересування громадян? Якщо війна, то введіть воєнний стан, не знущайтеся над своїм народом", - міркує контролюючий список черзі в пункт оформлення перепусток чоловік.

Проблема в тому, що всі ці люди дійсно так думають. Тим часом трафік в Росію з ДНР/ЛНР зростає. Так вважається безпечніше, та й ціна, гривень 300 з особи до Ростова - прийнятна. А для оброблених російськими та місцевими ЗМІ жителів псевдореспублик, виїзд в РФ ще й зрозуміліше. Розгорнути цей потік одними постами патріотів у фейсбуці неможливо. "Я сам був свідком безпосередньо в Курахове-Мар'їнці, де на блокпосту пропускали жінок і дітей, не дивлячись на відсутність цих перепусток", - стверджує В'ячеслав Аброськін і додає, що МВС доносить цю інформацію в зону, підконтрольну бойовикам "усіма способами". "Як домовишся, раз на раз не доводиться", - відповідають йому донеччани, які намагалися виїхати в Україну.

Пропускна система - це спосіб витиснути з України в Росію "вату". Така думка днями прозвучала в мережевий тусовці донецьких журналістів. Мовляв, можна менше платити пенсій "туристам", а заодно позбавити електорального базису ідеологів "Дірки". Ось така спроба знайти логіку в діях Києва з донецької точки зору, причому говорять про це патріоти України.