Укрінбанк: як крадуть гроші МВФ

Ідеологом і організатором цих схем був один з "метрів" фінансової системи України, якому довгий час вдавалося залишатися в тіні - Володимир Семенович Стельмах.

До його заслуг можна зарахувати сплановані обвали гривні, передача найбільших фінансових установ країни в руки "іноземних інвесторів", пустощі з музейними цінностями НБУ, а також "ігри" з рефінансуванням...

Інтерес до беззмінного чола НБУ, і до недавнього часу, радника Януковича може бути актуальним з двох причин. Стельмах може бути цікавий для правоохоронних органів держав - членів МВФ, так як ця організація виділяла цільові кошти для підтримки фінансової системи України.

А також для правоохоронних органів України, діяльність яких по поверненню вкрадених державних коштів повинна бути одним з пріоритетних напрямків діяльності.

В дійсності, поряд з високими посадовими особами, завжди знаходилися "скарбники", які безпосередньо брали хабарі, брали участь у схемах і були хранителями "общака".

Тому правоохоронні органи повинні притягати до відповідальності не лише посадових осіб, але так само членів їх "команди".

Розслідування злочинів має включати в себе встановлення схем злодійства, кола осіб причетних до скоєння злочинів, а так само встановлення обсягу нанесення збитку. До числа форм і методів кримінальної практики керівництва НБУ можна віднести наступне:

1) отримання хабарів керівництвом НБУ при виділенні НБУ рефінансування комерційним банкам, під час фінансових криз (до 10% від виділеної суми рефінансування або безкоштовну передачу акцій банків).

2) отримання хабарів за видачу ліцензій та реєстрацію банків.

3) реєстрація банків на підставних осіб, пов'язаних з керівництвом НБУ, з наступним продажем комерційним структурам.

4) отримання хабарів за видачу дозволів на продаж банків.

5) призначення "своїх" керівників в проблемні банки і розпродаж їх активів і заставного майна за заниженою вартістю через "схеми"

6) «заробляння» на коливанні курсу гривні, з попереднім повідомленням "своїх" банків і забезпечення їх додатковим ресурсом, для проведення операції на міжбанківському ринку.

7) продаж валюти "своїм" банкам, під час дефіциту на фінансовому ринку, для подальшої реалізації через пункти обміну валют.

8) "кришування" банків, які здійснюють відмивання грошей і нелегальний виведення коштів за кордон

9) відмивання грошей при будівництві об'єктів НБУ, у тому числі навчальних закладів, через підконтрольні будівельні фірми (сотні мільйонів доларів)

10) здійснення перевірок НБУ з подальшим коректуванням їх результатів за хабарі

Для місцезнаходження злочинців можливо полегшити завдання. В даний час Стельмах В. С., його скарбник Клименко В.О. - І Герасименко Н.М. мають кабінети в будівлі Укрінбанку по вулиці Смирнова-Ласточкіна 10А.

При цьому Клименко В.О. є Головою Наглядової Ради Укрінбанку, Герасименко - Радником Голови Служби безпеки України. Стельмах і Герасименко (через підставних осіб) і Клименко є власниками 90% акцій Укрінбанку. Офіс в Укрінбанку, а також на додачу контрольний пакет акцій дістався цій групі за дуже простою схемою, легко перевіряється, при бажанні, правоохоронними органами.

Під час фінансової кризи 2008 року контрольний пакет акцій (більше 50%) за 4000 гривень переписується на підставних осіб, які працюють в їх комерційних структурах (Кулачек Юрія Миколайовича, Гаврилова Сергія Юрійовича, Морозова О. В.).

На наступний день НБУ, в робочому порядку, приймає рішення про рефінансування Укрінбанку на суму 500 млн гривень. Після цього за допомогою НБУ Стельмах починає витіснення керівництва Укрінбанку, яке відмовилося брати участь у використанні Укрінбанку для фінансових махінацій.

Легко перевірити той факт, що в 2010 році з банку звільнилися близько 30 керівних співробітників включаючи 9 членів правління. У зв'язку з тим, що колишній Голова Правління відмовлявся брати участь у їх фінансових махінаціях і попередив, що у разі продовження тиску він звернеться до преси, вищезгадана злочинна група почала загрожувати фабрикацією кримінальних справ для завдання збитків його репутації.

Подібна практика, фабрикації кримінальних справ, широко застосовувалася цією групою. Правоохоронним органам достатньо звернутися до Валерія Борисова (власника комплексу "Алігатор"), який може надати повну інформацію про методи фабрикації кримінальних справ, так як сам є не першою жертвою цієї злочинної групи.

Герасименко, будучи співробітником СБУ, неодноразово організовував, брав участь у репресіях і фабрикації кримінальних справ проти громадських діячів України. Серед жертв репресій можна назвати добре відомих в Україні Тетяну Чорновіл, і Володимира Ляховича.

Будучи вже звільненим з СБУ, будучи партнером фірми сина Пшонки, Герасименко безпосередньо керував співробітниками прокуратури під час обшуків і організовував злодійство майна в осіб, щодо яких вони фабрикували кримінальні справи.

Стельмах, Клименко і Герасименко здійснювали злочинну діяльність за участю колишнього генерального прокурора Пшонки. Для шантажу і фізичного залякування вони часто використовували кримінальні угруповання.

В даний час Герасименко освоїв новий вид діяльності. Він ходить до судів різних інстанцій, відвідує безпосередньо суддів, лобіює інтереси «Укрінбанку». Показуючи посвідчення радника Голови СБУ, він стверджує, що діє в інтересах керівництва.

Слід звернути увагу, що інструментом рекету виступав також НБУ. Інтерес для правоохоронних органів можуть представляти два листи, надіслані в Укрінбанк з різницею в кілька місяців. Перше, коли Клименко, Герасименко і Стельмах змушували Голови та членів Правління написати заяву про звільнення.

У цьому листі говорилося про поганий фінансовий стан банку і необхідності заміни керівництва банку, в той час як, у другому, після відходу членів Правління, говорилося про виконання банком нормативних показників НБУ.

На підставі другого листа НБУ на чолі зі Стельмахом прийняв рішення про продовження рефінансування на підконтрольну йому структуру - Укрінбанк і зниження процентної ставки кредиту в 500 млн гривень до 7% річних.

Як уже згадувалося, усунення неугодних дане кримінальне угруповання здійснювало за допомогою правоохоронних органів. Як це здійснювалося: Клименко, який став Головою Правління Укрінбанку замовляє "незалежний" аудит роботи Банку на 2006 рік. Аудит приходить до "висновку", що цього року якась частина зарплати видавалася нібито незаконно.

На цій підставі Клименко "віджати" банк за допомогою НБУ, і організував крадіжку акцій даного банку подає заяву про порушення кримінальної справи за фактом нібито неправомірну видачу заробітної плати в 2006 році.

При цьому, він не в змозі збагнути, що вся фінансова звітність банку була предметом міжнародних аудитів, вивчалася ревізійними комісіями і затверджувалася зборами акціонерів. Крім цього один з найбільших світових банків, який повинен був викупити контрольний пакет акцій, повністю контролював всі фінансові витрати банку і кредитну діяльність протягом 2х років.

До речі про банк Хапоалім. Як згадувалося вище одним з промислів Стельмаха було вимагання за продаж українських банків іноземним інвесторам. Правоохоронним органам цікаво буде вивчити переписку між Укрінбанком і НБУ в 2007-2008 році.

НБУ майже протягом року не давав дозволу на покупку Укрінбанку найбільшій міжнародній фінансовій установі, посилаючись на відсутність коми або неправильний правопис літери в поданому Укрінбанком пакеті документів.

Характер зауважень і час, який пішов на листування з НБУ дозволить зробити правоохоронним органам відповідні висновки про надумані причини, які гальмували видачу дозволу НБУ. В результаті затягування часу НБУ почався криза стала підставою розірвання договору купівлі-продажу.

Слід зазначити, що Клименко, який був впродовж декількох років Головою Правління Укрінбанку, став Головою Наглядової Ради Укрінбанку. Номінальний Голова Наглядової Ради Укрінбанку Кулачек, який був керівником однієї з фірм Клименко незабаром був замінений, так як транспортна прокуратура порушила ряд кримінальних справ за фактами відмивання бюджетних коштів пов'язаних з Укравтодором.

Вищевказана група, отримавши контроль над ПАТ «Укрінбанк», організувала крадіжку акцій у акціонерів Банку. За цим фактом порушено кримінальні справи, які внесені до реєстру досудових розслідувань 1 травня 2014 12014100100004410 і 30 травня 2014 12014100100005472. Однак Прокуратура Шевченківського району гальмує розслідування.

В даний час злочинне угрупування захопило ПАТ "Укрінбанк» Стельмах В.С., Клименко В.О., Герасименко М.М. мають доступ і продовжують розкрадати бюджетні кошти, які надійшли у тому числі від Міжнародного валютного фонду. Як було зазначено раннє вони контролюють і довгий час прикривали «Автокразбанк» який сьогодні перебуває в стадії ліквідації. 30 травня 2014 в «Автокразбанк» була введена тимчасова адміністрація. А 12 червня 2014 з коррахунку цього банку в Meinl Bank AG були списані 106 млн гривень на погашення зобов'язань третіх осіб - на користь кіпрської Agalusko Investment Limited (Лімассол).

Згідно з даними джерел Forbes в НБУ, за цією схемою були виведені сотні мільярдів гривень низки банків, які вже знаходяться під управлінням Фонду гарантування вкладів.

За ймовірно «випадковим» збігом обставин «Укрінбанк», що має тих же власників, що і Автокразбанк уповноважений фондом гарантування вкладів обслуговувати клієнтів банку банкрута - «Автокразбанку».

* Звертає на себе пильну увагу той факт, що вже після втечі Януковича з України вищевказана компанія в черговий раз організовує рефінансування НБУ для «Укрінбанку».

В даний час в ПАТ «Укрінбанк» на депозитних рахунках, оформлених на підставних осіб, лежать мільярди гривень Стельмаха В.С., Герасименка Н.М., Клименка В.А. та їх партнерів, що перебувають під міжнародними санкціями, вкрадених з бюджету або отриманих іншим злочинним шляхом.

Створення інвестиційного клімату на Україні є одним з пріоритетних завдань Уряду та Президента. Розслідування злочинів колишнього керівництва НБУ, залучення їх до кримінальної відповідальності, повернення до бюджету сотень мільйонів доларів вкрадених та отриманих як хабарі Стельмахом і та його людьми, як і іншими казнокрадами стане важливим кроком побудови правової держави, а також послужить уроком всім причетним до крадіжки бюджетних грошей.