Педагога, яка зневажливо висловилася про Україну, школярі провели "коридором ганьби"
В Івано-Франківську діти повстали проти педагога, яка зневажливо висловився про Україну
На двері кабінету повісили листівку "Немає сепаратизму!"
У школі Івано-Франківська учні збунтувалися проти вчительки географії Наталії Боронило, яка на уроках розповідала про свою прихильність до "російського миру".
- Уроки у Наталії Григорівни завжди були цікавими, вчительку ми любили, - розповіла десятикласниця Ольга. - Але ще під час Майдану вона говорила, що ні до чого хорошого це не приведе - мовляв, все робиться на замовлення Америки. Особливо ніхто з нею не сперечався, зрозуміло, із-за оцінок. Але останнім часом географичка практично на всіх уроках тільки й говорить, що українці - нелюди і такої нації не існує.
- А ще вона негарно відгукувалася про військових, які в АТО, мовляв, це вбивці, - приєднується до розмови учень того ж класу Андрій. - У нас у багатьох родичі воюють, тому слухати все це дуже важко і боляче. Спочатку ми розповіли про це батькам і директору нашої школи. Вони порадили вступити з Наталією Григорівною в дискусію прямо на уроці. Але вона нас навіть слухати не хотіла. Тоді ми і повісили на двері її кабінету листівку "Немає сепаратизму!".
А через пару днів влаштували вчительці "коридор ганьби". Учні 9-11-х класів зібралися біля кабінету Боронило і пару раз викрикнули "Ганьба!". Для педагогів така акція школярів стала несподіванкою. Пізніше всі учасники цього заходу писали пояснювальну директору школи Володимиру Засідко, а Наталя Боронило негайно пішла на лікарняний і звернулася зі скаргою в управління освіти Івано-Франківського міськвиконкому на дітей і колектив, які нібито переслідують її за антивоєнну позицію.
Школярі не хочуть у неї вчитися
Уродженка Дніпропетровська, 55-річна Наталія Боронило, давно живе на Галичині. Останні 5 років працює вчителем географії в ЗОШ № 2 Івано-Франківська. Колеги відгукуються про неї як про фахівця, який вміє зацікавити учнів, добре пояснює предмет.
- По роботі до Наталії Григорівні раніше не було претензій, були нюанси, але вони є у будь-якого вчителя, - розповів директор Володимир Засідко. - Нашим педагогам вона показувала російсько-пропагандистські матеріали, розповідала, що Сталін - темний геній. Зрештою перестала з'являтися в учительській, заходить тільки за журналом. Що стосується "коридор ганьби", то це тривало хвилини три.
Відомо, що Наталя Боронило на лікарняному, діагноз "гіпертонічний криз". В школу вона за цей час прийшла лише раз на збори трудового колективу, на якому колеги запропонували їй звільнитися, оскільки після скандалу учні школи не бажають у неї вчитися.
ОФІЦІЙНО
- У відповідь на письмову скаргу вчительки географії івано-франківської школи № 2 Наталії Боронило і клопотання дирекції школи була створена комісія, яка продовжує вивчати ситуацію в навчальному закладі, - повідомили в управлінні освіти Івано-Франківського міськвиконкому. - Серед учнів та вчителів школи провели анкетування, психологічну співбесіду, щоб точно з'ясувати, що саме відбувалося на уроках географії. Також є офіційні пояснення і характеристика Боронило від дирекції школи. Правда, з вчителькою поспілкуватися досі не вдалося - вона на лікарняному. Коли Боронило вийде на роботу, комісія продовжить розгляд.
ОСОБИСТИЙ ПОГЛЯД
Школа - не місце для політики
Психотерапевт Аліна МІРОШНИКОВА:
- Політична діяльність в школах заборонена згідно із Законом України "Про освіту". І навчально-виховний процес повинен бути вільний від ідеології. От тільки на ділі школярам все частіше доводиться переживати недитячі конфлікти: погоджуватися з політичними поглядами, оскаржувати їх, засуджувати і вимагати покарання. Від дітей вимагають демонструвати політичні погляди, які, по ідеї, тільки повинні формуватися. Адже в дитини ще немає аргументів, досвіду, особистої переконаності, щоб впевнено визначатися за самих дорослих питань.
Школярі, які вибудовують "коридор ганьби", - не ноу-хау. Так само багато років тому надходили піонери і комсомольці з однокласниками-"зрадниками", дітьми "ворогів народу", вчителями, котрі допустили "ідеологічні помилки". По відношенню до минулого як-то відразу очевидно, що дітей використовували. Хоча вони могли відчувати впевненість і відчувати себе героями.
Сперечатися діти можуть один з одним на уроці історії або політології. Учитель може стати ініціатором дискусії. Але примушувати дитину переспорити педагога - наївно, адже вчитель наділений владою: оцінками та іншими способами "поставити на місце". Він може нав'язувати свої переконання. І коли це йде врозріз з домашнім вихованням, змушує школяра розриватися між позицією батьків і вчителя або між різними педагогами, у дитини руйнується цілісна картина світу. Фактично ламається психіка, аж до нервових розладів. І про правило "Не нашкодь" добре б пам'ятати вчителям, подібно медикам. Не кажучи вже про те, що кожна людина має право на думку, висловлену в приватному колі, але не має права висловлювати його як позицію організації. А вчитель для дитини - "представник дорослих".
Всі психотерапевти знають: коли батьки втягують дитину в конфлікт, вимагаючи висловити батькові чи матері дорослі претензії або не розмовляти з ним, це травма, яка небезпечна для психіки. Коли школяр з відома дорослих зайнятий "акціями протесту", що приводять до звільнення педагога, бойкотами, складанням листів із звинуваченнями, це не вираз його позиції, а така сама психотравма. Як і батьки, працівники школи зобов'язані розібратися між собою, спираючись на законодавство, інакше у дитини зникне відчуття безпеки. І якщо підліток вирішить, що правди він може досягти лише своїми силами і будь-якими способами, виросте він зовсім не тим чоловіком, якого пустять в Європу.