Мертві загрожують живим. Експерти про масові поховання в зоні АТО

«Під час активних бойових дій в липні-вересні, коли був «ізваринський котел», «довжанський котел», у нас, біля кордону, проходив коридор для вивезення «Вантажу-200» у Росію, - розповідає еко-активістка, відомий блогер і мешканка луганського Свердловська, Олена Степова. - Ми спостерігали як якісь військові (не знаю до якої армії вони належали), збирали з полів останки тіл і, прив'язавши вантаж - бронежилети, шматки техніки, - топили у сімдесят першому ставково - шахтному відстійнику, під Свердловськом. Після того як ми перший раз повідомили про це у ЗМІ, у жовтні, в Свердловську була проведена очистка двох ставків. Спочатку «лнрівці» намагалися перезахоронювати українських військових окремо від «ополченців» і росіян. Потім коли ідентифікація тіл перестала бути можливою, всіх ховали в загальних братських могилах. До речі, спустивши воду в ставках, вони зібрали не тільки тіла, але і всю рибу, відправивши її на продаж. Після публікацій у ЗМІ, проконсультувавшись з санепідемстанцією вони припинили практику подібних поховань. Але це відбулося тільки в Свердловську, а таких ставків - відстійників шахтних - на території однієї Луганській області дуже і дуже багато, і немає ніяких гарантій, що військові не використовували їх подібним чином».

За словами Олени Степової регулярна російська армія теж не гребує подібним методом утилізації тіл своїх загиблих і... недобитих бійців.

«Дуже багато російських строковиків привозили, коли були бої за Іловайськ. Пізніше, у січні-лютому Дебальцеве, з Донецького аеропорту теж йшло багато «вантажу-200». Російські військові чомусь ставилися до нього дуже недбало і не хотіли переправляти його через офіційну митницю. Я підозрюю, що їх не пропускала своя сторона. Поганявши по межі, вони вирішили все це вивантажити нам. Вони використовували старі шурфи покинутої шахти «Чернівецька», що стоїть прямо на кордоні України та Росії біля селища Панченко. Коли люди побачили, що росіяни вивантажують в шахту старі гірники спустилися перевірити - в чому справа і виявили масове поховання «двохсотих». За стогненням дістали трьох поранених. В одного були прострелені легені і його не врятували. Другий через тиждень помер у лікарні. А одному хлопчикові довелося ампутувати ноги і у нього був перебитий хребет, але тим не менш його вдалося відправити в Росію, до батьків», - розповідає Олена Степова.

Еко-активістка побоюється, що шахтні води, затопивши поховання, можуть рознести різні захворювання по прісним водотокам.

«Я трохи знаю географію ґрунтових вод. Шахтні поля шахт «Червоний партизан», «Одеська, «Чернівецька» знаходяться в єдиному вугільному полі з територією Росії. Раніше, коли в Росії працювали шахти, по штреку можна було зі Свердловська перейти в Гуково, в Ростовську область. Зараз у нас в Свердловську у багатьох людей через засніженість і дощі піднялася вода в льохах і колодязях. Це означає, що шахтні води теж піднялися. Вони настільки "непатріотичні", що можуть бути в Україні, а завтра в Росії. Забруднення шахтних вод, загрожує забрудненням підземних вод і російської території. Я щільно спілкуюся з людьми з Краснодона, Суходільська, Ровеньків та знаю - ці міста погрузли в цих похованнях. Тому очікую, що цей регіон влітку може постраждати від епідемії всіляких гипатитів», - поділилася своїми міркуваннями Олена Степова.

Побоювання Олени, не поділяють волонтери, які займаються пошуком та ідентифікацією загиблих військових.

«Ми багато разів отримували інформацію про масові захороненнях, але жодного разу вона не підтверджувалася. Місцеві кажуть: «Тут їх КАМАЗами вивантажували!». Приїжджаєш на місце, де нібито вивантажували, і нічого не знаходиш. Поховання такого масштабу дуже важко сховати, так як в околицях виникає запах. Що стосується епідемій вірусних захворювань: люди, які, можливо, поховані в цих похованнях, загинули не від інфекцій, а від поранень, тому такої небезпеки немає», - вважає голова правління громадського об'єднання Союз Народна Пам'ять Ярослав Жилкін.

Чиновники луганської обласної санепідемстанції не змогли відповісти однозначно, чи варто жителям Донбасу побоюватися епідемій у зв'язку з можливими масовими похованнями.

«У нас немає ніякої інформації по окупованій території і нам заборонено давати інформацію по ній. Ми навіть не відповідаємо на листи, які приходять звідти. Умоглядно можна сказати, що ці поховання загрожують забрудненням навколишнього середовища. Сморід, виділенням сірководню, аміаку. Якщо є водні джерела, вони можуть забруднюватися продуктами розпаду. Все залежить від кількості похованих тел. Чи Були це просто вбиті або це люди з захворюваннями? Якщо загиблі не були інфіковані, то небезпеки заразиться від них немає. Небезпека так званої «трупної отрути» теж сильно перебільшена. Без досліджень ми не можемо сказати нічого конкретного. Абсолютно невідомо яка там зараз інфекційна захворюваність, що там зараз реєструється, за чутками там навіть холера була. З того, що може проникнути через землю, сибірської виразки у нас немає давним-давно, а що зараз з Росії завозять, один Бог знає», - розповіла завідуюча епідеміологічним відділом луганської обласної санепідемстанції Надія Юркевич, порадивши звернутися за роз'ясненнями в так зване «Міністерство охорони здоров'я ЛНР».

Однак, на думку екологів, масові захоронення та скупчення трупів все ж є серйозною загрозою для навколишнього середовища і здоров'я людей.

«Небезпека обумовлена двома факторами. Перший: розкладання трупів призводить до утворення численних органічних токсичних речовин, що з дощами чи ґрунтовими водами попадають у водойми. Другий: трупи це субстрат для великої кількості мікроорганізмів, серед яких можуть бути і патогенні, які спричинюють ряд хвороб. Такі бактерії викликають процес гниття, сприяють розвитку пухлин, діарей, неоплазій, гострих кишкових захворювань, дизентерий, сальмонельозу, ботулізму. Таким чином, поховання в недозволеному місці становить небезпеку для здоров'я людей», - вважає заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.

Через загрозу життю і відсутність яких-небудь гарантій безпеки з боку сепаратистів, українські експерти не можуть оцінити масштабів підтоплення шахт і поширеності практики масових поховань. Журналістам не вдалося додзвонитися ні до однієї служби «ЛНР» і «ДНР» хоч якось пов'язаної з санітарно-епідеміологічною ситуацією на підконтрольних територіях. Схоже, про можливі масштаби цього явища жителям Донбасу належить дізнатися на власному досвіді.