Дефолту Україні не уникнути: Чому владі вигідно, щоб всі так думали?

24 липня 2015 - ймовірна дата першого дефолту України за зовнішніми зобов'язаннями за всю історію незалежності. І хоча ця дата «з майбутнього», вона вже стала справжнім.

Міністр фінансів Наталія Яресько, сказавши лише два слова - «теоретично можливо», визнала неминучість дефолту. А експерти Goldman Sachs почали готувати до цього «факту» світову громадськість.

Але чому дефолт «буде» саме в п'ятницю 24 липня?

Адже дефолтом регулярно лякають країну вже кілька років, а його все немає і немає. У цей день * Україна має здійснити планову виплату відсотків за єврооблігаціями 2012 року - на $ 120 млн. Тоді уряд Миколи Азарова на п'ять років позичив $ 2,6 млрд під 9,25% річних. І досі влада регулярно платила за боргами, ось і в минулий понеділок вона перерахувала Росії $ 75 млн купонного доходу за єврооблігаціями 2013 року. Саме покупку цих паперів Росією Петро Порошенко назвав «хабарем» Януковичу. І якщо можна платити країні-агресору і злому сусідові за сумісництвом, то що не так з черговим звичайним платежем на користь приватних кредиторів?

Зараз йдуть жорсткі і поки безуспішні переговори про реструктуризацію заборгованості перед приватними кредиторами. Нібито Україна запропонувала їм списати 40% (боку це не спростували) заборгованості, але кредитори прямо заявили: списувати нічого не будемо, згодні відстрочити сплату боргу і, можливо, знизити відсотки, але позичальник повинен віддати все до останнього цента.

Відмова України платити відсотки - частина психологічного торгу, причому він ведеться навіть не навколо всього держборгу.

До початку літа Україна заборгувала всім кредиторам $ 67700000000. З них $ 43,5 млрд країна залучила за кордоном, решта - на внутрішньому ринку.

Ви думаєте, що Україна хоче списати ці $ 43,5 млрд? Ні! Сама ідея можливості списання хоча б $ 1 кредитів МВФ, країн G7 і міжнародних фінансових організацій табуйована. Їх не можна чіпати. Реструктуризації підлягають тільки $ 19 млрд, позичені приватними кредиторами Україні, Києву та держкомпаніям. Україна вимагає списання 40% цього боргу, тобто $ 7,6 млрд. Ви усвідомили масштаб?

Держава хоче знизити свій борг всього на 11,2%. Але ця сума тільки на перший погляд здається несуттєвою. За курсом 21 грн / $ це 160 млрд грн, або третину всіх доходів держбюджету поточного року. Можна порахувати інакше - це чотири річних бюджети Міноборони. Це найпростіший відповідь на питання, чому влада вперше одночасно і не може, і не хоче платити за боргами в повному обсязі. Є витрати важливіші, вважають у Мінфіні, і з ними складно не погодитися.

Щоб налякати «недобросовісних кредиторів» (і нехай вас не шокує це формулювання влади), Україна прийняла закон, яким з 31 травня наділила Кабмін правом вводити тимчасовий мораторій на оплату зовнішніх боргів до завершення їх реструктуризації. Але Кабміну нічого не заважає відмовитися платити за боргами (в риториці влади це означає «оголосити дефолт") і без ухвалення окремого закону. Важливий нюанс полягає в тому, що цим документом українським судам заборонено за позовами кредиторів примусово стягувати і продавати майно проблемного позичальника - держави Україна - на території України. Це також елемент тиску на кредиторів. Але чи можливо 24 липня уникнути поки що «теоретичного» дефолту?

Так, якщо Україна вчасно заплатить $ 120 млн. Але як вона тоді зможе переконати весь світ, що держава не здатна платити за рештою боргах, якщо вчасно проведений платіж говорив би про зворотне. Тому, навіть маючи валюту на рахунках в НБУ, Україна буде змушена відмовити кредиторам в оплаті. Якщо, звичайно, кредитори до цієї дати не зроблять Арсенію Яценюку пропозицію, від якої неможливо відмовитися. А поки ознаки тиску і торгу будуть з'являтися все частіше, адже обидві сторони переговорів поставили на кін занадто багато. * Випуск єврооблігацій передбачає грейс-період оплати відсотків, тобто де-юре факт невиконання Україною своїх зобов'язань буде зафіксований не 24 липня, а через кілька днів.