Українські запчастини для БТР бойовиків: у Харкові судять представника львівської компанії

Суд розпочався в середині грудня

Прямих звинувачень поки піддається тільки керівник «філії» однієї з вітчизняних промислових компаній. Але джерела у відповідній галузі стверджують, що напрацьовані підозрюваними схеми щосили адаптуються іншими компаніями, які прагнуть заробити, прямо кажучи, озброєнні ворогів країни.

Мова йде про вузлах і елементах бойових машин, таких, як БТР різних типів. Не секрет, що повне знищення бронемашини в бою - відносно рідкісне явище. У більшості випадків підбитий танк, БТР, БМП і т. д. можна відновити - були б виробничі потужності та необхідні запчастини.

Незважаючи на розруху і «розпил» частини заводів на металобрухт, у «ДНР» залишається чимало діючих виробничих комплексів, придатних для ремонту бронетехніки (як і артилерійських систем) радянських зразків. Цехи таких заводів, як «Донгормаш», «Точмаш» і їм подібних, що спеціалізувалися на виробництві зброї ще в радянські часи, фактично «розкидані» по всьому Донецьку і ряду прилеглих міст агломерації.

Поспілкувавшись з джерелами в окупованому Донецьку, з'ясував кореспондент: хоча повний цикл ремонту, а тим більше, виробництва бронетехніки сепаратистам зараз не під силу, окремі фази ремонтних робіт проводити там цілком можливо. Питання впирається, знову ж таки, наявність запчастин.

У середині листопада низка інтернет-ЗМІ опублікували інформацію про те, що вузли та деталі для БТР бойовиків поставляються українською компанією з головним офісом у Львові. У публікаціях фігурувала компанія «Галпідшипник» - один з найбільших гравців на ринку комплектуючих до техніки, в тому числі бойовий. Зокрема, спеціалізовані підшипники для гусеничної та колісної бронетехніки нібито відправлялися на окуповані території дрібними партіями, в тому числі навіть з ручною поклажею «мирних громадян», регулярно перетинали лінію розмежування.

«Працюють» виробники і безпосередньо з приватними перевізниками. Важить комплект на цілий БТР всього лише вісімдесят кілограмів, при цьому один підшипник коштує близько тисячі євро. Крім того, існують ніби як «мирні» види продукції - наприклад, підшипники для прокатного стану. Такий товар, стверджують фахівці, потрібно металургійним заводам постійно, так як швидко зношується. І якби в ту ж «ДНР» ці елементи не надходили, дані заводи давно зупинилися б - як і ряд інших виробництв.

25 листопада компанія випустила прес-реліз, в якому такі звинувачення категорично відкидала. На думку керівництва «Галподшипника», за скандалом стояли конкуренти (в прес-релізі, однак, не названі). У той же час, документ містить цікаві визнання.

Так, в ньому сказано, що розформувати існує з 2002 року Донецький філіал «Галпідшипник» нібито не проти, але це неможливо юридично. Хоча, як відомо, величезна кількість колишніх донецьких компаній і тамтешніх філій всеукраїнських фірм спокійно перереєструвалися на вільній території (інше питання, що деякі з них продовжують працювати й у «ДНР»). Далі, в одному і тому ж абзаці, сказано, що донецькі склади компанії «пограбовані» - і в той же час оголошується про неможливість «вивезти залишки продукції». Чому ж терористи не «дограбили» цю продукцію? І головне - про який саме номенклатурі продукції йде мова?

Нарешті, керівництво компанії чесно визнає факт розслідування, порушеної проти «Галподшипника» харківської СБУ. Саме це розслідування було інформаційним приводом для публікацій ЗМІ, згаданих вище.

Парадоксальним чином виявилося, що частково мають рацію і представники «Галподшипника», і автори нібито замовних статей про компанії. А саме: наслідок (і навіть не одне) дійсно ведеться. У той же час, як стверджують джерела, СБУ зацікавилася дивною діяльністю львівської компанії лише після отримання сигналу» від, як кажуть, небайдужих громадян.

Однак це не скасовує самого факту ведення слідства. І, як уже сказано, не одного. Крім СБУ, львівськими підприємцями зацікавилася Фіскальна служба. Там розглядають прибутковий бізнес на тимчасово окупованих територіях в першу чергу з податкової точки зору.

Як з'ясували прискіпливі фіскали, виручку від продажу «ДНР» харківський та запорізький філії «Галподшипника» отримували через системи електронних платежів, причому спочатку гроші накопичувалися в Росії, і вже потім перекидались на українські рахунки. Для переведення в готівку коштів, як податківці підозрюють, використовувалися конвертаційні центри, що одночасно дозволяло приховувати факт недостачі продукції, підпільно переправлявшейся терористам. Згідно з матеріалами справи, порушеної ще в кінці червня, загальна сума незаконно переведених у готівку коштів сягає 40 млн гривень.

Мало того. Як з'ясувалося, ПП «Галпідшипник МТС» - той самий донецький філіал компанії - зареєструвалася в «органах» сепаратистів, і абсолютно відкрито платить податки «ДНР»!

Нарешті, як випливає з офіційної відповіді СБУ на запит нардепа Антона Геращенка, через рахунки, що використовувалися контрабандистами, також могло проходити фінансування створення «Харківської народної республіки» та інших терористичних рухів.

В даний момент суд у Харкові розглядає лише дії громадянина по імені Ігор Журавель. У свій час він очолював той самий донецький філіал «Галподшипника», потім став керувати перереєстрованим «Галпідшипник МТС». Житель Кривого Рогу пан Журавель зараз знаходиться на території «ДНР», так що судять його заочно. У той же час, виглядає дещо дивним той факт, що на лаві підсудних (і то - віртуально) виявився лише керівник філії, хоча відповідні рішення візувалися у тому числі і керівництвом самої компанії, тобто ні в якій мірі не були результатом «самодіяльності» середньої ланки.

Між тим, слідство має підозри, що як «Галпідшипник», так і деякі інші компанії розвивають схему поставок продукції "ДНР" через територію РФ. Тобто за паперів товар поставляється російським контрагентам, однак на ділі потрапляє до сепаратистам через підконтрольну їм частину російсько-українського кордону. Зокрема, цей вид «бізнесу» нібито освоюють афілійовані компанії «Промподшипник» і «Подшипниксбит» (Маріуполь), що належать синам екс-«регіонала» Бориса Дейча, який у 2002 - 2006 рр. очолював Верховну раду Криму, а в березні 2014-го активно підтримав окупацію півострова Росією.

Якщо ці дані відповідають істині, то нинішній судовий процес у Харкові і відповідне розслідування СБУ і ГФС повинні стати лише першими ланками в цілому ланцюзі слідчих дій і вироків. А вся державна система контролю над переміщенням продукції «подвійного призначення» потребує, як мінімум, в скрупульозної перевірці.