Санкції вбивають Росію. Всі цифри

На вулицях Москви роздають футболки з написами "Тополь санкцій не боїться" із зображенням однойменного ракетного комплексу, несучого термоядерну боєголовку. Так організатори акції "Модна відповідь - санкцій немає!" хочуть продемонструвати всьому світу, що Росії західні санкції дарма. Залишки сумнівів на цей рахунок в умах росіян намагається розвіяти Володимир Путін. Виступаючи на інвестиційному форумі "Росія кличе!", господар Кремля заявив, що санкції Заходу не тільки не ефективні, але навіть корисні для російської економіки.

Втім, показний оптимізм російської влади - не більше ніж пропагандистський виверт, за яким насправді ховається обман. Директор Інституту економіки Російської академії наук Руслан Грінберг запевняє, що санкції вже дали ефект. "Я з самого початку конфлікту попереджав, що не треба сміятися над санкціями, - заявив економіст - Для нас це буде серйозним ударом".

Атака на нафту

Перший дзвіночок для російської економіки, зав'язаної на експорті вуглеводнів, пролунав наприкінці вересня. Тоді американський нафтовий гігант Exxon Mobil заявив про згортання дев'яти з десяти спільних проектів з найбільшою нафтовидобувною компанією Росії "Роснафта". Буріння свердловини "Університетська-1" в Карському морі вирішили продовжити виключно з-за можливих негативних наслідків заморожування проекту для навколишнього середовища в регіоні. Росіяни тільки на геологічні розвідки нафтових родовищ втрачають близько $3,2 млрд інвестицій Exxon Mobil. Але основні втрати російської нафтової галузі попереду - блокування доступу до американських технологій, потрібних для видобутку нафти на морському шельфі, може в рази зменшити її видобуток.

У квітні цього року Володимир Путін оцінив обсяг нафтогазових доходів Росії приблизно в $219-222 млрд, що становить близько 58% всіх надходжень російського бюджету. Таким чином, санкції проти нафтових компаній - це удар не лише по самій галузі, але й по бюджету Росії.

Дія санкцій посилюється стрімким падінням цін на нафту, в якому багато хто економістів вбачають змову США і саудівських шейхів. Ще 1 жовтня вартість бареля нафти марки Brent опустилася нижче рівня $96 - критичного показника для російського бюджету 2015 року, розрахованого під цю цифру. А 1 грудня ціна чорного золота цієї ж марки досягла позначки $69,66 за барель. Якщо нафта не подорожчає, а передумов до цього немає, у наступному році Росія не зможе в повному обсязі профінансувати заплановані бюджетні витрати.

Капітал дряпає

Нафтова промисловість - далеко не єдина жертва західних санкцій. Потужний удар завдано по банківському сектору. За словами російського економіста Сергія Журавльова, ті п'ять державних банків, які піддалися санкціям, є лідерами за залученості в закордонні фінансові ринки. Особливо це стосується Кіпру - до недавнього часу головного офшору Європи, на якому багато в чому були зав'язані фінансові потоки Росії. "Кіпр, будучи членом ЄС, також змушений вводити обмеження", - зазначив Журавльов.

Обмежений доступ російських банків до зовнішнього фінансування призведе до масштабного кредитній кризі в Росії. Такий прогноз дає рейтингове агентство Moody's, зазначаючи, що без доступу до ринків європейського та американського капіталу російські компанії не зможуть погасити свої борги.

Сергій Журавльов прогнозує, що для тих компаній, які потрапили під дію санкцій, перші проблеми почнуться ще раніше - в грудні цього року, коли російським банкам і корпораціям, за даними російського Центрального банку, сумарно доведеться погасити близько $32 млрд боргів. А за словами президента Російського союзу промисловців і підприємців Олександра Шохіна, до кінця наступного року приватним компаніям і банкам РФ потрібно буде виплатити понад $160 млрд зовнішніх боргів. Канал фінансування, яким вони користувалися, виявився перерізаним.

Поов'язане з санкціями погіршення умов для ведення бізнесу змушує зарубіжних інвесторів спішно виводити з Росії свій капітал. За офіційними прогнозами російських властей, до кінця 2014-го цей показник повинен був скласти $ 100 млрд. Але вже зараз у Кремлі розуміють, що справи йдуть набагато гірше. За даними інформаційного агентства Bloomberg, під час зустрічі з інвесторами в Сінгапурі міністр фінансів РФ Антон Силуанов заявив, що чистий відтік капіталу з Росії в 2014 році може досягти $ 130 млрд. Банк Росії змушений констатувати, що за перші дев'ять місяців поточного року з РФ вивели $ 85, 2 млрд. Це майже в два рази більше аналогічного показника за весь 2013 ($ 44100000000).

За інформацією джерел Bloomberg, ситуація з відтоком капіталу настільки масштабна, що Центробанк розглядає можливість введення особливого контролю за рухом грошей, якщо їх відтік з країни прискориться. В останній раз російські власті йшли на подібні заходи під час кризи 1998 року, коли курс рубля по відношенню до американського долара за півроку знизився більш ніж утричі.

Курс плавить резерви

Слідом за природними монополіями і банками наслідки фінансових санкцій Заходу на собі відчули всі росіяни. У країні великий дефіцит валюти. 6 жовтня за долар давали більше 40 рублів (історичний максимум), а 1 грудня - майже 52 рубля. При цьому підтримка курсу обходиться Центральному банку Росії шалено дорого. Тільки 3 жовтня на ці цілі головний банк країни витратив $ 980 700 000. Всього за місяць золотовалютні резерви РФ скоротилися на $ 25,7 млрд, а з початку року вже витрачено понад $ 81 млрд.

За прогнозами рейтингового агентства Fitch Ratings, до кінця року через санкції США і ЄС Росія втратить ще близько 15% своїх золотовалютних резервів. На даний момент вони становлять $ 420 600 000 000. Якщо надалі темпи витрачання резервів залишаться такими ж, як і в жовтні, то вже через один рік і п'ять місяців вони повністю вичерпаються.

Розуміючи цю небезпеку, російська влада поступово відмовляються від практики валютних інтервенцій Центробанку - з 5 листопада вони не перевищують $ 350 млн на день. Це рішення експерти вже прозвали "брудним" плаваючим курсом, оскільки даний обсяг явно не здатний серйозно вплинути на ситуацію: середній біржовій обсяг торгів становить $ 7-10 млрд на день.

У той час як Державна Дума верстає бюджет на наступний рік з розрахунку в 37,7 рубля за долар, в Центральному банку Росії розглядають найгірші сценарії. Так, за словами першого заступника голови Центробанку Ксенії Юдаева, регулятор готує заходи на випадок, якщо ціна на нафту знизиться до $ 60 за барель.

Росіяни за все заплатять

Російські компанії, що постраждали від санкцій Заходу, вже вишикувалися в чергу за компенсацією з держскарбниці. До російським властям про надання фінансової допомоги в розмірі $ 45 млрд до кінця наступного року звернулася Роснафта, з них $ 9,4 млрд найбільшої російської нафтової компанії потрібні вже цього року. За допомогою звернулася також приватна нафтова компанія "ЛУКОЙЛ" і три російські банки - Газпромбанк, Зовнішекономбанк і Россельхозбанк. На підтримку всіх необхідно близько $ 86 млрд.

Розраховують на державну допомогу не тільки корпорації, а й найближче оточення російського президента. 8 жовтня Держдума в першому читанні схвалила так званий закон Ротенберга. Він дозволить російським громадянам отримувати компенсацію з федерального бюджету за "порушення їх прав за кордоном". Якщо закон буде схвалений в цілому і підписаний президентом, їм напевно зможе скористатися і колишній спаринг-партнер Володимира Путіна по дзюдо, а нині олігарх Аркадій Ротенберг, у якого 23 вересня італійська влада в рамках запровадження санкцій ЄС заарештували готель в Римі і вілли на Сардинії.

Судячи з готовності Кремля відшкодовувати шкоду російським олігархам, основне фінансове навантаження, пов'язана з санкціями, може лягти на плечі простих росіян. Міністерство економічного розвитку РФ вже запропонувало урядової комісії з оптимізації витрат закрити програму материнського капіталу - держвиплат при народженні другої і наступних за ним дітей. Паралельно відомство запропонувало скорегувати або скасувати ще кілька державних програм: "Розвиток охорони здоров'я", "Розвиток транспортної системи", "Розвиток науки і технологій".

Через нових економічних реалій Кремлю доводиться відмовлятися навіть від запланованого фінансування держпрограми переозброєння. До 2020 року на ці цілі Москва збиралася витратити близько $ 570 млрд. Тепер, за словами російського міністра фінансів Антона Сілуанова, цифру доведеться зробити більш "реалістичною".

У проекті бюджету на 2015 рік вже скорочені витрати на освіту, фізичну культуру і спорт, а також ЗМІ. Але найбільше урізана стаття "Охорона здоров'я", яка становить лише 78,6% витрат за попередній рік. Скоротити витрати вирішили навіть на святая святих російської пропаганди - Крим. Замість запланованих раніше 373 млрд рублів на цільову програму з розвитку півострова в наступному році вирішено виділити лише 100 млрд рублів. Заощаджені гроші нібито підуть на оборонні витрати, утримання держапарату і соціальну політику - ці статті, відповідно, пропонують збільшити на 32,8%, 13,4% і 14,7% від рівня попереднього року.

Через відсутність коштів для виплати поточних пенсій уряд вже забрало $ 8 млрд особистих пенсійних накопичень, які свідомі росіяни відкладали на чорний день в якості добавки до держпенсії. І хоча накопичення майбутніх пенсіонерів обіцяють повернути, коли це станеться - невідомо.

Навіть удару у відповідь Кремля у вигляді заборони продуктового імпорту з країн Заходу куди болючіше вдарила по самим росіянам, ніж по країнах, які Росія хотіла покарати своїми санкціями, запевняє економіст Руслан Грінберг. Згідно з прогнозом рейтингового агентства Standard & Poor's, через так званих антісанкцій в найближчі місяці Росію чекає різке зростання цін на продукти харчування. З наближенням зими цей процес буде прискорюватися, оскільки дефіцит забороненого продовольства із західних країн нічим не покривається. Тому наслідком бажання Москви показати всьому світу "кузькіну мать" стало прискорення темпів інфляції. За словами економіста Сергія Журавльова, зростання цін, яке з вересня розігнали кремлівські антісанкціі, до кінця року може скласти близько 9%. Хоча ще в березні, до введення санкцій Заходу, Центральний банк Росії прогнозував інфляцію на рівні 5%. У 2015 році цей показник і зовсім може досягти двозначного числа - такий прогноз зробив Антон Силуанов. Востаннє інфляція в Росії перевищувала 10% у кризовому 2008 році, склавши за підсумками року 13,3%.

За даними Центру кон'юнктурних досліджень Інституту статистичних досліджень та економіки знань Національного дослідницького університету російської Вищої школи економіки, до кінця року 60% російських підприємців планують підвищити відпускні ціни. При цьому 65% представників бізнесу вже істотно підняли ціни реалізації своєї продукції. Наприклад, в деяких регіонах імпортна риба подорожчала на 60-120%, морські делікатеси - на 40-100%, курячі стегенця - на 50-60%. А в листопаді з полиць російських магазинів почали зникати стрімко дорожчають гречка, рис і сіль.

Рахункова палата РФ днями направила до Держдуми звіт "Про федеральний бюджет на 2015 рік і на плановий період 2016 і 2017 років", у якому серед іншого робить висновок, що Росія може не впоратися з повним заміщенням імпорту продуктів, які потрапили під ембарго. Рахункова палата попереджає, що в першу чергу проблеми виникнуть з деякими видами м'яса і молочної продукції. За останні три місяці через дефіцит ці товари подорожчали на 20-60%. Однак ці висновки не вразили парламентаріїв, які розраховують на те, що наступного року інфляція складе лише 5,5%. У той же час в Міністерстві економічного розвитку запевняють, що вже в першому кварталі вона може досягти 10%.

Санкцій не помічають

Економічний результат санкцій Заходу проти Росії вже проглядається, але Путін не пом'якшує свою позицію. Швидше навпаки. На думку Руслана Грінберга, економічний тиск на Росію лише підсилює авторитарні тенденції російської влади. "У будь-якому випадку Захід поки не бачить іншого способу протистояти Путіну, крім санкцій", - каже український дипломат, голова правління Благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко. Але слово "поки" тут ключове. За кілька місяців Європа і США довели, що вони здатні переглядати свою позицію щодо Росії на більш жорстку. А Кремль їх поки до цього активно підштовхує.