Кох: Захід душив санкціями Іран майже сорок років, і не додушив. А тут півроку не пройшло - і Росія в сраці

США зростають. Китай зростає. Європа (!) росте. Весь світ зростає. І тільки Росія в глибокій кризі.

Лише політична ізоляція та санкції. І виявилося, що все - липа. Немає ніякої економіки, немає власних фінансів, немає жодної ідеї розвитку, ні навіть просто інституту, який керує країною...

Є тільки начальник і його примхи. І величезний апарат, мета якого - ці забаганки виконувати. Тому він називається виконавча влада... Але він не влада... Він апарат...

І навіть коли людям похилого віку підвищують пенсії - це не тому, що так треба, а тому, що це примха начальника. Йому захотілося - і будь ласка: підвищення пенсій.

Йому захотілося Крим - на тобі Крим. Захотілося севрюжини з хріном - на севрюжину з хріном. Захотілося Конституції. На Конституцію. На вечерю. З'їв, тонко гикнув і знову зробив кисле обличчя. Як у того корейського хлопчика з дивною зачіскою...

Іран санкціями Захід душив майже сорок років. З самої ісламської революції 1978 року. І не додушив. Встояли перси. Економіка працює, інститути - в порядку, навіть атомну бомбу майже виготовили.

А тут півроку не пройшло - і в дупі. І не треба мені розповідати про золотовалютні резерви і всякі там макроекономічні параметри. Все це - фігня на пісному маслі.

Конкуренції - немає. Довіри до влади немає. Інститути (навіть ті дохлі, що дісталися від 90-х) - знищені. Скрізь - симулякри їм. тов. Суркова. В політиці - симулякри. У громадській діяльності - симулякри. В культурі - симулякри. У благодійна справа (!) - симулякри. Немає виборів. Немає боротьби ідей. Немає вільного капіталу. Всіх слухають. На всіх збирають татуся. Про всіх є компромат...

Який зріст? Який ентузіазм? Який соціальний оптимізм? Це все - постановка. Ти радієш? Скільки даси? Тищу! Так! Ще як радуюсь! Дай дві? Ок! Уииии.... Який я радий! Дай я тебе розцілую. Ось і вся електоральна підтримка...

Прийшли злі хлопчики і розламали наші пісчані будиночки... А ми думали, що й справді встаємо з колін... Розламали легко, граючись, навіть не напружуючись... Ну і куди тепер кидати нашу бомбу? В кого? Кому ми потрібні? Хоч з бомбою, хоч без неї?

Дурні, нещасні, золотушні трієчники... Че тепер приндитися і вдавати з себе етичну альтернативу Заходу? Яка там альтернатива! З цвинтарями, схожими на смітник, з лікарнями, повними клопів і хворих, які лежать в коридорах, з вшивою солдатами-строковиками, з африканською корупцією і пенсіями в 150 доларів в місяць... Це навіть не Іран. Це Еритрея і Чад, тільки з взимку - до мінус 40...

Правильно сказав Чехов: "Росія - це велика рівнина, по якій ходить підла людина..."