Геноцид росіян в центральній Росії: репортаж з Курської області. ФОТОрепортаж

Колись життя било ключем: люди працювали, у вихідні гуляли й веселилися, діти посміхалися. Тепер на обличчях мешканців селища міського типу імені Карла Лібкнехта рідко побачиш посмішку.

Селище імені Карла Лібкнехта розташоване у Курській області, Курчатовський район. У селищі проживає близько 8 тисяч осіб. Раніше називався Піни (заснований на березі річки Пінка), потім перейменували в честь Карла Лібкнехта - діяч німецького і міжнародного робітничого і соціалістичного руху, один із засновників комуністичної партії Німеччини.

Селище жило, коли там працювали два гіганта заводи:
1. Машинобудівний завод.
2. Цукровий завод.
Це була не тільки гордість Курської області, це були економічні гіганти всієї Росії, трудова слава!

Зараз машинобудівний завод виглядає так
 

У радянські роки він іменувався "Машинобудівник". Коли в селищі було збудовано цукровий завод, а для його обслуговування технічних потреб були утворені майстерні. У 1954 році завод отримав статус самостійного підприємства. На заводі працювало кілька цехів: чавуноливарний, сталеливарний, гальванічний, складальний та інструментальний. На заводі працювало понад дві тисячі чоловік. Настали інші часи. Підприємство почало лихоманити ще в 90-ті роки. За часів демократичної плутанини ніколи було думати про завтрашній день. Революційне гасло "Розділяй і володарюй" став основою діяльності нових господарів життя. Правда, як показала практика, владарювати, тобто якісно організувати роботу в їхні плани не входило. В результаті від колишнього заводу залишилися тільки голі стіни і порожні величезні вікна...
"Вперед до перемоги комунізму"

Ніби як в 2011 році прийшов інвестор - холдинг ТОВ "Дніпровагонмаш". На початковому етапі тут зайнялися виготовленням кришок люків піввагонів. Але поки все виглядає сумно і безнадійно.

Заводи гули, працювали без перебоїв, жили своїм життям, якому, здавалося, не буде кінця... але прийшов кінець

Цукровий завод.

Я такого величезного цукрового заводу ніколи не бачив! На території заводу і на прилеглих до нього дільницях було споруджено близько 50 різних будівель і споруд. Як мені розповіли місцеві жителі, завод був закритий на початку 2000-х років. На заводі працювало більше трьох тисяч чоловік! В один прекрасний день, завод назавжди закрив свої двері...

Зараз цукровий комбінат виглядає так

Тут колись вирувало життя, тепер тільки запустіння. Це не опис до одного з пригодницьких фільмів, це сьогоднішня реальність селища.

Одночасно було розгорнуто будівництво житлових будинків для адміністрації заводу, інженерного складу і фахівців.

Сьогодні селище виглядає так. Як після війни...

Особливу увагу хочу приділити мосту. Місцеві жителі наполегливо просили про нього ВСІМ ВАМ розповісти. 10 років обіцяють міст зробити, але поки тільки обіцяють. Як стверджують мешканці "Гроші були виділені, просто їх розікрали".
Цікаво, Володимир Володимирович зміг би тут проїхати на Калині?
Люди пишуть листи президенту, скаржаться, але в нашій країні всім пох. Де гроші? попливли... Чим живе селище. У центрі селища розташований ринок, де можна придбати речі і продукти.

Пам'ятаю одне з передвиборних гасел Путіна звучало так: "Ми повинні у будь-якій точці РФ забезпечити жителям рівну якість життя". Проте в таких ось місцях ніякої якості життя НЕМАЄ. І в цих умовах ні в одного з цих селищ (міст) немає шансів знайти свою нішу, яка допоможе зберегти стійкість.
 

"Рівень зарплати у нас такий, що вистачає лише на оплату комуналки, дешеву їжу і на проїзд на роботу і назад" - кажуть місцеві жителі. "Тому кожен виживає, як може"...

Дві общаги від технікуму чекають свого "дива".

"Дитячий палац творчості"

"Курчатовская центральна районна лікарня", вона розташована в цьому селищі. Вона чекає на свою модернізацію, вона потрібна...

У селищі зовсім нічого робити, тим більше молоді. Я не шукав грязі в селищі, я не намагався виставити його з поганої сторони, але факт є факт. Мертве селище.