Іспанія: чи стануть "нові ліві" клоном грецької СІРІЗА

.

Лівопопулістична партія "Ми можемо" (Podemos), що з'явилася в Іспанії всього рік тому, швидко завойовує електорат. Про її популярність свідчить і мітинг 31 січня в Мадриді, який, за твердженнями організаторів, зібрав 300 тисяч людей, а за оцінкою поліції - 100 тисяч. Судячи за підсумками опитування, проведеного державним Центром соціологічних досліджень наприкінці 2014 року, вона здатна отримати до 27 відсотків голосів. Частина експертів не виключає, що "Ми можемо" виграє регіональні вибори в травні і парламентські - в грудні поточного року. Втім, у міру наближення виборів її позиція, спочатку досить радикальна, стає явно більш поміркованою, в тому числі по відношенню до ЄС.

Небачений "Марш змін"

Маніфестація 31 січня, завершилася мітингом на центральній столичній площі Пуерта-дель-Соль, зібрала небувале для Іспанії число учасників. "Подібних маніфестацій і мітингів ми не бачили з кінця 1970-х років", - зазначила в бесіді співробітниця Мадридського соціологічного центру доктор Габріела Роспіде. На її думку, подібна масовість "відображає настрої лівого електорату", що розчарувався в своїх традиційних політичних силах - Іспанської соціалістичної робочої партії (ІСРП) і Комуністичної партії, які "не змогли відстояти його інтереси в період кризи", що триває з 2008 року.

Дійсно, основні гасла маніфестації, названої "Маршем змін", були спрямовані проти політики жорсткої економії, що проводиться правлячою консервативною Народною партією (НП). "Ми можемо", як виявляється з її програми, вважає, що кризу слід "долати не за рахунок зарплат і соціальних виплат трудящим". Партія пропонує збільшити податки на великий капітал, боротися з корупцією та тіньовою економікою. Але все це стане можливим лише після того, як "Ми можемо" переможе "касту політиків". До останньої нова партія відносить всі традиційні політичні сили - і правих, і лівих.

Підтримка СІРІЗА

Лідер "Ми можемо" Пабло Іглесіас заявив на мітингу, що "над Європою дмуть вітри змін", маючи на увазі результати нещодавніх виборів в Греції. Іглесіас, який особисто брав участь у передвиборній кампанії СІРІЗА, обрушився з критикою на Німеччину, насамперед канцлера ФРН Ангелу Меркель (Angela Merkel). Він звинуватив Берлін у нав'язуванні Греції, Іспанії та іншим країнам політики жорсткої економії. "Євросоюз - це не власність Меркель, він належить громадянам Європи. Уряд Греції поверне своїй країні суверенітет", - заявив Іглесіас. На його думку, з перемогою партії СІРІЗА "знищена традиційна двопартійна система". Аналогічна доля чекає існуючу систему і в Іспанії - "політичну касту": НП та ІСРП, які протягом останніх десятиліть змінювали один одного при владі.

Радикальна фразеологія

Іншої думки дотримується професор політології Мадридського університету Артуро Гомес Ернандес: він не вважає "Ми можемо" якою-небудь загрозою для Європи. Ця партія народилася на хвилі масового протестного руху так званих "обурених", що виник 15 травня 2011 і прозваного Spanish Revolution, тому її лідери перейняли цілий ряд радикальних гасел "обурених", нагадав професор. Спочатку вони дійсно говорили про необхідність загальної націоналізації, вихід з ЄС, відмову від сплати державного боргу, надання всім бажаючим африканцям права проживання в Європі і так далі.

Більш того, за словами експерта, поряд з різкою критикою іспанської дійсності і Євросоюзу, який вони називали "інструментом в руках капіталу", лідери нової партії "віддавали данину і марксизму-ленінізму". Приміром, ідеолог "Ми можемо" Хуан Карлос Монедеро брав участь у розробці венесуельської концепції соціалізму XXI століття для так званої Боліваріанської революції, у своїх публічних виступах неодноразово стверджував про необхідність використовувати "досвід Жовтневої революції в Росії і спадщину Леніна".

Еволюція політичної програми

Разом з тим за минулий рік програма "Ми можемо" "докорінно змінилася", зазначив Гомес Ернандес. Її лідери "залишили радикальну риторику хіба що для мітингів". У програмних документах вони вже не говорять ні про "експропріацію експропріаторів", ні про розрив з ЄС чи Міжнародним валютним фондом, а міркують про користь приватної ініціативи, про "необхідність використовувати в Іспанії шведську і датську соціально-економічну модель". Крім того, лідери "Ми можемо" наполегливо повторюють, що, незважаючи на всю солідарність з Грецією, у них - свій шлях і свої методи виходу з кризи.

Так що нова партія "не представляє ніякої загрози для Євросоюзу", уклав Артуро Гомес Ернандес. По-перше, незважаючи на результати опитувань, вона навряд чи прийде до влади, оскільки консервативні сили в Іспанії - прихильники правлячої НП - як і раніше досить сильні, а економічне становище хоч і повільно, але все ж покращується "саме завдяки нинішньому уряду". По-друге, у спробах залучити на свою сторону помірні ліві сили, зокрема електорат ІСРП, швидше за все, "Ми можемо" продовжить "рухатися в бік ідей європейської соціал-демократії", резюмував професор. Такої ж думки дотримуються політичний аналітик мадридського інтернет-видання Voz Populi Сегундо Санс і деякі інші спостерігачі.