Наскільки Європа залежить від Росії (інфографіка)

За останній рік в Європі розчарувалися в правдивості заяв пропагандистської машини Кремля. Наскільки сильно ЄС залежить від російських поставок блакитного палива і спільного товарообігу? Проаналізувавши незліченну кількість статистичних зведень європейських сайтів, про це дізнавалося видання Сегодня.

НА ТРУБІ. На газовій “голці” майже половина країн ЄС. На всі 100% “Газпром” забезпечує блакитним паливом Естонію, Фінляндію, Словаччину, Латвію, Литву і Болгарію. На другому місці з газовою залежністю в 45,6-82,5% від всіх газових поставок – Австрія, Чехія, Німеччина, Греція, Угорщина та Польща.

У політичних переговорах Кремль постійно спекулює на цьому, періодично загрожуючи перекрити вентиль. В ЄС же парирують, що замінять російське блакитне паливо американським сланцевим газом. Але є одне велике “але” …

На думку сенатора-республіканця Джона Маккейна, США можуть почати перші поставки свого палива в країни ЄС через 2 роки. “Цієї осені ми запропонуємо нову стратегію, яка допоможе нам краще використовувати енергоресурси в Європі. США мають намір продавати до 90 млрд куб. м газу в рік.

Дата початку поставок поки невідома, до того ж необхідно створити об'єкти інфраструктури (LNG-термінали. – Авт.). Але щоб почати їх будувати, США повинні оголосити про політичне рішення з експорту та його точного обсягу”, — заявив віце-голова Єврокомісії з питань енергетики Марош Шефчовіч.

Поки ж, за його словами, в якості альтернативи РФ щодо поставок газу ЄС розглядає Кіпр та Ізраїль.

КАПЕЛЮХИ І МАШИНИ. З залежністю окремих країн Євросоюзу від взаємної торгівлі з Росією все ще цікавіше. Тільки частка Німеччини в 2014-м у загальному обсязі експорту ЄС до Росії перевищила 25%. На другому місці – Італія (11%), Франція (9%), Великобританія (7%) і Польща (6%).

Найбільш популярні на російських ринках європейські взуття і капелюхи. Обсяг їх продажу РФ в 2014-му, за даними Єврокомісії, склав 16% від усього обсягу європейського експорту. На другому місці живі тварини (14%), овочі (13%), текстиль (11%), товари з пластику (9%), камінь, скло і кераміка (9%), авто та комплектуючі (9 і 7%), хімія (7%).

Левову ж частку російського імпорту в ЄС становлять нафта, газ, вугілля та уран. У загальному обсязі споживання ЄС російська нафта становить 9-10%, газ – 5-6%, уран – 3-4%, вугілля – 2-3%.

САНКЦІЇ. З початком дії секторальних обмежень проти РФ, в ЄС почали переорієнтовуватися на азіатські ринки. Але разом з тим такі країни, як Фінляндія, періодично приймаються переконувати офіційний Брюссель скасувати санкції.

Хоча, за словами керівника Pan-European Institut Карі Ліуто, та ж Фінляндія менш залежна від РФ, у порівнянні з країнами Прибалтики, які разом з Польщею, Італією, Німеччиною і Францією виступили одним фронтом, підтримавши введення санкцій проти Росії.

“Пояснення такої різної поведінки (країн ЄС. – ред.) можна знайти, заглибившись в історію цих країн. Всі країни Прибалтики були у складі СРСР і вони знають, що таке тиск Москви.

У той час як Фінляндія залишалася осторонь від СРСР після Другої світової (після радянсько-фінської війни в 1941-1944 рр., після якої Фінляндія позбулася левової частки своїх територій, які зараз входять до РФ. – ред.)”, – вважає Карі Ліуто.

ЗАЛЕЖНІОТЬ ВІД РФ В ЦИФРАХ

За даними Євростату, частка РФ в обсягах зовнішньої торгівлі ЄС становить лише 9%. Але в рейтингу великих торгових партнерів Брюсселя з цим показником Росія посідає 3-е місце, поступаючись лише США та Китаю.

Тільки за 2013-й рік загальний товарообіг економік Євросоюзу і Росії перевищив 300 млрд євро. А от у 2014-му, після введених ЄС економсанкцій, показник знизився — хоча дані статистичних служб ЄС і РФ не збігаються.

За останній рік в Україні та Європі розчарувалися в правдивості заяв пропагандистської машини Кремля. Але розбіжність статистичних даних змушує замислитися. Так, за інформацією Держстату Естонії, взаємний товарообіг з РФ за підсумками 2013-го склав 2,2 млрд євро, в 2014-му – впав до 1,65 млрд євро (див. інфографіку).

А дані російської статистики “Трохи перебільшили” цифри: товарообіг за 2013-й в них – 3,5 млрд євро, а в 2014-му він зріс на 17%, до 4,17 млрд євро.

Аналогічна ситуація і по Латвії: незважаючи на офіційні дані Держстату Риги про падіння взаємного товарообігу з 9,4 млрд євро в 2013-му до 5,64 млрд євро в 2014-му, на думку посла РФ в Латвії Олександра Вешнякова, товарообіг за 2014-й, навпаки, виріс на 20%.

Але трохи пізніше дипломата поправив прем'єр Дмитро Медведєв: він визнав, що обсяги взаємної торгівлі Латвії з РФ в 2014-му впали на 40%.