«Ми все ще погано розуміємо, яка музика подобається домашнім тваринам. Голоси кішок на октаву вище високого голосу людини. Крім того, в них багато рідкісних для нашої музики ковзних частот», - розповідає психолог Чарльз Сноудон (Charles Snowdon). Вчені прагнули не імітувати нявкання, а створити щось, що подобається і кішкам, і людям. Вони уникали самих високих частот: таке нявкання у котячих асоціюється зі страхом і погрозами.
Далі дослідники випробували свої творіння на 47 кішках обох статей. Для порівняння вони програвали тваринам близькі по ритму і мелодіям композиції класичної музики - «Елегію» Р. Форе та фрагмент з «Оркестрової сюїти № 3 ре мажор» В. С. Баха. З'ясувалося, що кішки набагато частіше підходять до людей і труться про них при прослуховуванні музики, написаної спеціально для них. Найбільше інтересу до музики показали молоді тварини (така ж ситуація і серед людей).
На думку Сноудона, музика, яка власникам домашніх тварин представляється релаксуючою, не обов'язково має такий же вплив на їх вихованців. Він стверджує, що для кожного виду тварин слід створювати свою особливу музику. Той же колектив учених з університету Вісконсіна в Мадисоне вже придумував мелодії для тамаринів (південноафриканських мавп), повністю байдужих до людської музиці.
