На далекому заході США, зараз вкрай популярне полювання на них з застосуванням тепловізорів — цікаво і ефективно. А от на іншій стороні країни, в Массачусетсі, поліцейський Карло Мастроматтеі не зміг витягнути табельну зброю при вигляді цуценя койота. І навіть більше — наважився взяти на себе відповідальність за його долю.
Як і в минулі століття, койоти нещадно вбивають худобу і докучають американським фермерам. І не дивіться, що звірі невеликі — за їх відстріл платять великі гроші, тому що це джерело проблем, інформує Ukr.Media.
Але якщо на Заході койотів не шкодують, то на урбаністичному Сході все інакше. І коли поліцейський Карло Мастроматтеі під кінець свого чергування побачив на жвавій дорозі цього малюка, він зрозумів, що зобов'язаний допомогти.
Порятунок койтів та іншої живності формально не входить в обов'язки поліцейських, для цього є спеціальні служби. Та й небезпечно просто так брати дику тварину в руки, нехай і таку милу. Однак на дворі стояла глибока ніч, щеня був переляканий, навколо ні слідів його матері і часу на вирішення в обріз. Кілька швидких дзвінків по навколишніх притулках лише погіршили ситуацію — скрізь відмовилися приймати дикого звіра просто так, без участі лісового нагляду.
І тоді Карло вчинив за покликом серця — порушив інструкції і забрав малюка з собою. Вдома вони разом з подругою скупали цуценя і всю ніч годували молоком зі шприца. Вранці поліцейський відвіз койота в центр допомоги дикої природи, в сусіднє місто. Там після огляду дійшли висновку, що цуценя цілком здорове, мало що розуміє і ще не звик до людей. А тому не буде проблем виростити його у спеціальному вольєрі і відпустити в дику природу, коли стане міцнішим.
За те, що вліз не у свою справу, але врятував живу душу, Карло Мастроматтеі... ні, не покарали. Навіть виписали подяку. Нехай там, на своєму Заході відстрілюють койотів, а тут ми піклуємося про всіх живих істот!
