Чи правда, що собача слина лікує — розвінчуємо улюблений міф дитинства

Розвінчуємо черговий міф: слина собаки нічого не лікує! У статті ми детально розберемо цю оману, інформує Ukr.Media.

З чого складається слина собаки? Склад слини змінюється залежно від швидкості її секреції, факторів навколишнього середовища, стану здоров'я тварини. Близько 98-99, 4% слини становить вода. Решта 0,6-2% — мінеральні та органічні речовини.

Один із компонентів слини — лізоцим (бактерицидний агент, який виконує функцію захисту від бактерій (далеко не від усіх). Мабуть, через цей компонент і виникла помилка про виняткову цілющість собачої слини.

У собак ротова порожнина не стерильна (тим більше на зубах є наліт/камінь, що складається з сотень колоній бактерій), і вся ця некорисна мікрофлора може потрапити в рану і сильно загноїти її, і вже тим більше — не загоїти.

Лізоцим зовсім не діє на віруси і багато бактерій. Вся мікрофлора з пащі, що потрапляє в рану (у кровоносне русло, шкіру і т.д.) може завдати значно більше шкоди, ніж користі.

Якщо у тварини є рана на тілі (шви, укуси, порізи і т.д.), то потрібно постаратися обмежити розлузування рани. Слід дотримуватися призначень лікарів і користуватися сучасними засобами обробок. Повірте, рана тоді швидше заживе!

До речі, лізоцим міститься у слині й інших видів тварин, у тому числі і в людини. Але ж ми не лижемо свої рани?

Чому даний міф має дуже широке поширення, точно сказати не можна. Але пригадується, що, бувши маленькими, ми з будь-якою болячкою бігали до сусідів, щоб їхня собака нам полизала ранки. Добре, що до запалення тоді не доходило. Але тоді всі підряд, особливо бабусі, говорили: "дай собачці полизати, у неї лікувальна слина".