Ветеринари попередили, якими небезпечними хворобами вас може заразити кіт

Милі, ласкаві, пухнасті друзі — одні з найулюбленіших вихованців людини. За популярністю у людей з котами можуть змагатися тільки собаки. У соціальних мережах і на відповідних сайтах можна прочитати десятки тисяч історій про те, як улюбленого котика обіймають, цілують, з ним сплять в одному ліжку, у когось він мало не їсть з однієї тарілки з господарем, інформує Ukr.Media.

Інфекціоністи категорично проти таких ніжностей з тваринами — від них дуже легко заразитися безліччю небезпечних захворювань. Їх існує кілька видів: бактеріальні, інфекційні, вірусні, грибкові та паразитарні. Найбільш поширені — токсоплазмоз, сказ, гострий гастроентерит, сальмонела, глисти, хламідіоз, туляремія, туберкульоз.

Одним із найнебезпечніших є сказ. До слова сказати, його переносником можуть бути будь-які тварини, але у класичних котів, які ведуть полювання на гризунів, шансів захворіти на сказ, а потім передати це людині, значно більше, адже саме щури і миші часто є переносниками сказу. Ветеринари попереджають: якщо тварина захворіла на сказ, вона приречена. А ось людину можна врятувати, якщо в перші три доби після укусу хворою твариною інфікованому введуть спеціальну сироватку.

Доктор Кім Кендалл з Американської Медичної Асоціації також підтверджує, що заразитися від кота можна великою кількістю захворювань. Але реально передаються лише деякі з них. Серед них токсоплазмоз, який активно переносять все ті ж гризуни.

Збудником цієї хвороби є Toxoplazma gondii — паразит, який ззовні потрапляє в організм тварини. На ураженому вихованцю зовні це ніяк не позначається, а в людини з важкою стадією ця хвороба проявляється у вигляді розладу кишечника, підвищення температури, ураження очей. У вагітних токсоплазмоз провокує викидень. Якщо ж плід зберігається, то йому реально загрожує ураження головного мозку через безконтрольно розмножений токсоплазм. Не випадково в США і Фінляндії на діагностику токсоплазмозу, якісне лікування і допомогу дітям, які перенесли дане захворювання, виділяються мільярди доларів.

Захворювання, яким найчастіше заражаються люди від котів, — гельмінти, або звичайні глисти. Дуже часто їх наявність в організмі тварини ніяк не проявляється. А людина, продовжуючи цілувати улюбленого вихованця, спати з ним на одній подушці, інфікується сама. Найчастіше глисти поселяються в кишечнику. Через деякий час заражений вихованець починає худнути, виглядає дуже млявим, шерсть на вигляд здається ламкою і тьмяною.

Ветеринари попереджають: кіт може бути інфікований глистами, навіть якщо ніколи не виходив з дому. Переносниками личинок гельмінтів можуть бути мухи, жуки, інші комахи.

Дуже легко передається людині хламідоз. Як тільки ви побачили у кота різке зниження апетиту, звернули увагу на появу кон'юнктивіту, підвищену температуру, важке дихання — несіть вихованця до ветлікаря. Хламідоз добре лікується у тварин тільки на ранніх стадіях. При запущених формах ймовірність летального результату стає цілком реальною. Для людей він небезпечний тим, що довгий час ніяк не проявляє себе. Хоча дуже рідко можуть виникнути симптоми, схожі на прояви гонореї, а в чоловіків — аномальні виділення з уретри.

Часто можна почути, що коти передають таке страшне захворювання, як туберкульоз.

"На жаль, воно вірне: у людини і кота — один і той же збудник туберкульозу. Але потрібно мати на увазі, що коти хворіють на туберкульоз вкрай рідко", — говорить Кім Кендалл.

А ось гостра зоонозна інфекція, яка нам відома як туляремія, дає 100-відсоткову захворюваність людей від тварин. Тобто, якщо ваш кіт заразився даною інфекцією, ви теж обов'язково її підхопите. Туляремія вражає лімфатичні вузли і внутрішні органи.

У другому десятилітті минулого століття співробітники протичумної станції з Каліфорнії Маккой і Чепін виявили новий мікроб, дуже схожий на бубонну чуму. Згодом йому було присвоєно ім'я озера, біля якого мешкали заражені даними мікробом ховрахи — Тулярі. Сьогодні, аналізуючи спалахи інфекцій у ряді європейських країн в XIX столітті, які позиціонували як захворювання доброякісною чумою або кліматичним бубоном, вчені вважають, що частина масових захворювань пов'язана саме з туляремією.

Бактерія Francisella tularensis може тижнями і навіть місяцями зберігатися де-небудь у вологих місцях. Заражаються нею як дикі тварини, у тому числі гризуни, так і домашні, наприклад, вівці, що поїдають збережену в прохолоді зелену траву із залишками на ній заразного мікроба. Коти інфікуються туляремією від гризунів, або напившись на природі брудної зараженої води.

Це захворювання має два види мікробів, що вражають організм: мікроб а — він провокує важкі форми захворювання і поширений переважно в Північній Америці; і мікроб в — з більш легким протіканням хвороби. Він характерний для Євразійського континенту. Вилікуватися від туляремії можливо, але робити це краще на ранніх стадіях.

Щоб відчувати себе в безпеці, проживаючи спільно з домашнім вихованцем, не забувайте регулярно показувати його ветлікарю. А за найменших ознаках нездужання у кота — негайно біжіть у ветеринарну клініку.