Господиня помітила, що її кошеня почало втрачати шерсть. Виявилося, що це зовсім не хвороба, а оригінальна генетична мутація

Бріанна Уолтман — доула і фотограф новонароджених. Вона знає, як поводитися з новонародженими, навіть якщо вони — кошенята. Нещодавно дві її кішки народили кошенят: спочатку молодша, чорна, зовсім молода, а через шість днів — старша, сіра і смугаста. На світ з'явилися 11 малюків, більшість — чорні, і лише декілька з них були смугастими, у матір, інформує Ukr.Media.

Кішки зворушливо дбали про потомство одна одної, і, якщо молодшенькій не вистачало молока, смугаста подруга завжди приходила на допомогу. Кошенята зростали не по днях, а по годинах, але ніхто не помічав нічого особливого у Грейсі, поки вона не почала лисіти. Коли у малятка поріділа шерсть на голові, господиня розхвилювалася і викликала ветеринара.

Лікар оглянув Грейсі і висловив авторитетну думку: лихоманка. Але, хоча господиня піклувалася про маленьку Грейсі з подвоєною увагою, шерсть продовжувала падати. Майже тиждень кошеня було абсолютно лисим, і господині навіть довелося зробити для малятка попонку, щоб кошеня не застудилося. Через сім днів почала пробиватися нова шерсть: ніжний персиковий пушок.

Господиня дуже розчулилася — так анітрохи не гірше, добре, що кішечка одужує. Відростаючи, пушок ставав плямистим, чорно-білим. Нова шерсть росла не настільки густо, і господиня вирішила, що справа у лихоманці. Лише коли Грейсі виповнилося три місяці, жінка зрозуміла, що незвичайний вигляд кошеняти — не хвороба, а рідкісна генетична мутація.

Бріанна випадково побачила в Інтернеті декілька роликів з котами, схожими на Грейсі, і зрозуміла, що кошеня не самотнє. П'ять хвилин наодинці з пошуком, і вона вже знала, що таких кошенят називають вервольфами за схожість з перевертнями з середньовічних міфів. Безсумнівно, Грейсі була кішкою-вервольфом.

Інша назва цієї мутації — Лікой. Коли перші кішки з незвичайною шерстю почали народжуватися у звичайних матерів, заводчики вирішили, що у кошенят проявляються гени лисих кішок — сфінксів або девонів. Але генетичний аналіз показав, що це нова порода, яка не належить до порід лисих кішок, які вже існують. За минулі 20 років кошенята з дивовижною лисою маскою і чалим забарвленням шерсті визнані Всесвітньою федерацією кішок.

У Грейсі є усі шанси опинитися на виставці і дати життя новим поколінням кішок-вервольфів. Але її господиня поки не замислюється про майбутнє свого кошеняти. Вона радіє тому, що маля здорове, добре набирає вагу, обожнює іграшки, ганятися за власним хвостом і ловити лазерну указку.