Нещодавно десь прочитала фразу "найжахливіше — наступити на хвіст своєму псу і не мати можливості пояснити, що ти не навмисно".
Це дійсно важко. Мабуть, усі власники домашніх улюбленців з цим погодяться. Я сама бувала в таких ситуаціях.
Собаки інколи люблять влягтися посеред коридору, де їх можна легко зачепити ногою. А коти взагалі мають звичку плутатися під ногами, а ще періодично забувають винести за межі дверного отвору свій хвіст.
Звісно ж ніхто не скасовував головне правило поведінки в домі, де є тварини — поводитися потрібно настільки ж уважно та акуратно, як якби в домі була маленька дитина.
І все ж, незважаючи на всі старання, інколи виходить ненавмисно наступити улюбленцю на хвіст чи лапу.
Перше, що намагається зрозуміти тварина, коли людина завдає їй болю — чи пов'язано це з агресією. Якщо в голосі та жестах немає агресії, тварина заспокоюється. З собакою простіше. Вона більше орієнтована на господаря, тому одразу уважно оцінює вираз його обличчя, позу, жести. Вона чекає пояснень. А от кішка, підкоряючись страху, може миттєво прийняти рішення тікати і ховатися, не вважаючи за потрібне оцінювати подальші дії незграбних двоногих.
Просити пробачення у улюбленця в будь-якому випадку потрібно одразу, хай навіть навздогін. Але переслідувати і намагатися витягти кішку з-під дивана не потрібно, можна ще більше налякати. Нехай спершу прийде до тями.
Цуценя чи кошеня можна одразу притиснути до себе і гладити, поки не заспокоїться. Доросла тварина може від страху вкусити або подряпати, тому схема дій має бути трохи інша.
Слова допоможуть
Немає можливості словами пояснити тварині ненавмисність своїх дій, але на щастя, коти і собаки розуміють інтонацію наших слів.
У всіх ссавців загалом схожа вокалізаційна база. Тому ми відмінно розуміємо вимогливе або жалібне нявкання/скиглення, агресивне гарчання/шипіння. Кажучи, що собака або кіт плаче чи скаржиться, ми інтуїтивно розуміємо, про які звуки йдеться. Точно так само звірі розуміють інтонації наших голосів.
Щоб пояснити, що "це було не навмисно!", потрібно говорити лагідно, співчутливо, заспокійливо. Все одно, які це будуть слова, головне, що щирі.
Вибачатися перед твариною — це нормально. Улюбленець зрозуміє по голосу, що людина засмучена тим, що сталося, що вона стурбована і все так само любить його.
Міміку та мову тіла людини тварини розуміють також
Краще присісти навпочіпки, щоб візуально виглядати нижчим і меншим. Так ви покажете, що ніякої агресії у ваших діях немає. Такий прийом особливо допомагає, якщо тварина сильно злякалася.
Потім потрібно обережно простягнути до улюбленця руки, покликати до себе, а коли підійде — гладити, обіймати. Собака зазвичай підходить одразу, кішка відбігає і дивиться здалеку, або взагалі біжить не оглядаючись.
Якщо кішка зупинилася і дивиться, потрібно лагідно кликати її до себе і злегка прикривати очі. Прикриваючи повіки, ви показуєте кішці, що налаштовані доброзичливо.
Час штрафних ласощів
Коли тварина почне заспокоюватися, дайте їй її улюблені ласощі, ну або улюблену їжу.
Якщо кішка сидить під диваном, покладіть ласощі так, щоб вона їх бачила і відчувала запах. Незабаром вона захоче їх з'їсти, а потім покине укриття і ваші довірчі відносини будуть відновлені. На думку кішки, раз ви продовжуєте її годувати — значить продовжуєте піклуватися, і значить все так само любите.
Не засмучуйтесь!
Тварини розумні, вони все розуміють.
Коли тварини граються, вони теж інколи ненавмисно завдають одне одному болю, і теж вибачаються: припадають до землі, роблять винуватий вираз мордочки, лижуть місце ненавмисного укусу, виражають співчуття голосом і поглядом.
У нас з ними схожі емоції, інтонації, міміка. Тож і нас, людей, вони розуміють також.
Важливо: звісно ж потрібно переконатися, що це був просто невеликий забій, і що тварина не отримала серйозної травми. Якщо тварина накульгує або продовжує скаржитися, потрібно їхати з нею до ветклініки.
