Чим більше ми дізнаємося про шимпанзе, тим більше усвідомлюємо, наскільки вони схожі на людей. Ми маємо 98% спільного ДНК з шимпанзе, і якщо вам потрібні докази, це відео може вас переконати. На ньому зафіксовано, як шимпанзе на ім'я Цитрон зустрічається зі своїм старим другом — своїм рятівником Фабрісом «Фістоном» Мудунге.
Коли Цитрон був ще дитинчам, його батьки трагічно загинули від рук браконьєрів, а його самого викрали, щоб продати на чорному ринку диких тварин. На щастя, його врятувала камерунська організація, що займається захистом осиротілих шимпанзе Papaye International. Після порятунку тварини живуть у безпеці на острівних заповідниках у природному парку Дуала-Едеа.
Цитрон прибув до заповідника наляканим і пораненим, але Фістон виходив його до повного одужання. Сьогодні дорослий шимпанзе живе разом з іншими шимпанзе на захищеному острові-заповіднику, де вони можуть вільно гуляти і заводити власні сім'ї.
Мерілін Понс Ріффет, президент Papaye International, розповіла, що Фістон є найстаршим доглядачем і знає всіх шимпанзе, які перебувають під опікою організації. «Цитрон його обожнює», — сказала вона. «Його друг, який доглядав за ним, любив його, поважав його і дозволив йому знайти гідне життя та спокійне майбутнє».
Взаємна любов і повага між Цитроном і Фістоном висвітлюються у відео, яке зафіксувало їх зворушливу зустріч. Фістон, який час від часу відвідує місце проживання шимпанзе, щоб принести їм їжу, переправився через річку, щоб побачити Цитрона. Спочатку Цитрон не виявляв особливого інтересу до бананів, які приніс Фістон, він був більше зацікавлений в обіймах. Двоє обійнялися, і це сказало все. Зрештою прийнявши їжу, Цитрон швидко потиснув Фістону руку, перш ніж повернутися до своєї зграї.
«Щодня ми працюємо над тим, щоб забезпечити їм гідне, вільне та поважне майбутнє», — написала організація Papaye International у підписі до відео. «Майбутнє, в якому маленьким шимпанзе більше не будуть відбирати дитинство. Майбутнє, в якому ми ніколи не забуватимемо, що визнання людяності в інших є також початком нашої власної людяності».
