Нереалізований статевий інстинкт є джерелом сильного хронічного стресу для фертильного (не кастрованого) кота, що змушує його страждати, а господарів — терпіти наслідки. А кастрація — нескладна зовнішня операція, завдяки якій:
- в дім повернеться спокій (кіт перестане дико кричати і хуліганити);
- майно не постраждає від міток сечею (її запах практично нездоланний);
- тварина перестане страждати від незадоволеної потреби.
Оптимальним віком для кастрації сьогодні вважається 4-6 місяців, до настання статевої зрілості. Поширена раніше думка, що операцію варто відкладати до 7-8 місяців через ризик розвитку хвороб сечостатевої системи, сучасними дослідженнями не підтверджується. Навпаки, рання кастрація дозволяє запобігти формуванню небажаних звичок.
Але немає сенсу чекати дозволеного віку, якщо вихованець вже почав мітити територію. Тому що він може "звикнути". І не відкладайте операцію на невизначений термін, якщо міток немає — в ідеалі її потрібно провести до 1 року.
Через деякий час після кастрації гормональний фон тварини зміниться і мітки сечею зникнуть. Кіт обмежиться більш терпимими (для господарів) способами маркування володінь: подряпинами і мітками спеціальним секретом, який, слава богу, не має кольору і не розпізнається людським нюхом.
Але, як було сказано вище, іноді кіт звикає і продовжує "користуватися" сечею.
Що ж стосується максимального віку, то тут сучасна ветеринарія категорична: верхньої вікової межі для кастрації не існує. Каструвати здорового кота можна і в 8, і в 10, і навіть у 12 років. Головним критерієм є не вік, а стан здоров'я. Безумовно, для старших тварин анестезіологічні ризики зростають. Саме тому перед операцією літньому коту обов'язково проводять ретельне обстеження: аналізи крові, УЗД серця та інші необхідні процедури. Це дозволяє ветеринару оцінити ризики та підібрати найбезпечніший протокол наркозу.
Інколи можливо почути твердження, що "всі кішки надзвичайно важко переносять наркоз", однак воно є застарілим. Сучасна анестезіологія, з використанням газового наркозу та постійного моніторингу, є достатньо безпечною, а ризики для здорової тварини мінімальні.
Почуття неповноцінності у кастрованого котика — один з тих наївних міфів, в яких тварині приписують людські здібності. І ніякої шкоди від кастрації, проведеної кваліфікованим ветеринаром і в підходящому віці, не буває.
Сама по собі операція не викликає хвороб, але вона є важливим фактором ризику, який потрібно контролювати. Після кастрації метаболізм кота сповільнюється приблизно на 20-30%, через що для підтримки нормальної ваги йому потрібно менше калорій. Якщо власник продовжує годувати його звичними порціями, тварина швидко набере зайву вагу, що підвищує ризик ожиріння, сечокам'яної хвороби та діабету.
Отже, причиною проблем є не сама кастрація, а не скориговане харчування та недостатня активність після неї. Власник просто повинен перейти на спеціалізований корм для кастрованих тварин або зменшити порцію звичайного та заохочувати кота до ігор.
