Якщо потрібно опустити кішку на підлогу, слід обов'язково ставити її на лапи. Поки лапи кішки не торкнулися стійкої поверхні, прибирати руки від її тулуба не можна. Це стосується котів і кішок будь-якого віку та породи.
Навіть якщо лінь, навіть якщо кішка прагне вирватися, коли до підлоги залишилося усього кілька сантиметрів. Якщо спина не дозволяє нахилятися — можна поставити кішку на диван, стілець або підвіконня, а далі вона вже сама дасть собі раду.
Справа в довірі
Страх втрати опори — один із вроджених страхів усіх наземних ссавців (і людей також). Потрібно, щоб у кішки обов'язково з'явилася впевненість у тому, що після перебування на руках її акуратно повернуть на підлогу/землю.
Інакше кажучи, не можна створювати для неї моменти, коли через вас проявляється страх втрати опори.
Навіть якщо кішці довелося пролетіти зовсім трохи (на думку людини) від рук до поверхні підлоги, у її свідомості це закарбовується як факт, що її кинули, а це: образливо та породжує недовіру.
Надалі кішка може почати відчувати занепокоєння, перебуваючи на руках у господаря і взагалі в будь-якої людини. Якщо скидати її регулярно — вона зовсім перестане йти на руки.
Декому здається, що це дурниця. Насправді, якщо відпустити кішку навіть за 20 см до підлоги, то, приземлившись, вона на кілька секунд завмре, смикне хвостом і притисне вуха. На її мордочці в цей момент з'явиться вираз очевидного невдоволення. Ще й подивиться з докором та образою.
Експериментувати так, звісно ж, не треба. Можете просто згадати подібний випадок. На жаль, деякі власники не знають цієї особливості, тому регулярно скидають котів з рук, не усвідомлюючи, що тварина розцінює це як зневагу/покарання/неповагу.
Ймовірність травми
Якщо скинути кішку, коли вона задрімала або просто розслаблено муркоче, пригрівшись на колінах, це легко може обернутися для неї не тільки психологічною, а й фізичною травмою.
Дехто скаже: «Але ж кішка чудово стрибає і вміє перевертатися в повітрі так, що приземляється на лапи». Це не зовсім так.
Коли кішка стрибає сама — це інша річ. Вона до цього готується, прицілюється, обирає місце для стрибка, правильно групується.
Сонна, розслаблена кішка не встигне правильно згрупуватися, тому ризикує приземлитися аж ніяк не на лапи.
До того ж, щоб перевернутися в повітрі, кішці потрібен час, а під час падіння з невеликої висоти (скажімо, з колін — це приблизно пів метра) вона цього зробити не встигне!
Водночас, якщо порівняти півметрову висоту з розмірами котячого тіла, то це приблизно як людині впасти зі столу. Про наслідки й говорити не варто.
