Якщо ви втомилися від новин та політики і душа вимагає споглядати щось миле. Що ж, отримайте! Представляємо вашій увазі Манула. Створіння, погляд якого осмисленіший, ніж усе ваше тлінне життя. А ще він не вміє нявкати, а видає звуки, що нагадують гавкіт або ричання
Мешкає дикий котик у гірських степах Середньої та Центральної Азії. Очевидно, висоти наділяють усіх живих істот всесвітньою мудрістю, що відбивається на їхніх мордах (чого тільки варті тибетські лисиці та східні ченці).
Чим же відрізняється наш герой від домашнього Барсика? По-перше, густою шерстю. Манул — найпухнастіша кицька у світі. На 1 квадратному сантиметрі його шкури розташовано 9000 волосків. По-друге, особливістю статури. На відміну від інших представників родини, у Манула досить короткі потужні лапи та грузле тіло. Котик не спринтер і навіть не марафонець. Полювати звірятко вважає за краще з засідки. З цієї причини наш новий друг уникає регіонів з глибоким снігом.
Як хижак з фільмів жахів, Манул заставляє жертву зненацька, настигає її стрибком і спритним рухом ламає здобичі шию. До речі, в меню хижака входять різні гризуни, пташки та комахи. Загалом, стандартний пайок для більшості вусатих і смугастих.
Манул вважає за краще самотність, уникаючи контакту з родичами. Думати про вічне можна лише відсторонившись від мирського. Свою територію тварина ретельно охороняє, тому незваному гостю часто дістається по першу годину. Лише раз на рік високогірні мислителі сходяться один з одним. І мета цих зібрань далека від спільного пошуку істини. Хоча... Може в цьому і є істина?
Шлюбні ігри проходять у лютому-березні. Весь цей час самці борються за даму, оточуючи її турботою і увагою. Кавалери люто б'ються за шанс отримати лапку і серце самиці. Однак, домігшись свого, майбутній татусь негайно тікає, аби знову взятися за роздуми про Буття. Вся турбота про потомство лягає на тендітні плечі матусі.
Самиця приносить кошенят ближче до травня. У посліді малюків від 3 до 5. При народженні крихти абсолютно безпорадні, але до трьох місяців дітлахи вже самостійно виходять на полювання.
Манули занесені до Червоної Книги Світу. У дикій природі їх залишилося близько 58 тисяч дорослих особин. Статус виду за IUCN — "Near Threatened" (Близький до загрозливого стану). У природі головними ворогами кицьки є вовки, сови, лисиці та інші великі хижаки. Але головною загрозою для манулів є саме діяльність людини. Полювання на гірського кота заборонено у всіх країнах, де він мешкає. Проте видобуток корисних копалин, розбудова інфраструктури, випас худоби руйнують їхні домівки. Люди часто винищують пищух та інших гризунів, вважаючи їх шкідниками, позбавляючи манулів основного джерела їжі. Також манули потрапляють у капкани, розставлені на інших тварин (лисиць, бабаків).
Ускладнює відновлення популяції неохоче розмноження звірятка в неволі. Є три основні причини чому:
- Унікальна, але вразлива імунна система. Манули еволюціонували в ізольованому, сухому та холодному високогірному кліматі. Їхній імунітет ніколи не стикався з багатьма інфекціями та паразитами, поширеними на низинах. Головним ворогом є токсоплазмоз — захворювання, спричинене паразитом Toxoplasma gondii. Для домашніх котів це здебільшого легка інфекція, до якої у них є імунітет. Для манулів, особливо для їхніх кошенят, вона майже завжди смертельна.
- Хронічний стрес. За своєю природою манул — потайний самітник, який не терпить присутності людини. Життя в неволі, навіть у найкращих умовах, є для нього постійним джерелом стресу. Це пригнічує репродуктивну функцію та ще більше ослаблює імунітет.
- Короткий сезон розмноження. У манулів дуже вузьке "вікно" для розмноження, що триває лише кілька днів на рік. Пропустити цей момент у зоопарку дуже легко.
На сьогодні у всіх зоопарках світу налічується близько 150-200 манулів. Хоча розмноження в неволі дійсно є складним процесом, успіхи є, і кожне кошеня — це справді подія.
Манул — абсолютно неприборканий звір. Приручити можна навіть тигра, лева, гепарда, але ось манула неможливо. Навіть якщо вирощувати кошеня з пелюшок і завжди тримати в людському суспільстві, то він все одно наплює на своїх господарів і при першій же можливості піде робити свої медитації кудись подалі, і більше не повернеться.
Ось такий він — Манул. Поважайте його вибір!
