Зграя горобців на підвіконні їсть корм на розмитому фоні природи.

Домовий горобець — пташка, на яку навіть уваги ніхто не звертає. Його існування — вічна гра на виживання. Але за непоказною скромністю ховається геніальна тварина, що підкорила весь світ.

Описувати горобця ми не будемо. Вийдіть на вулицю, подихайте свіжим повітрям, погляньте на пташок самі!

А ось лайфхак: як відрізнити горобчика-дівчинку від горобчика-хлопчика. Розпізнати їх можна навіть здалеку: у самців на шиї та грудках видно чорну «краватку». У молодих птахів і самок оперення скромне й однотонне — бежево-коричневе.

Вітаємо, тепер ви знаєте, яким фактом заповнити незручну паузу під час першого побачення в парку.

А от на фізичних характеристиках ми зупинимося детальніше. Бо горобці — справжні слабаки в пташиному світі. Щодо розмірів і так усе зрозуміло — вага пташки, як у шматочка ковбаси, — 30 грамів. Та й дихалка у горобця жалюгідна! Птахи можуть літати без перерви максимум 15-20 хвилин. Кожен тривалий переліт для стрибунчиків — наче важке кардіотренування: пульс у птахів стрибає від 500 ударів на хвилину в спокої до 1000 під час польоту!

Маленька слабка пташка абсолютно беззахисна перед хижаками. На горобців полюють усі: від звичайних котів і яструбів до білок! Ті, хто не їсть горобців, конкурують з ними за їжу. Нахабний товстий голуб із легкістю прогнав би цілу зграю стрибунчиків від знайдених ними крихт.

Як ви вже зрозуміли, народитися горобцем — це обрати максимальну складність у грі на виживання. Але все стає ще страшнішим, якщо поглянути на статистику. Щорічна смертність дорослих особин становить 45-65%. З 20 років, відведених природою, у середньому нещасливі пташки живуть 3-5 років! А якщо ти ще молоде пташеня, то шанс знайти другу половинку й влаштувати власне родинне гніздечко мінімальний — до розмноження доживає лише 20-25% вилуплених пташенят.

Але знаєте, у чому парадокс? Будучи таким уразливим, горобець встиг завоювати більшу частину планети й став третьою за чисельністю птахою на Землі.

Горобці живуть і гніздяться у 152 країнах. Щоб ви розуміли масштаби: у світі всього 195 країн. Розміри популяції неймовірні: за приблизними підрахунками вона становить від 800 млн до 1,3 млрд особин. За чисельністю домові горобці поступаються місцем лише свійській курці — 24 млрд; і червонодзьобим ткачикам — 1,5 млрд.

Але як?! Як попри всі вищезгадані умови ця крихітка змогла досягти світового успіху?!

По-перше, абсолютна невибагливість. Стрибунчики і зерна поклюють, і комах наловлять, і картоплю-фрі зі столу викрадуть. Особливих місць для гніздування їм також не потрібно: підійде будь-яка дірка — у дуплі, стіні, даху чи навіть у землі. Так горобець став вірним супутником людства. Так, у місті шумно й брудно. Немає зелені й заплавних лугів, яких потребують багато птахів. Зате тут менше хижаків, а їжі та укриттів — безліч!

По-друге — колективний розум. Якщо кожна окрема пташка — деталь, то зграя — це злагоджений механізм із сотень особин. Лише один подасть сигнал тривоги — і всі злітають. Лише один знайде крихту хліба — і одразу збирається вся зграя. Колектив горобців працює так чітко й гармонійно, що його принципами зацікавилися інформатики й математики. На основі колективного інтелекту цих крихітних пташок розробляються алгоритми оптимізації дій у додатках.

По-третє — розум. Ми звикли виславляти інтелект воронових і папуг, але якщо придивитися до звичайних горобців — вони вражають своєю кмітливістю не менше. Саме так вчинив журналіст Боб Брокі з Нової Зеландії. Він помітив, як горобці крадуть пакетики з цукром. Птах самостійно здогадався, що маленькі мішечки — це не просто сміття, а їжа. Боб запропонував читачам надсилати цікаві спостереження за горобцями на пошту. І через рік опублікував допис про геніальність цих пташок.

Наприклад, горобці вміють відчиняти автоматичні скляні двері супермаркетів. Сенсор не спрацьовує, якщо крихітна пташка підійде до дверей. Щоб потрапити до приміщення, доводилось чекати, поки людина вийде чи зайде. Але кмітливі птахи додумалися, як перехитрити «шайтан-машину». Щоб сенсор їх помітив, вони підлітають до нього впритул. Якщо не спрацювало — тереблять його. Так горобці потрапляють до торгових центрів, магазинів та інших приміщень коли завгодно!

Ще одна хитрість, якої навчилися горобці, — взаємодія з машинами. Птахи здогадалися, що автомобілі на шляху збивають рій комах. Ба більше, вони навчилися відрізняти, які машини місцеві, а які — приїхали здалеку. До останніх у горобців особливий інтерес: на трасі комашок значно більше, ніж у місті. Горобці навчилися збирати комах навіть з автомобілів, що рухаються! Як? Все просто. Чекають на потрібний сигнал світлофора. Коли горить червоний, пташки підлітають до радіатора й викльовують усіх комах. Коли загоряється зелений — швидко відлітають.

Кмітливість горобці застосовують не лише в пошуках їжі, а й в облаштуванні гнізда. Вони стали одними з перших птахів, у гніздах яких учені знайшли недопалки сигарет. Навіщо птахи забруднюють власну квартиру? Як не парадоксально — задля чистоти! Дим і смоли — ідеальні інсектициди. Так горобці позбуваються паразитів-пухоїдів, що докучають і пташенятам, і дорослим.

До речі, про сім'ю. Ось четверта причина світового панування горобців. Ці птахи моногамні, тобто будують гніздо парою. Усі негаразди й труднощі самка й самець долають разом. Згуртована сім'я за рік може виростити 2-3 покоління пташенят! У кожному з них — по 4-6 яєць. Батьки разом будують гніздо, разом насиджують кладку, разом годують пташенят. Зусилля виправдовуються — уже за місяць малюки стануть на крило.

Ось так крихітна пташка завоювала весь світ. А ви й не помітили!